Від сімейної трагедії до «Українаґейту». Як Джозеф Байден став конкурентом Трампа на виборах президента США

Один із наймолодших сенаторів в американській історії, віцепрезидент — і тепер, із третьої спроби, кандидат у президенти США. Усе це — про Джозефа Байдена. 77-річний ветеран американської політики — тепер уже офіційно — змагатиметься з Дональдом Трампом за президентське крісло.

До дня «Д» лишається менш як два з половиною місяці, та прогнозувати результати виборів — річ доволі ризикована. Ми вирішили згадати, чим запам’ятався Байден за майже 50-річну політичну кар’єру; чи має він шанси перемогти нинішнього главу Білого дому; і що його обрання може означати для світу й України.

Трагедія, що стала початком

Ми могли б ніколи й не дізнатися про Байдена-політика. У дитинстві затинався (через що над ним насміхалися однолітки), а в студентські роки прогулював заняття і завалив правничий курс — далеко не найкращі передумови для власної юридичної справи, не кажучи вже про політичну кар’єру. А втім, із обома в Байдена склалося ще до його переїзду зі штату Делавер до Вашингтона.

Усе вирішив 1972 рік. 29-річного вихідця із сім’ї робітників обирають сенатором від Делаверу. А через місяць в автокатастрофі гине його дружина й новонароджена донька. Його двоє синів — Б’ю та Гантер — вижили, але зазнали тяжких травм. Пізніше Байден зізнавався: в ті дні хотів накласти на себе руки — не кажучи вже про відмову від сенатської посади. Але родина підтримала — й дала сил рухатися далі.

Сенатори (зліва направо) Джон Керрі, Білл Нельсон, Джо Байден, Кріс Додд та Барак Обама зібралися після закінчення слухань Державного секретаря щодо призначення Кондолізи Райс, середа, 19 січня 2005 року у Вашингтоні.EPA/JOE MARQUETTE

Джо Байден стане не лише одним із наймолодших сенаторів в історії — його переобиратимуть ще п’ять разів, найбільше в історії Делаверу. У Сенаті Байден займався переважно міжнародними відносинами: виступав за скорочення стратегічних озброєнь із СРСР, розширення НАТО й мир на Балканах. А ще — критикував політику Джорджа Буша-молодшого щодо Іраку.

Тривалий досвід, з одного боку, — це добре: саме тому в 2008 році Барак Обама обрав Байдена своїм віцепрезидентом. З іншого ж боку, за майже пів століття політичної кар’єри Байдена в ній є чимало проколів. У перші роки сенаторства він виступав проти так званих інклюзивних автобусів, якими розвозили білих і темношкірих школярів — пізніше через це йому закидали расизм. А першу спробу позмагатися за президентське крісло в 1988 році Байден потопив, коли в його промові виявили плагіат.

Президент США Барак Обама та віцепрезидент США Джо Байден машуть прихильникам під час передвиборчої акції в Університеті штату Айова, США, 7 вересня 2012 року.EPA/SHAWN THEW

Об’єднати демократів і відновити довіру до Америки

Ще на початку змагань між демократами за президентську номінацію Байден програв у перших двох штатах. Та й гучно про себе заявило ліве крило Демократичної партії — Берні Сандерс та Елізабет Воррен. Утім, поступово конкуренти Байдена один за одним заявляли про вихід із перегонів і підтримку центриста Байдена — навіть ті ж Сандерс і Воррен.

А вже перед офіційним висуванням на президентські вибори від демократів Байден нарешті оголосив ім’я свого віцепрезидента. Нею стала Камала Гарріс, яка раніше конкурувала з Байденом за номінацію. Вона — перша в історії США темношкіра жінка, якій запропонували таку посаду. І саме це може мобілізувати демократів та їхній електорат на виборах, пояснює Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова.

«Велика кількість лівих демократів готові проголосувати за Байдена і Гарріс. Вона, до речі, трохи «лівіша» в поглядах за Байдена, а її етнічна приналежність і політична кар’єра дуже імпонують представникам лівого крила партії. Вони з ентузіазмом сприйняли її висування на посаду. Думаю, проблем із консолідацією партії в нього не буде», — говорить експерт нам у коментарі.

Але в планах Байдена — не лише об’єднати довкола себе Демократичну партію. У разі обрання президентом він також прагнутиме відновити і довіру світу до США, вважає Дубовик. А саме — припинить ворожнечу з ЄС і НАТО, призупинить вихід Штатів зі Всесвітньої організації охорони здоров’я і Паризької кліматичної угоди та, можливо, перезавантажить відносини з Іраном.

