З'їзд суддів обрав трьох членів Ради суддів України, але провалив голосування за свого представника у КСУ

Про це повідомила пресслужба Ради суддів України.

10 березня на повторному таємному голосуванні за суддю Конституційного Суду свій голос віддали 267 делегатів, однак 24 бюлетені для голосування визнали недійсними.

Адвокат Роман Маселко заявляв, що на голосуванні за представника з'їзду суддів у КСУ вже був свій «узгоджений згори» фаворит ㅡ голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко.

Олександр Коровайко почав свою кар'єру у 1990 році та в різні роки працював у чотирьох судах Херсонської області. Чотири рази він ставав головою суду, хоча за законом про судоустрій, одна й та сама людина не може бути головою суду більш як два терміни поспіль.

Також у 2018 році Громадська рада доброчесності заявляла про низку неточностей у деклараціях Олександра Коровайка, а рух «ЧЕСНО» зазначав, що суддя звільнив від відповідальності кількох людей за керування автомобілем напідпитку.

За результатами голосування Олександр Коровайко отримав 134 голоси, а суддя Верховного Суду Олександр Прокопенко ㅡ 109 голосів. Таким чином, жоден із них не набрав необхідної підтримки. Новий конкурс зможуть провести вже під час наступного з'їзду.

Водночас з'їзд суддів зміг обрати членів Ради суддів України. За результатами повторного таємного голосування членами РСУ від місцевих загальних судів стали:

• Світлана Олійник ㅡ суддя Старобільського районного суду Луганської області;
• Оксана Фанда ㅡ суддя Комінтернівського районного суду Харкова;
• Роман Холод ㅡ суддя Комунарського районного суду Запоріжжя.

Раніше з'їзд суддів також обрав своїх членів у Вищій раді правосуддя. Ними стали суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій Болотін, суддя Київського апеляційного суду Віталій Саліхов, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Валерій Сухов та суддя Луцького міськрайонного суду Інна Плахтій.

Більше про з'їзд

Протягом 9–11 березня делегати XVIII з’їзду суддів мають вирішити декілька кадрових питань. Зокрема, вибрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя, суддю Конституційного суду й переобрати новий склад Ради суддів України.

Однак міжнародні партнери України, зокрема країни «Великої сімки» (G7), закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного Суду до проведення судової реформи та встановлення прозорих процесів обрання кандидатів.

Питання судової реформи стоїть гостро для українського політикуму. Євросоюз закликав українську владу відновити антикорупційні норми, скасовані Конституційним Судом, бо боротьба з корупцією — умова для безвізового режиму та фінансової допомоги Києву. Невдоволені також міжнародні інвестори: недовіра до судів посіла перше місце серед перешкод для ведення бізнесу, як свідчить опитування.

Сам президент також визнав, що «судова система в нинішньому форматі довела свою непридатність».