Засідання Синоду УПЦ Московського патріархату
Фото: УПЦ МП
Ієрархи Української православної церкви Московського патріархату відмовилися від запланованої на 13 листопада зустрічі з президентом України Петром Порошенком в «Українському домі», а натомість запросили главу держави до Києво-Печерської Лаври.

Про це йдеться в заяві УПЦ Московського патріархату.

Зазначається, що 13 листопада під час засідання Синоду УПЦ МП було ухвалене рішення про скликання Собору єпископів церкви.

«Обговоривши стан церковно-державних стосунків, публічні заяви очільників держави, які можна розцінювати як такі, що були спрямовані проти Української Православної Церкви (МП — ред.), взявши до уваги настрої та думки церковного народу та духовенства, а також виходячи з того, що церковні питання мають обговорюватися на церковній території, Собор єпископів Української Православної Церкви прийняв рішення зустрітися з Президентом, але не в «Українському домі», а на території Києво-Печерської Лаври», — йдеться в заяві.

В УПЦ МП стверджують, що Порошенко відмовився від зустрічі в Києво-Печерській Лаврі.

«З огляду на ці обставини, Собор єпископів Української Православної Церкви підтверджує свою готовність до зустрічі з Президентом України, але на церковній території», — наголошується в заяві Московського патріархату.

Глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент заявив у коментарі Громадському, що від початку йшлося про те, що зустріч має відбутися в Києво-Печерській Лаврі і «Адміністрація президента знала про це».

«Ми кілька разів запрошували його (Порошенка — ред.) до зустрічі. І нам було дуже приємно, що нарешті він відгукнувся і сам навіть проявив таку ініціативу. Ми йому радо сказали, що чекаємо його в Києво-Печерській Лаврі, в тому місті, де він часто бував», — зазначив він.

Климент зазначив, що зустріч Порошенка та ієрархів УПЦ МП може пройти в майбутньому.

На запитання, що буде обговорюватися на цій зустрічі, він відповів: «Дуже багато наших віруючих просто шоковані останніми заявами як президента, так і цілої низки керівників нашої держави. Потрібно отримати якісь пояснення — що малося на увазі під цією термінологією, яка звучала».

В Адміністрації президента Громадському не прокоментували цю інформацію. Представник АП заявив тільки, що мав доручення підготувати зустріч Порошенка з ієрархами УПЦ МП в «Українському домі» на 14:00.

Керівник Інформаційного відділу УПЦ Київського патріархату архієпископ Євстратій Зоря стверджує, що позачергове і не анонсоване проведення Собору УПЦ МП 13 листопада пов’язано з тим, що участь у ньому для архієреїв є обов‘язковою.

«Тож Собор — просто метод утримувати єпископів у Лаврі та не дати їм можливість самостійно поїхати до Президента», — вважає Зоря.

Станом на 17:00 засідання Собору УПЦ МП завершилося. За його підсумками була оприлюднена постанова, в якій ідеться, що УПЦ Московського патріархату не буде брати участі у створенні єдиної Української помісної церкви, бо вважає надання томосу «штучним» і нав’язаним ззовні.

11 жовтня Синод Вселенського патріархату підтримав продовження надання автокефалії України, а також офіційно затвердив, що церквою-матір’ю України є Константинополь. Також Синод визнав недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля Української автокефальної провославної церкви Макарія. 15 жовнтя синод РПЦ у Мінську вирішив розірвати відносини з Константинополем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати про рішення РПЦ розірвати відносини з Константинополем

Константинополь, у свою чергу, відмовився розривати відносини з РПЦ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Філарет без анафеми: що означає рішення Константинополя щодо предстоятеля УПЦ КП

Глава УПЦ Київського патріархату Філарет заявив, що найближчим часом відбудеться об’єднавчий Архієрейський собор для створення єдиної Української помісної церкви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сам собі пан: хто і коли надавав томос церквам, і хто писав його для України

Помісна церква — це об'єднання всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом. Помісна церква виступає на противагу вселенській, стає незалежною та самоврядною на території певної держави та зазвичай узгоджується з політико-адміністративним поділом та державними кордонами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна

Поділитись: