Батогом чи пряником: як Московський патріархат долучають до нової автокефальної церкви
До Об’єднавчого Собору українського православ’я залишилося трохи більше тижня. Він відбудеться 15 грудня у, ймовірно, головному храмі майбутньої помісної православної церкви — Софії Київській. Відомо, що у Соборі повним складом братимуть участь представники Київського патріархату та автокефали. Синод УПЦ МП заборонив своєму духовенству брати участь в Об'єднавчому соборі.
Громадське розповідає, як триває боротьба за єпископів Московського патріархату в складі нової православної церкви.
Почаївська Лавра
Почаївська Лавра — масивний церковний комплекс, у складі якого, зокрема є чоловічий монастир. Розташований у Почаєві, на Тернопільщині. Вважається другою за величиною та статусом святинею після Києво-Печерської Лаври у Києві.
Свого часу в стінах Лаври правив нинішній очільник Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій (1988 — 1990 роки).
З часу ж розколу українського православ’я вже в незалежній Україні у 1992 році чернеча братія вирішила, що надалі Почаївська Лавра має бути у складі Російської православної церкви, а точніше — в її українському відгалуженні, УПЦ МП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чи готова Софія Київська стати головним храмом нової української церкви?
З 1996-го Московський патріархат навіть проголосив Почаївську Лавру «ставропігіальним монастирем» — тобто автономною і надважливою церковною одиницею у своєму складі.
«Храм не належить державі. Він належить Церкві і братії. Монахи були в Почаєві упродовж 500 років», — заявив в ефірі Громадського архієпископ Климент, глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП.
Та, попри бажання священнослужителів, споруди Почаївської Лаври, які мають історико-культурну цінність, належать державі. А точніше — Міністерству культури, яке охороняє пам’ятки. До таких будівель належать шість пам’яток Почаївської Лаври:
- Успенський собор;
- Троїцький собор;
- Монастирські келії;
- Дзвіниця;
- Архієрейський будинок;
- Надбрамний корпус.
З 2001 року цими будівлями опікується Кременецько-Почаївський державний історико-культурний заповідник, що підпорядковується Мінкульту. Священнослужителі лише користуються ним.
Але не все так просто. По-перше – у 2003 році уряд Януковича розпорядився вилучити ці шість пам’яток зі складу заповідника на користь УПЦ МП.
По-друге, досі це розпорядження не виконали. «Де-юре, Мінкульт як управляв цими спорудами до розпорядження Кабміну, так і продовжував це робити після нього. Адже жодного вилучення будівель з комплексу заповідника не відбувалося», — пояснює Громадському Ігор Деревінський, юрист Кременецько-Почаївського державного історико-культурного заповідника.
Улітку 2018 року Міністерство культури попросило державного реєстратора у Почаєві зареєструвати право постійного користування будівлями Почаївської Лаври за тамтешнім заповідником.
Водночас звернулася за реєстрацією права і УПЦ МП. З таким же ж запитом, щоправда, до іншого реєстратора, в іншому районі Тернопільської області.
Поки один реєстратор розглядав звернення Мінкульту, інший засвідчив право за церковниками. Але цю процедуру антирейдерська комісія Мін'юсту визнала незаконною.
28 листопада цього року Кабмін скасував те саме рішення Уряду Януковича.
Юрист заповідника Ігор Деревінський запевняє, що для священиків Московського патріархату нічого не зміниться — вони і далі зможуть жити та проводити служби у Почаївській Лаврі.
Церковники не вірять. Вони назвали дії чиновників «наступом на канонічну церкву» та закликали пам’ятати про «суд Божий».
«Все, що можливо зробити в правовому полі, ми, безперечно, будемо робити», — зазначив в ефірі Громадського глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент. Йдеться зокрема й про скасування рішення про держреєстрацію комплексу Почаївської Лаври. Його УПЦ МП будуть оскаржувати у суді цивільному.
Києво-Печерська Лавра
30 листопада Служба безпеки України провела обшуки в очільника храму.
Настоятелю святині, митрополиту Павлу, закидають розпалювання міжрелігійної ворожнечі. Сам настоятель Києво-Печерської Лаври каже, що справу щодо нього порушили через інтерв’ю, де правоохоронці «побачили образу щодо когось»:
«Я нібито образив Михайло Антоновича Денисенка (патріарх УПЦ КП Філарет – ред.). Я його не ображав, а сказав слова «Святого письма»: «Якщо людина чинить погані вчинки, якщо людина розділяє церкву, якщо людина благословляє братовбивчу війну, вона є сином диявола».
Окрім будинку самого митрополита Павла, СБУ обшукала бухгалтерію Києво-Печерської Лаври.
Крім того, наприкінці листопада сюди з перевіркою також прийшов Мінкульт:
«На виконання листа Служби безпеки України перевіряємо стан збереження та наявність культурних цінностей, які разом із нерухомими пам'ятками передалися в користування Києво-Печерській Лаврі з 86-го року по 2000-ні», — розповіла Громадському Юлія Даценко, речниця Міністерства культури України.
На запитання, про що саме йдеться у листі СБУ, Даценко порекомендувала запитати самих правоохоронців. Але у Службі безпеці послалися на таємницю розслідування та відмовилися від коментарів.
Інші обшуки від СБУ
Останнім часом Служба безпеки України взагалі надактивна у провадженнях щодо представників Української православної церкви Московського патріархату.
1 грудня священників Рівненської та Сарненської єпархій УПЦ МП викликали на допит у місцеву Службу безпеки. 5 грудня відбулися самі допити – «під вогонь» потрапило 20 священнослужителів.
3 грудня обшукали єпархії Української православної церкви Московського патріархату на Житомирщині — 8 процесуальних дій у самому Житомирі, Коростені та Овручі.
У Службі безпеки цілісно не коментують ситуації. Однак пояснюють, що слідчі дії проводяться в межах одного і того ж кримінального провадження, відкритого прокуратурою Київської області – за порушення рівноправності громадян, залежно від їхніх релігійних переконань.
До того ж правоохоронці підсумовують: є ознаки злочинів через розповсюдження священнослужителями УПЦ МП листівок і брошур, які «містять пропаганду релігійної нетерпимості та ображають почуття громадян та розпалюють ворожнечу». Зокрема, у цих листівках йдеться про захист православної віри, гріх церковного розколу та ставлення церкви до ООС.
Образа Президента
Обшуки, перевірки Мінкульту та юридичні правочини Мін’юсту в Українській православній церкві Московського патріархату розцінюють як спробу тиску на церкву з боку держави напередодні Об’єднавчого собору.
«Обшуки активізувалися після відмови зустрітися з Президентом. І це не приховано», — зазначив в ефірі Громадського глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент.
Згадана на початку зустріч єпископів УПЦ МП та Президента України мала відбутися 13 листопада в Українському домі. Однак церковники не відгукнулися на запрошення. Натомість — провели екстрене засідання Синоду та Собору УПЦ МП, на якому проголосили, що не підтримують надання Константинополем томосу про автокефалію православної церкви в Україні.
2 грудня Порошенко нагородив орденами Ярослава Мудрого двох митрополитів УПЦ МП, які, за інформацією ЗМІ, є прихильниками автокефальної церкви.
Нагороди отримали митрополит Сарненський і Поліський Анатолій та митрополит Черкаський і Канівський Софроній.
Софроній неодноразово заявляв, що є прихильником автокефальної церкви в Україні та братиме участь у Соборі. Митрополит Анатолій, за даними видання Lb.ua, у 2014 році підписав меморандум про єдину та помісну православну церкву в Україні (ініційований Рівненською ОДА).
- Поділитися: