Зеленський провів першу телефонну розмову з головою КНР Сі Цзіньпіном. Домовилися, зокрема, про безвіз

Про це повідомили в Офісі президента.

Зеленський подякував голові КНР за постачання в Україну вакцин проти коронавірусу, які «врятували життя багатьом українцям».

Окрім того, лідери держав сказали, що спільна боротьба з пандемією і співробітництво Китаю й України є «живим втіленням дружби між нашими народами», зазначають в ОП.

Зеленський також зазначив, що попри глобальну пандемію товарообіг між Україною й Китаєм зростає другий рік поспіль.

«Китай ㅡ торговельно-економічний партнер України номер один у світі. І ми зацікавлені в повній реалізації потенціалу двосторонньої взаємодії, насамперед у сферах торгівлі та великих інфраструктурних проєктів», ㅡ сказав він.

Зеленський сподівається, що Україна може стати «містком у Європу» для китайського бізнесу. Президент вважає важливою участь китайських інвесторів у проєктах із розвитку морських портів, будівництва й модернізації доріг, розвитку залізниць та міської інфраструктури й муніципального господарства.

Політики також домовилися укласти угоду про безвіз між Україною й Китаєм.

Під час розмови Зеленський та Сі Цзіньпін згадали про нарощування українського експорту до Китаю та розширення співробітництва у перероблюванні української сільськогосподарської продукції, кажуть в ОП.

Глава КНР, своєю чергою, заявив про готовність співпрацювати у проєкті «Великого будівництва» Зеленського.

Окрім того, Зеленський підтвердив незмінність позиції України в питанні єдиного Китаю, а Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай поважає «шлях незалежності, обраний українським народом».

Розворот у бік Китаю?

Цій розмові Зеленського з Сі Цзіньпіном передувала низка епізодів, які можуть вказувати на зближення України та Китаю. Так, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга звернув увагу, що в проєкті Стратегії зовнішньополітичної діяльності України на 2021-2024 роки наголошується на розвитку стратегічного партнерства з Китаєм.

Шульга висловив сумніви, що така співпраця узгоджується з прагненнями Києва зблизитися з ЄС і НАТО — які, зі свого боку, визнають КНР як стратегічну загрозу, а також не раз критикували її за порушення прав людини в Гонконгу та Сінцзяні.

Крім того, 6 липня стало відомо про підписання 30 червня міжурядової угоди між Україною та Китаєм у сфері інфраструктури. Подробиць угоди уряд не наводить.

За даними South China Morning Post, вартість підписаних між українською та китайською сторонами домовленостей за останні два роки перевищує 2 мільярди доларів.

Водночас лідер парламентської фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія в інтерв’ю китайським ЗМІ сказав про схожість своєї політичної сили з Комуністичною партією Китаю, а також висловив вдячність Пекіну за підтримку України.

Крім того, заява Арахамії та інвестиційна угода між Україною та КНР з’явилися на тлі ймовірного тиску Пекіна на Київ у межах Ради ООН із прав людини: за даними джерел Associated Press, Китай нібито змусив Україну відкликати підпис під заявою щодо засудження порушень прав людини в КНР, погрожуючи припинити постачання вакцин проти коронавірусу.

Китай офіційно заперечив ці твердження. Українська сторона їх досі не коментувала.