«Це все від лукавого»: Лавров прокоментував «теорії змови» про те, кому вигідні протести у Казахстані

Про це Лавров заявив в етері російського «Першого каналу», пише «ТАСС».

Він заявив, що було страшно спостерігати, як у Казахстані «палили будинки» та «відрізали голови поліцейським». Але страшнішою для себе Лавров називає реакцію західних країн на події у Казахстані.

«Зокрема, тієї самої ОБСЄ, яка претендує на одну з провідних ролей у питаннях європейської безпеки. Але організація, яка настільки неадекватно реагувала на події в Казахстані та, зрештою, намагалася закликати всіх до того, щоб дотримуватися прав журналістів, прав людини і так далі ㅡ це соромно. У таких ситуаціях треба прямо вказувати на причини того, що сталося», ㅡ заявив Лавров.

Він додав, що є «багато конспірологічних теорій», але переконує що Росія до подій у Казахстані не має жодного стосунку.

«Одна частина цих теоретиків спекулює на тому, що це все влаштовано Заходом, щоб послабити наші позиції перед переговорами у Женеві та Брюсселі. Інші звинувачують нас у тому, що ми це спровокували, щоб увірватися до Казахстану та взяти його під свій контроль. Це все від лукавого», ㅡ каже Лавров.

У Кремлі заявили, що причини протестів у Казахстані «приблизно зрозумілі», а Москва обговорює їх із колегами в ОДКБ. Влада Казахстану проводить розслідування, результати якого мають представити світовій спільноті.

 Російські сили у Казахстані

На тлі масових протестів у Казахстані там про проведення «антитерористичної операції».

5 січня у Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Після цього президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу».

До ОДКБ, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Вони погодилися ввести свій контингент у країну.

Генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась заявив, що сили «миротворців» у Казахстані не мають займатися розгонами, але мають право застосовувати зброю в разі нападу «озброєних банд».

Скільки військових та протестувальників загинули або постраждали унаслідок протистояння, наразі невідомо. Офіційний Telegram-канал МОЗ Казахстану 9 січня писав про 164 загиблих, але згодом відомство від цієї заяви відхрестилося.

Журналісти та активісти з Алмати також повідомляли про смерті учасників акцій протесту.

Чому у Казахстані виникли протести?

Люди вийшли на протести після того, як уряд підвищив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили надзвичайний стан, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язав зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.