У Києві люди вийшли на протест під будівлю, де проходить з'їзд суддів. Там обирають нових членів ВРП та суддю КСУ

Про це повідомила наша кореспондентка з місця події.

Активісти вимагають змін правил добору членів ВРП, зокрема за участі міжнародних експертів за тим прикладом, як обирали суддів до Вищого антикорупційного суду.

Як зазначила виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба, наразі у Верховній Раді вже є проєкти законів, які передбачають створення таких комісій.

«Так, вони мають ще бути доопрацьовані. Але саме вони дозволять створити незалежний відбір суддів. Комісії мають перевіряти на доброчесність усіх кандидатів, заблокувати тих, стосовно кого є сумніви, і залишити доброчесних», — зазначила вона.

За словами мітингарів, до ухвалення закону про створення таких комісій має бути заблокований відбір до ВРП — головного органу суддівської влади.

Також вони наголошують, що таке рішення є важливим, зокрема, для недопущення фабрикації справ щодо активістів. Ще одна вимога — звільнення політв'язнів, зокрема Сергія Стерненка та Андрія Антоненка.

«Комісія має складатися з шести членів: троє міжнародних і троє суддів. Ухвалення цієї процедури депутатами — питання місяця, тому ми й просили зачекати, не проводити з'їзд. Проєкт закону не є ідеальним, але принаймні це дозволить припинити кругову поруку призначати недоброчесних суддів», — вважає член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

Загалом на акцію прийшли кілька сотень людей. Окрім киян, були й люди з інших міст. Вони тримали в руках плакати, палили фаєри. Біля готелю була посилена охорона з поліції та Національної гвардії.

Більше про з'їзд

Протягом 9-11 березня делегати XVIII з’їзду суддів повинні розв'язати декілька кадрових питань. Зокрема, вибрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя, суддю Конституційного суду й переобрати новий склад Ради суддів України.

На виборах членів ВРП на вакантні місця претендують 34 кандидати: чотири судді Верховного суду, вісім суддів апеляційних судів, 12 суддів місцевих загальних судів, п’ятеро суддів місцевих господарських судів та п’ятеро суддів у відставці.

За інформацією Центру протидії корупції, серед кандидатів на посади є такі судді:

• Валентина Маліновська, яка у 2013 році взяла під варту фотографа Сергія Нужненка, котрого побили беркутівці;
• Олександр Кравець, який у 2013 році підтримав рішення про заборону Євромайдану в Одесі;
• Олексій Диба, який у 2014 році ухвалював рішення проти активістів Автомайдану;
• Мар'ян Головчак — хотів стати суддею Вищого антикорсуду, але його заветували міжнародні експерти, оскільки суддя приховував майно від декларування;
• Юрій Кулініч — виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції гідності. Хотів стати суддею Вищого антикорсуду, але його заветували міжнародні експерти;
• суддя Господарського суду Києва Роман Бойко. Журналісти виявили, що він неодноразово зустрічався з одіозним суддею Артуром Ємельяновим, якого підозрюють у втручанні в роботу суддів. Бойко фігурує у кримінальній справі у статусі свідка.

На посаду судді Конституційного суду України претендують 14 людей.

Судова реформа від Зеленського

Раніше Володимир Зеленський вніс як невідкладний законопроєкт зі змінами до закону «Про судоустрій та статус суддів» ㅡ він повинен зробити законодавство відповідним до двох рішень Конституційного суду.

Одним із них від 11 березня 2020 року КС частково визнав неконституційною реформу Зеленського, іншим (від 18 лютого 2020-го) — ліквідацію Верховного суду ще в судовій реформі Петра Порошенка.

Серед іншого, закон передбачає кваліфікаційне оцінювання суддів упродовж року. Якщо воно виявить, що суддя не може обіймати свою посаду за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності, його звільнять.

У новому законі немає згадки про комісію з питань доброчесності та етики, яка була в реформі Зеленського й могла би впливати на Вищу раду правосуддя (ВРП). Також законопроєкт прописує порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — «одного з ключових органів суддівського врядування».

Новий склад ВККС має призначати ВРП за результатами конкурсного відбору. У склад конкурсної комісії Зеленський пропонує включити іноземних експертів. Зазначимо, що подібна практика була під час відбору суддів Антикорупційного суду.

У 2019 році Верховна Рада вже ухвалювала в другому читанні та в цілому президентський законопроєкт про судову реформу. Але Конституційний суд визнав неконституційними низку положень цієї реформи.