Від сімейної трагедії до «Українаґейту». Як Джозеф Байден став конкурентом Трампа на виборах президента США
Один із наймолодших сенаторів в американській історії, віцепрезидент — і тепер, із третьої спроби, кандидат у президенти США. Усе це — про Джозефа Байдена. 77-річний ветеран американської політики — тепер уже офіційно — змагатиметься з Дональдом Трампом за президентське крісло.
До дня «Д» лишається менш як два з половиною місяці, та прогнозувати результати виборів — річ доволі ризикована. Ми вирішили згадати, чим запам’ятався Байден за майже 50-річну політичну кар’єру; чи має він шанси перемогти нинішнього главу Білого дому; і що його обрання може означати для світу й України.
Трагедія, що стала початком
Ми могли б ніколи й не дізнатися про Байдена-політика. У дитинстві затинався (через що над ним насміхалися однолітки), а в студентські роки прогулював заняття і завалив правничий курс — далеко не найкращі передумови для власної юридичної справи, не кажучи вже про політичну кар’єру. А втім, із обома в Байдена склалося ще до його переїзду зі штату Делавер до Вашингтона.
Усе вирішив 1972 рік. 29-річного вихідця із сім’ї робітників обирають сенатором від Делаверу. А через місяць в автокатастрофі гине його дружина й новонароджена донька. Його двоє синів — Б’ю та Гантер — вижили, але зазнали тяжких травм. Пізніше Байден зізнавався: в ті дні хотів накласти на себе руки — не кажучи вже про відмову від сенатської посади. Але родина підтримала — й дала сил рухатися далі.
Джо Байден стане не лише одним із наймолодших сенаторів в історії — його переобиратимуть ще п’ять разів, найбільше в історії Делаверу. У Сенаті Байден займався переважно міжнародними відносинами: виступав за скорочення стратегічних озброєнь із СРСР, розширення НАТО й мир на Балканах. А ще — критикував політику Джорджа Буша-молодшого щодо Іраку.
Тривалий досвід, з одного боку, — це добре: саме тому в 2008 році Барак Обама обрав Байдена своїм віцепрезидентом. З іншого ж боку, за майже пів століття політичної кар’єри Байдена в ній є чимало проколів. У перші роки сенаторства він виступав проти так званих інклюзивних автобусів, якими розвозили білих і темношкірих школярів — пізніше через це йому закидали расизм. А першу спробу позмагатися за президентське крісло в 1988 році Байден потопив, коли в його промові виявили плагіат.
Об’єднати демократів і відновити довіру до Америки
Ще на початку змагань між демократами за президентську номінацію Байден програв у перших двох штатах. Та й гучно про себе заявило ліве крило Демократичної партії — Берні Сандерс та Елізабет Воррен. Утім, поступово конкуренти Байдена один за одним заявляли про вихід із перегонів і підтримку центриста Байдена — навіть ті ж Сандерс і Воррен.
А вже перед офіційним висуванням на президентські вибори від демократів Байден нарешті оголосив ім’я свого віцепрезидента. Нею стала Камала Гарріс, яка раніше конкурувала з Байденом за номінацію. Вона — перша в історії США темношкіра жінка, якій запропонували таку посаду. І саме це може мобілізувати демократів та їхній електорат на виборах, пояснює Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова.
«Велика кількість лівих демократів готові проголосувати за Байдена і Гарріс. Вона, до речі, трохи «лівіша» в поглядах за Байдена, а її етнічна приналежність і політична кар’єра дуже імпонують представникам лівого крила партії. Вони з ентузіазмом сприйняли її висування на посаду. Думаю, проблем із консолідацією партії в нього не буде», — говорить експерт нам у коментарі.
Але в планах Байдена — не лише об’єднати довкола себе Демократичну партію. У разі обрання президентом він також прагнутиме відновити і довіру світу до США, вважає Дубовик. А саме — припинить ворожнечу з ЄС і НАТО, призупинить вихід Штатів зі Всесвітньої організації охорони здоров’я і Паризької кліматичної угоди та, можливо, перезавантажить відносини з Іраном.
