Угорщина вимагає продовжити перехідний період для закону про освіту — результати переговорів

Угорщина вимагає продовжити перехідний період введення в дію українського закону «Про освіту». Також Будапешт очікує, що Україна скасує дію цього закону для приватних шкіл.

Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після переговорів з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

«Навчання на угорській мові не повинно страждати від того, що українська влада прагне підвищити рівень володіння державною мовою ... Пані міністр (міністр освіти і науки України Лілія Гриневич - ред) заявила, що Україна поважає і виконає всі рекомендації Венеціанської комісії. Ми сподіваємося, що на підставі цього український парламент, нарешті, прийме закон про продовження перехідного періоду», — сказав Сійярто.

На думку угорського міністра, сторонам потрібно докласти багато зусиль, аби повернутися на колишній рівень двосторонніх відносин.

Зазначимо, що міністр закордонних справ України залишився задоволеним переговорами. Він  наголосив, що Україна повинна змінювати методику викладення мови для нацменшин.

22 червня у Берегово Закарпатської області пройшли українсько-угорські консультації з угорською громадою щодо імплементації українського закону «Про освіту» за участі українського та угорського міністрів закордонних справ.

Раніше Україна та Угорщина проводили переговори щодо Закону про освіту в лютому 2018. Тоді вони також не дійшли спільної думки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні

Нагадаємо, 28 вересня 2017-го року в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Венеційська комісія у висновках стосовно статті 7 у законі «Про загальну середню освіту» визначила, що ця стаття є рамковою і підлягає деталізації, а також потребує подовження перехідного терміну для впровадження.

ДИВІТЬСЯ: Що не так в освітньому законі — рекомендації Венеційської комісії.

Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Угорщина заявляла, що не змінить позицію щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій.  Уряд пропонує продовжити перехідний період впровадження мовної статті про освіту до 2023 року.

29 березня в уряді заявили про порозуміння з угорцями Закарпаття щодо освітнього закону.

Також 29 березня у Брюсселі відбулося засідання комісії Україна — НАТО, попри погрози Угорщини.

У лютому Будапешт заблокував  друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснила, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту.

Глава МЗС Угорщини пообіцяв заблокувати саміт Україна-НАТО через освітній закон.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявляв, що Порошенко у липні відвідає саміт НАТО у Брюсселі, навіть якщо Угорщина заблокує проведення засідання комісії «Україна — НАТО».