«Це будуть кроки, які покажуть, що Америка повертається до того статусу-кво, який був до обрання Трампа президентом. І сигнал американцям і всім людям у світі, що Америка повертається до більш передбачуваної, традиційної зовнішньої політики», — резюмує експерт.

Кандидат у президенти від демократів Джо Байден відображається на комп'ютері під час віртуальної демократичної національної конвенції у Нью-Йорку, США, 18 серпня 2020 року.EPA/JASON SZENES

Байден — друг України чи корупціонер?

На посаді віцепрезидента США (яка, до слова, не передбачає конкретних повноважень, окрім як головування в Сенаті) Джо Байден фактично займався українським напрямком американської зовнішньої політики. Він, а також його ймовірна віцепрезидентка Гарріс неодноразово заявляли про підтримку територіальної цілісності України та засуджували російську агресію.

А з іншого боку, саме Байден став головним фігурантом «Українаґейту» — теорії про начебто тиск США на Україну, пов’язаний із роботою його сина Гантера в наглядовій раді української компанії Burisma. Її власник — колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, який нині фігурує у справі про хабар антикорупційним органам. «Українаґейт» розкручують як опоненти Байдена у США, так і в Україні.

Чи вплине це на шанси Байдена стати президентом? Володимир Дубовик стверджує, що навряд: адже електорат кандидата ніколи всерйоз «Українаґейт» не сприймав. «Як сам Байден, так і його напарниця Камала Гарріс на рівні риторики точно проукраїнські. Вони бачать проблему російської агресії і розуміють, що треба підтримувати Україну», — додає експерт.

А як щодо Росії? На думку Дубовика, адміністрація Байдена (якщо він усе ж переможе на виборах) балансуватиме підтримку України з «червоними лініями» у відносинах із РФ, які свого часу не переходив Обама — приміром, надання летальної зброї українським військовим. «Але оскільки ця межа вже перейдена нинішньою адміністрацією, то адміністрація Байдена, можливо, продовжуватиме надавати певні види летальної зброї на підтримку української армії», — зазначає експерт.

Володимир Дубовик також нагадує про ймовірне втручання РФ у вибори президента, що вже було в 2016 році. Цей сценарій цілком може повторитися знову — і російська сторона гратиме не на користь Байдена. «Ми сьогодні вже бачимо тривожні дзвіночки: що РФ намагається щось зробити, щоб Трамп залишився при владі», — пояснює експерт.

Прихильники кандидата в президенти Джо Байдена у Флориді відвідують демонстрацію проти президента США Дональда Трампа у Малій Гавані, Маямі, штат Флорида, США, 10 липня 2020 року.EPA/CRISTOBAL HERRERA-ULASHKEVICH

А що там Трамп? Бореться з коронавірусом і кризою в економіці

Нинішній президент США неодноразово критикував Байдена: називав його «сонним Джо», натякаючи на його поважний вік і начебто нездатність керувати країною. Хоча самому Трампу 74 — і він ненабагато молодший за свого конкурента на виборах.

А що кажуть опитування? Наразі модель видання The Economist дає Байдену шість із семи шансів на перемогу (у Трампа, відповідно, — один із семи). А за даними ресурсу FiveThirtyEight, який збирає різні соціологічні дослідження, кандидат від демократів ненабагато, але випереджає нинішнього господаря Білого дому. Іншими словами, поки що Байден має більше шансів на перемогу.

Кандидат від демократів на посаду президента США, колишній віцепрезидент Джо Байден, розмовляє з молодою дівчиною під час передвиборчої кампанії в Конкорд, Нью-Гемпшир, США, 4 лютого 2020 року.EPA/CJ GUNTHER

Причина — епідемія коронавірусу й економічна криза, викликана нею. Вони б’ють по рейтингу Трампа, який хвалився своїми економічними досягненнями, пояснює Володимир Дубовик: «Можна прогнозувати на найближчі місяці, що у США навряд чи щось зміниться на краще з коронавірусом та економікою. Тому сьогодні демократи мають виборчу перевагу».

Водночас експерт застерігає: говорити про гарантовану перемогу демократів на виборах президента поки що не варто. Адже може повторитися сценарій 2016 року: тоді демократка Гілларі Клінтон теж перемогла Трампа на загальнонаціональному голосуванні.

«Головне — як проголосують штати і як будуть підсумовувати голоси виборників від штатів. У більшості провідних штатів Байден має перевагу, але не таку велику, як загалом по країні. Тому йому треба багато працювати, щоб зафіксувати цю перемогу», — зазначає Дубовик.