«Це будуть кроки, які покажуть, що Америка повертається до того статусу-кво, який був до обрання Трампа президентом. І сигнал американцям і всім людям у світі, що Америка повертається до більш передбачуваної, традиційної зовнішньої політики», — резюмує експерт.
Байден — друг України чи корупціонер?
На посаді віцепрезидента США (яка, до слова, не передбачає конкретних повноважень, окрім як головування в Сенаті) Джо Байден фактично займався українським напрямком американської зовнішньої політики. Він, а також його ймовірна віцепрезидентка Гарріс неодноразово заявляли про підтримку територіальної цілісності України та засуджували російську агресію.
А з іншого боку, саме Байден став головним фігурантом «Українаґейту» — теорії про начебто тиск США на Україну, пов’язаний із роботою його сина Гантера в наглядовій раді української компанії Burisma. Її власник — колишній міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, який нині фігурує у справі про хабар антикорупційним органам. «Українаґейт» розкручують як опоненти Байдена у США, так і в Україні.
Чи вплине це на шанси Байдена стати президентом? Володимир Дубовик стверджує, що навряд: адже електорат кандидата ніколи всерйоз «Українаґейт» не сприймав. «Як сам Байден, так і його напарниця Камала Гарріс на рівні риторики точно проукраїнські. Вони бачать проблему російської агресії і розуміють, що треба підтримувати Україну», — додає експерт.
А як щодо Росії? На думку Дубовика, адміністрація Байдена (якщо він усе ж переможе на виборах) балансуватиме підтримку України з «червоними лініями» у відносинах із РФ, які свого часу не переходив Обама — приміром, надання летальної зброї українським військовим. «Але оскільки ця межа вже перейдена нинішньою адміністрацією, то адміністрація Байдена, можливо, продовжуватиме надавати певні види летальної зброї на підтримку української армії», — зазначає експерт.
Володимир Дубовик також нагадує про ймовірне втручання РФ у вибори президента, що вже було в 2016 році. Цей сценарій цілком може повторитися знову — і російська сторона гратиме не на користь Байдена. «Ми сьогодні вже бачимо тривожні дзвіночки: що РФ намагається щось зробити, щоб Трамп залишився при владі», — пояснює експерт.
А що там Трамп? Бореться з коронавірусом і кризою в економіці
Нинішній президент США неодноразово критикував Байдена: називав його «сонним Джо», натякаючи на його поважний вік і начебто нездатність керувати країною. Хоча самому Трампу 74 — і він ненабагато молодший за свого конкурента на виборах.
А що кажуть опитування? Наразі модель видання The Economist дає Байдену шість із семи шансів на перемогу (у Трампа, відповідно, — один із семи). А за даними ресурсу FiveThirtyEight, який збирає різні соціологічні дослідження, кандидат від демократів ненабагато, але випереджає нинішнього господаря Білого дому. Іншими словами, поки що Байден має більше шансів на перемогу.
Причина — епідемія коронавірусу й економічна криза, викликана нею. Вони б’ють по рейтингу Трампа, який хвалився своїми економічними досягненнями, пояснює Володимир Дубовик: «Можна прогнозувати на найближчі місяці, що у США навряд чи щось зміниться на краще з коронавірусом та економікою. Тому сьогодні демократи мають виборчу перевагу».
Водночас експерт застерігає: говорити про гарантовану перемогу демократів на виборах президента поки що не варто. Адже може повторитися сценарій 2016 року: тоді демократка Гілларі Клінтон теж перемогла Трампа на загальнонаціональному голосуванні.
«Головне — як проголосують штати і як будуть підсумовувати голоси виборників від штатів. У більшості провідних штатів Байден має перевагу, але не таку велику, як загалом по країні. Тому йому треба багато працювати, щоб зафіксувати цю перемогу», — зазначає Дубовик.