Баригам приготуватися: як Саакашвілі повертається в українську політику

Повернення після депортації

Майже рік тому, 28 травня 2019-го, президент Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство. Вперше громадянство України Саакашвілі отримав у травні 2015 року від свого товариша ще зі студентських часів, п’ятого президента Петра Порошенка.

Тоді ж Саакашвілі очолив Одещину, але за півтора роки встиг пересваритися ледь не зі всім керівництвом країни, а критика Порошенка завершилась для нього відставкою. Сам Міхеіл назвав колишнього товариша «баригою».

Гостросюжетне протистояння з президентом Порошенком закінчилось депортацією Міхо за межі України. Коли Зеленський повертав йому громадянство, він пояснив, що лише «виправляє незаконне рішення», жодних політичних вигод у цьому немає. Сам Саакашвілі ще до цього почав відкрито підтримувати Зеленського.

Після повернення в Україну він заявив про відсутність політичних амбіцій, але доволі швидко передумав. Через суд домігся реєстрації на парламентських виборах свого «Руху нових сил», а до цього встиг відмовити Віталію Кличку у відповідь на пропозицію очолити список партії УДАР.

Але перед виборами Саакашвілі знову передумав. Він закликав своїх прихильників не голосувати за «Рух нових сил», а підтримати «Слугу Народу», бо «кожен відсоток важливий». У такий спосіб він демонстративно поступився дорогою «новим обличчям».

Після перемоги президентської партії на виборах та формування уряду Олексія Гончарука розмови про залучення Саакашвілі до владної команди вщухли.

Проте Саакашвілі нікуди не зник

Міхеіл переїхав у нову квартиру в Одесі та продовжив поводити себе у публічному просторі як політик — коментує головні події у внутрішній та зовнішній політиці (не забуває і про Грузію), ходить на телебачення й загалом продовжує нагадувати, що він — експерт з реформ.

Якщо ви відкриєте сторінку Саакашвілі у Facebook, то одразу побачите відео про відремонтовану трасу Одеса-Рені, а титр нагадає вам, що це — «інфраструктурний проєкт команди Саакашвілі». А останнє відео на його сторінці називається «Відповідь на запитання: що Саакашвілі зробив в Одесі?»

Навіщо Саакашвілі потрібен Зеленському?

«Притиснув кадровий голод», — пояснює hromadske політолог Володимир Фесенко. Та і сам Зеленський фактично це визнає, коли заявляє, що шукає ефективних виконавців.

«Дуже потужна фігура: досвід та історія успішних реформ у Грузії, потужна енергетика, політичний досвід, міжнародні зв’язки. Але найголовніше для Зеленського — успішний досвід та енергетика», — називає Фесенко чесноти потенційного віцепрем’єра.

Політтехнолог Сергій Гайдай погоджується з думкою про «кадровий голод», називаючи це більш жорстко — «управлінська криза».

2020 рік розпочався для України з політичних пертурбацій, коли на заміну молодому уряду Олексія Гончарука прийшли Денис Шмигаль та низка нових міністрів.

Політологи згодні, що формування нового уряду найкраще можна схарактеризувати двома поняттями — «хаос» та «кадровий голод». Міністерства то роз’єднували, то ні, міністри то нібито залишались, то йшли. У підсумку новий уряд, який насамперед повинен розв'язувати економічні проблеми, був сформований без міністрів економіки, фінансів та енергетики. Низка кандидатів просто відмовились від посад.

Так, після відставки уряду Гончарука ексміністру економіки Тимофію Милованову пропонували очолити Мінагрополітики, яке хотіли виділити з Мінекономіки, але він відмовився. Крім того, Роман Жуковський, якому пропонували очолити Мінекономіки, також не погодився.

Зміна уряду демонструє, що Зеленський вирішив відмовитися від своєї політики виключно «нових облич» і почав шукати людей з досвідом, каже Фесенко.

«Він розглядав різні варіанти. Хтось йому не підійшов, хтось сам відмовився. Саакашвілі був далеко не перший у цьому списку. Очевидна необхідність у новому сильному імпульсі — раніше для реформ, зараз для антикризового менеджменту», — зазначає політолог.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Ризики влади від «людини-конфлікту»

Тільки лінивий вже не сказав про ризики від призначення Саакашвілі, бо той завжди може спричинити великий конфлікт. Більш того, ймовірно, що в перспективі йому стане тісно у кріслі віцепрем'єра.

Фесенко каже, що далеко не всі члени команди президента підтримують призначення Саакашвілі. Вони побоюються повторення ситуації з Порошенком, коли із союзника Саакашвілі перетворився на запеклого критика президента.

Найочевидніший варіант конфлікту — з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, з яким Саакашвілі мав гучну сварку.

Очікувати на війну між ними одразу не варто, каже політолог, хоча в майбутньому є всі причини для конфлікту — Аваков боронитиме свій вплив, а Саакашвілі також намагатиметься отримати вплив в уряді Шмигаля.

До речі, про Шмигаля. Йому навряд чи сподобається призначення такої потужної фігури віцепрем’єром.

«Кожен прем’єр хоче зберегти свій вплив, статус, він буде охороняти свою територію. Пробачте за таке порівняння, але це змагання альфасамців. Шмигаль не буде вступати в прямий конфлікт, але, думаю, тихою сапою захищатиме свою територію», — прогнозує Володимир Фесенко.

Сергій Гайдай вважає конфлікти за участі Саакашвілі неминучими.

«Він нетерпимий до корупції, нетерпимий до відсутності, скажімо так, світогляду як такого. Це означає неминучий конфлікт із щонайменше урядом та оточенням Зеленського», — каже політтехнолог.

На думку Гайдая, можливість призначення Саакашвілі прем'єром виникне, якщо у майбутньому конфлікті Зеленський стане на його бік.

Тож будемо спостерігати, чи впишеться Саакашвілі у владну команду і куди він спрямує свою ледь не нескінченну енергію — у конструктивне русло реформ в Україні або на знищення своїх опонентів.

Чи проголосує за Саакашвілі Рада?

Попри все вищесказане, і Володимир Фесенко, і Сергій Гайдай допускають, що Рада відмовиться призначати Саакашвілі віцепрем’єром. Гайдай навіть вважає таку ймовірність доволі значною. Причина — у «Слузі Народу» з різних причин не всі готові голосувати за таке призначення.

Також Гайдай стверджує, що експерти, «впливові кола», включно із західними партнерами, натякали на необхідність залучення Саакашвілі, який має успішний управлінський досвід.

«У мене немає впевненості, що це не хитра гра Зеленського. Якби він справді хотів, аби Саакашвілі став членом команди, він принаймні сьогодні активно б переконував кожного депутата. Але Зеленський залишив все як є. Це може бути хитрим ходом: от бачите, я дуже хотів, але не вийшло», — пояснив політтехнолог.

Водночас, сам Саакашвілі після зустрічі з фракцією «Слуги Народу» доволі впевнено заявив, що вже готовий почати працювати.