У Мінекономіки пояснили, чому ціни на товари та послуги можуть зростати в різні місяці

Про це йдеться в огляді Міністерства економіки.

Як пояснили у відомстві, поточна «млявість» цін стала відображенням змін у структурі економіки під час війни — «пригнічений» споживчий попит не покривав поступового відновлення внутрішньої пропозиції, зокрема через високий врожай 2023 року та імпорт. Це й забезпечило насиченість ринку за умови збереження обмежених можливостей експорту.

Водночас тимчасовий профіцит пропозиції лише частково стримує інфляцію, а це означає, що в різні місяці можуть переважати за своїм впливом інші чинники продовольчого ринку, зокрема сезонність, яка й надалі визначає ціни.

Так, у травні цього року ціни на харчові продукти та безалкогольні напої мали вищі темпи, ніж споживчі ціни загалом — 0,9% та 0,6% відповідно. Це типово для вітчизняного споживчого ринку, додали у відомстві.

Крім того, дедалі сильніше відчувається тиск з боку витратних чинників, зокрема через:

• вимушену затратну адаптацію бізнесу до роботи в умовах обмеженого електропостачання; 
• подорожчання логістики; 
• підвищення закупівельних цін на сировину; 
• вищі витрати на утримання персоналу, зокрема на забезпечення безпеки праці тощо. 

Усе це в підсумку позначилося як на прискореному зростанні цін на товари з вищою доданою вартістю, так і на подорожчанні послуг, пояснюють у Мінекономіки.

Зокрема, загальне зростання споживчої інфляції впродовж п’яти місяців майже на 60% сформувалося підвищенням цін: 

• у сфері охорони здоров’я (зокрема через прискорене зростання цін на ліки); 
• на харчування поза домом; 
• на послуги перукарень;
• на інтернет; 
• на купівлю автомобілів обслуговування та страхування автотранспорту;
• на тютюнові вироби, одяг і взуття, прилади й товари для особистого догляду.

Наразі в Мінекономіки спостерігають посилення впливу на споживчі ціни чинника сезонності, який має проявити себе у зниженні або принаймні в істотному обмеженні темпів зростання.