Життя

5 подій тижня: бюджет, протести «євробляхарів» та заміна в команді «мінських перемовників»

Життя/5 подій тижня: бюджет, протести «євробляхарів» та заміна в команді «мінських перемовників»
Зберегти
Вигляд
Громадське обрало 5 найважливіших подій тижня, який минає, і розповіло про них коротко. Це — ухвалення бюджету на наступний рік, 5-а річниця Революції Гідності, скандал із українсьим проектом на Венеційському бієнале, заміна Леонаді Кучми на Євгена Марчука в мінських перемовинах, а також нові всеукраїнські протести «євробляхарів».

Рада ухвалила бюджет на наступний рік

Цього тижня депутати рекордно рано ухвалили бюджет країни на 2019 рік. У нього вписали долар по 29,4 гривні, прожитковий мінімум зросте до 1638 гривень, мінімальна зарплата — до 4173 гривень.

Загалом наступного року року на розвиток і забезпечення роботи економіки держава планує витратити понад 1 трильйон гривень, з яких п’ята частина піде на соціальні потреби, ще майже стільки ж — на силові та оборонні структури. Громадське детально проаналізувало кошторис і написало про найважливіші статті витрат і надходжень.

Бюджет-2019: долар по 29,4, найбільше витрачатимуть на соціалку, оборону та борг

Народні депутати в сесійній залі під час засідання Ради в ніч голосування за держбюджет-2019, Київ, 22 листопада 2018 року    
КОСМАЧ ОЛЕКСАНДР/УНІАН

Євген Марчук замість Кучми очолив українську делегацію в Мінську

Євген Марчук, який з 2015 року представляв Україну в безпековій підгрупі на Мінських переговорах, тепер очолить українську делегацію. 22 листопада його перше засідання в якості голови. Представляти Україну його призначив президент Петро Порошенко, так само, як раніше запросив у групу з питань безпеки. «Він добре орієнтується в проблематиці мінських переговорів і жорстко відстоюватиме національні інтереси України», — написала про Марчука представниця України в гуманітарній підгрупі на переговорах Ірина Геращенко.

Хто такий Євген Марчук, чим він займався раніше, та що думає про переговори в Мінську — пояснює Громадське.

Поміняли Кучму на Марчука: влада вважає, що підсилила позиції України в Мінську

Представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську з питань врегулювання ситуації на Донбасі Євген Марчук під час брифінгу, Київ, 22 вересня 2016 року    
КОСАРЄВ ОЛЕКСАНДР/УНІАН

Знову протести «євробляхарів»

Цього тижня власники автомобілів на єврономерах знову вийшли на вулиці. Цього разу по всій Україні. 20 листопада вони оголосили безстрокову акцію попри те, що Верховна Рада ухвалила законопроект, запровадивши спрощену формулу для розмитнення авто. Головною вимогою мітингарів було скасування коефіцієнту віку.

За час протестів власників авто на єврономерах та перекриття ними руху на дорогах поліція зареєструвала 15 фактів кримінальних правопорушень. Більшість із порушень (11) стосується блокування доріг. Такі факти зареєстрували на Житомирщині, Рівненщині, Закарпатті, Одещині, Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Нові протести «євробляхарів»: вимагають, щоб вартість розмитнення не залежала від віку авто

Акція протесту власників автомобілів на єврономерах біля будівлі Ради у Києві, 20 листопада 2018 року. Протестувальники вимагають від влади скасувати законопроекти, які були прийняті парламентом, за їх словами, без урахування вимог громадськості, зокрема щодо скасування коефіцієнту віку авто в розрахунку вартості акцизу    
ГОНТАР ВОЛОДИМИР/УНІАН

5 річниця Революції Гідності

«В інтересах національної безпеки» Кабінет міністрів України вирішив зупинити підготовку Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Рішенню уряду Миколи Азарова, яке стало початком найкривавіших подій в історії незалежної України, 21 листопада виповнюється рівно 5 років.

П’ятий рік поспіль слідчі, адвокати, прокурори, рідні та близькі жертв намагаються відтворити події тих днів. Посекундно збирають докупи окремі епізоди. Знов і знов повертаються на центральні вулиці Києва, щоб відповісти на питання: хто й навіщо вбивав людей.

У 2013-2014 роках саме тут відбувалися історичні події Євромайдану. Громадське пройшлося місцями, де спершу зібралися студенти, місцями, які згодом перетворилися на арену кривавих зіткнень між протестувальниками й силовиками. А відтак звідси поїхали перші добровольці на схід України. Саме тут вирішувалася доля країни.

Якими були ці місця тоді, і якими є тепер, за 5 років після початку Революції Гідності — у фотопроекті Громадського.

Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині — фотопроект Громадського до річниці Майдану

Відображення протестувальників у калюжі на Майдані Незалежності в Києві, вранці в середу, 19 лютого 2014 року. Напередодні ввечері 18 лютого силовики штурмували Майдан з усіх боків, прорвали блокаду на Хрещатику та Інститутській. Для спецоперації залучили декілька частин внутрішніх військ МВС, штурмові спецпідрозділи СБУ та МВС — «Альфа», «Омега», роту спецпризначення ПМОП «Беркут», три БТР, щонайменше три водомети, сотні «тітушок» та комунальників. Згорів Будинок профспілок на Майдані.    
ЄВГЕН МАЛОЛЄТКА / УНІАН

Скандал навколо участі України у Венеційському бієнале

Мінкульт ініціював проведення конкурсу, який визначив би, хто і з якими ідеями формуватиме український павільйон на головному світовому мистецькому форумі. Обрати куратора павільйону вдалося лише з другої спроби. Переміг колективний кураторський проект від «Відкритої групи» під назвою «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні». За ідеєю, в день відкриття бієнале над Венецією має пролетіти український літак Ан-225 «Мрія» — найбільший транспортний літак у світі — та в прямому сенсі трішки затінити венеційські сади. Саме там розташовані павільйони бієнале.

Особливістю цього акту стане те, що «наповненням літака стане список усіх сучасних художників України, незалежно від стилю, віку, статі та ідеологічних переконань. Список живих. Майже телефонний довідник. Це також може відсилати нас до того, що держава на 28-му році Незалежності все ще не має музею та колекції сучасного мистецтва».

«Белиберда студенческая», «Гном судит великана», «Это позорище», «Художников так обижать нельзя», «Я как пес за культуру буду бить в нос» — так відреагував український художник Арсен Савадов на те, що не його проект буде представляти Україну на Венеційській бієнале.

Різкі та часом агресивні слова Савадова засвідчили кілька важливих тенденцій в українському мистецькому світі, які виходять за межі конкурсу проектів бієнале.

Тінь «Мрії» над Венецією: чому не можуть порозумітися українські митці

Більше про:
# ТОП-5
Пов`язані новини