«Темні конячки» правосуддя. Кого обрали судді до свого керівного органу та як це вплине на судову реформу
9-10 березня черговий з’їзд суддів обрав чотирьох нових членів головного органу суддівського самоврядування — Вищої ради правосуддя.
З’їзд відрізнявся від попередніх тим, що супроводжувався акцією протесту. До того ж перед початком, за рекомендацією міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, змінили місце його проведення — з колишнього «Жовтневого палацу» на «Президент Готель». А країни «Великої сімки» закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя, допоки не відбудеться судова реформа та встановлення прозорих процесів відбору кандидатів.
Кого обрав з’їзд суддів, чим вони відомі та чи не зашкодить їхнє призначення проведенню судової реформи — у матеріалі hromadske.
Що таке Вища рада правосуддя
Вища рада правосуддя (ВРП) опікується питаннями призначення, переведення, звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, відсторонення, а також надання дозволу на затримання та арешт суддів. Водночас вона розглядає питання відправлення судді у відставку, дотримання ним етичних норм тощо. Так, ВРП займається майже всіма важливими питаннями в судовій системі.
Складається Вища рада правосуддя з 21 члена. 10 із них з'їзд суддів обирає з-поміж чинних суддів або тих, які вже у відставці. Решта (по двоє від кожного) — від президента, Верховної Ради, з'їзду адвокатів, всеукраїнської конференції прокурорів та з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ.
21-м членом ВРП за посадою є голова Верховного суду, наразі це — Валентина Данішевська.
Отже, більшість в органі становлять саме судді, і вони контролюють інших суддів.
Термін повноважень членів ВРП — чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль.
ВРП і суддя Вовк
ВРП вже запам’яталася спірним виконанням своїх повноважень. Наприклад, історією про невідсторонення жодного з фігурантів гучної справи про плівки нібито голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Його та ще кількох суддів ОАСК підозрюють у спробі встановити контроль над ВРП та іншим суддівським органом — Вищою кваліфікаційною комісією суддів.
Детективи НАБУ та прокурори САП просили відсторонити Вовка і Ко від суддівства на час слідства. Проте ВРП відмовила, оскільки підозрюваними фігуранти нібито не стали — підозри їм вручили заочно. Прокурор САП просив долучити до клопотань нові підозри, які вже були вручені голові та суддям ОАСК особисто, але ВРП на це не відреагувала.
Додатковий підтекст цієї історії з’явився після оприлюднення антикорупційним бюро плівок, які нібито демонструють зв’язки деяких членів ради правосуддя із суддею Вовком.
А зараз голова ОАСК вміло користується статусом судді й просто не ходить до Вищого антикорупційного суду, де йому мають обрати запобіжний захід. Затримати його не можна без дозволу ВРП, хоча саме звернення до цього органу має погодити ще керівництво Офісу генпрокурора.
Тиск на антикорупційний суд?
Також ВРП «засвітилась» і в неоднозначних рішеннях стосовно суддів Вищого антикорупційного суду.
Орган притягнув до відповідальності слідчих суддів цього суду — Віру Михайленко та Тимура Хамзіна.
Михайленко оголосили попередження за дозвіл детективам НАБУ на заочне розслідування щодо ексміністра екології Миколи Злочевського у справі про $5 млн хабаря керівництву антикорупційних органів.
А Хамзіну винесли попередження за дозвіл детективам НАБУ здійснити обшук у судді ОАСК Володимира Келеберди, який також є підозрюваним у справі «плівок Вовка». Хоча обшук проводили в іншій справі — про можливе одержання хабаря за поновлення у фіскальній службі Олени Мазурової, яка є підозрюваною в тій самій справі Злочевського.
Щоправда, ВРП нещодавно скасувала покарання для Михайленко, хоч і голоси розділилися майже навпіл: 7 членів ВРП — за скасування покарання, а 6 — проти. Судді Хамзіну пощастило менше — попередження йому залишили.
Іншою спробою втрутитися в діяльність антикорупційних суддів відзначився член ВРП Олексій Маловацький. Він вимагав надати йому матеріали судової справи, розгляд якої ще не закінчився, що прямо заборонено Законом України «Про ВРП». Через цю спробу отримати матеріали справи судді Вищого антикорупційного суду звернулися до генерального прокурора та голови ВРП.
Кого обрали до ВРП?
З’їзд суддів обрав чотирьох нових членів ВРП, оскільки в їхніх попередників закінчується термін призначення.
Цілком неочікуваним був той факт, що деякі скандальні судді відкликали свої кандидатури.
Зокрема — суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Денисюк. Антикорупційна прокуратура обвинувачує її у причетності до «газової справи» колишнього нардепа Олександра Онищенка. За версією сторони обвинувачення, Денисюк зловживала службовим становищем в інтересах фірми, пов’язаної з Онищенком: зобов'язала ПАТ «Укргазвидобування» передати заарештований природний газ; зменшила розмір пені, що підлягала стягненню з фірми депутата, і відстрочила на один рік виконання рішення щодо стягнення понад 3 мільйонів гривень боргу на користь ПАТ «Укргазвидобування». Незабаром антикорсуд має оголосити їй вирок.
Передумала йти до ВРП й суддя Деснянського райсуду Києва Олена Журавська. Під час Революції гідності вона відправила за ґрати 19-річного євромайданівця Сергія Мартинюка. У розпал протестних подій правоохоронці затримали його на вулиці Інститутській. Судила вона й учасників поїздки Автомайдану до Межигір'я. Журавська на три місяці позбавила водійських прав одного з активістів.
Після зняття їхніх кандидатур новими членами Вищої ради правосуддя стали судді, про яких відомо не так уже й багато — такі собі «темні конячки». Це суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій Болотін, суддя Київського апеляційного суду Віталій Саліхов, суддя Касаційного господарського суду Валерій Суховой і суддя Луцького міськрайонного суду Інна Плахтій.
Перші троє з цих кандидатів завчасно були погоджені — принаймні це стверджує голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков. На його думку, обрання нових членів ВРП ніяк не змінить роботу органу, оскільки цих членів обрали за «погодженням згори». Жернаков наголошує, що поки не зміниться процедура добору членів ВРП, не зміниться й робота органу.
Як підкреслює голова правління Dejure, призначення членів ВРП погоджується «згори», аби мати під контролем усю судову систему через розгляд дисциплінарних скарг на суддів.
«Через цей механізм усіх суддів тримають у заручниках, бо на кожного з них є певна інформація», — каже Жернаков.
До того ж він нагадав, що на «плівках Вовка» надавалися «вказівки», щодо кого саме ВРП необхідно розглядати скарги, а щодо кого — ні.
Стосовно останньої переможниці, громадські активісти віддавали перевагу не Плахтій, а її конкуренту — судді Вінницького апеляційного суду Олександрові Панасюку. Проте перемогу одержала саме Плахтій.
За даними судового реєстру, у 2015 році Генпрокуратура розслідувала справу про можливе вимагання з боку Плахтій неправомірної вигоди. У неї навіть проводили обшук, однак про підозру так і не повідомили.
На думку Жернакова, обрання нових і «незашкварених» для широкого загалу членів ВРП може бути новою тактикою, аби зробити цю історію неоднозначною.
«Мовляв, якщо очевидних "зашкварів" немає, то, може, не все так погано. І тому та судова реформа нібито непотрібна», — каже він.
Автор: Олег Новіков