З'їзд суддів призначив трьох членів ВРП. Міжнародні партнери України закликали не робити цього до судової реформи

Про це повідомила пресслужба ВРП.

Зокрема, членами ради обрали:

• Сергія Болотіна — суддю Хмельницького апеляційного суду, за нього віддали 148 голосів;
• Віталія Саліхова — суддю Київського апеляційного суду (151 голос);
• Валерія Сухового — суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду (147 голосів).

Новообрані члени ВРП вже склали присягу.

Також на з'їзді включили для повторного таємного голосування ще двох кандидатів: суддю Вінницького апеляційного суду Олександра Панасюка та суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області Інну Плахтій. Повторне голосування проведуть 10 березня.

Більше про з'їзд

Протягом 9–11 березня делегати XVIII з’їзду суддів повинні вирішити декілька кадрових питань. Зокрема, вибрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя, суддю Конституційного суду й переобрати новий склад Ради суддів України.

На виборах членів ВРП на вакантні місця претендують 34 кандидати: чотири судді Верховного суду, вісім суддів апеляційних судів, 12 суддів місцевих загальних судів, п’ятеро суддів місцевих господарських судів та п’ятеро суддів у відставці.

У чому проблема?

Міжнародні партнери України, зокрема країни «Великої сімки» (G7) закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного суду до проведення судової реформи та встановлення прозорих процесів відбору кандидатів.

Питання судової реформи стоїть гостро для українського політикуму. Євросоюз закликав українську владу відновити антикорупційні норми, скасовані Конституційним судом, бо боротьба з корупцією — умова для безвізового режиму та фінансової допомоги Києву. Невдоволені також міжнародні інвестори: недовіра до судів посіла перше місце серед перешкод для ведення бізнесу, свідчить опитування.

Сам президент також визнав, що «судова система в нинішньому форматі довела свою непридатність».

Раніше Володимир Зеленський вніс як невідкладний законопроєкт зі змінами до закону «Про судоустрій та статус суддів» ㅡ він повинен зробити законодавство відповідним до двох рішень Конституційного суду.

Одним із них від 11 березня 2020 року КС частково визнав неконституційною реформу Зеленського, іншим (від 18 лютого 2020-го) — ліквідацію Верховного суду ще в судовій реформі Петра Порошенка.

Серед іншого, закон передбачає кваліфікаційне оцінювання суддів упродовж року. Якщо воно виявить, що суддя не може обіймати свою посаду за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності, його звільнять.

У новому законі немає згадки про комісію з питань доброчесності та етики, яка була в реформі Зеленського й могла би впливати на Вищу раду правосуддя (ВРП). Також законопроєкт прописує порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — «одного з ключових органів суддівського врядування».

Новий склад ВККС має призначати ВРП за результатами конкурсного відбору. У склад конкурсної комісії Зеленський пропонує включити іноземних експертів. Зазначимо, що подібна практика була під час відбору суддів Антикорупційного суду.

У 2019 році Верховна Рада вже ухвалювала в другому читанні та в цілому президентський законопроєкт про судову реформу. Але Конституційний суд визнав неконституційними низку положень цієї реформи.