Церква, російська пропаганда і «право на вибір». Як у Європі зростає вплив антивакцинаторів і що з цим робити

Цими вихідними у низці італійських міст тисячі людей вийшли на масові демонстрації — проти запровадження обов’язкових COVID-сертифікатів та вакцинації від коронавірусу. Останнім часом такі протести відбуваються в Італії регулярно, до того ж інколи вони переростають в агресивні сутички протестувальників та поліції. Італійські лікарі повідомляють про різке зростання кількості інфікованих — не в останню чергу через скупчення невакцинованих людей на протестах. Парадоксально в цій історії те, що все-таки темпи вакцинації в Італії доволі хороші: 83% людей, старших за 12 років, уже встигли отримати обидві дози.

Більше лякає те, як агітація за відмову від вакцин проти COVID-19 і дезінформація про препарати для щеплень ширяться у країнах Східної Європи, де частка вакцинованих подекуди удвічі менша, а медична система — суттєво слабша, щоб відповідати на такі серйозні виклики. Чому рухи противників вакцинації та ідеї, які вони поширюють, знаходять відгук у багатьох країнах Європи, і як уряди намагаються боротися з цим? Чи справді це вплив російської пропаганди і які висновки з європейського досвіду варто зробити Україні?

Поле битви — Facebook

«Ви ходите у центри вакцинації, немов ягнята на бійню», — запевняє в одному з відео свою понад 370-тисячну аудиторію у Facebook Діана Шошоаке, румунська юристка та членкиня парламенту. «Зупинимо “зелені сертифікати”, цей фашистський акт», — звертається вона до своїх підписників в іншому ролику. У цих відео — десятки тисяч лайків і репостів: очевидно, наративи політикині дуже відгукуються її прибічникам.

У соцмережі Шошоаке гіперактивна: щодня на її сторінці з’являються десятки дописів — здебільшого відео з її робочого місця в парламенті чи звернення до підписників. А ще вона дуже популярна та впливова: останніми місяцями жінка перетворилася на своєрідний рупор антивакцинаторів у Румунії — не лише в телевізорі чи соцмережах, а й у головному законодавчому органі країни. Часом вона навіть навідується до лікарень або центрів вакцинації, де сперечається з медичним персоналом про небезпеку коронавірусу та дію вакцин, і демонструє все це у прямих етерах на сторінці у Facebook.

Ядро прихильників Шошоаке — на півночі Румунії, де протестувальники на чолі з нею намагалися блокувати відкриття центру вакцинації та оголосили пандемію «найбільшою аферою століття».

А втім, зараз на аферу ситуація з COVID-19 у Румунії не дуже схожа. Країна — серед найповільніших за темпами вакцинації проти коронавірусу в ЄС: повний курс тут встигли пройти лише 30% мешканців країни. Гірше хіба що в сусідній Болгарії, де обома дозами щепили трохи більше ніж 23% людей (що, до слова, усе одно перевищує українські показники). Водночас смертність від наслідків вірусу в Румунії — одна з найвищих у Європі. За словами лікарів, понад 90% померлих від COVID-19 були невакцинованими.

Але тут Шошоаке та її соратники теж бачать маніпуляцію. «Тепер Центр контролю та профілактики захворювань у США наказав, аби всі померлі внаслідок коронавірусу реєструвалися як нещеплені», — запевняє політикиня. Раніше без жодних аргументів вона заявляла, що «насправді кількість вакцинованих румунів сфальсифікована, щоб мати пристойний вигляд в очах Європейського Союзу».

Якщо вам здається, що тут бракує інших улюблених наративів противників вакцинації проти коронавірусу, на зразок смертей через щеплення, нав’язування людям вакцин чи «провокування генетичних змін», то їх активно поширюють інші лідери думок у Румунії. Найактивніші соратники Шошоаке — Джордж «Джіджі» Бекалі, колишній парламентар, а нині власник футбольного клубу FCSB, бізнесмен Луїс Лазарус і чинний член Європарламенту та євроскептик Крістіан Терхес.

Та поки політики намагаються завдяки антивакцинаторській риториці підвищувати свої рейтинги, лікарі працюють без упину і вже зізнаються у власній безпомічності. Інфекційні відділення в країні переповнені, і без того слабка система охорони здоров’я Румунії тепер узагалі на межі колапсу.

«Страх — це єдине, що може привернути увагу всього народу, однак і його буває недостатньо. Деякі мої пацієнти вже важко дихають, ледь ловлять повітря, та все одно запевняють, що коронавірусу не існує. Дуже важко, коли так багато людей заперечують реальність», — розповідає The New York Times лікарка в ковід-відділенні Будапештської лікарні.

Армія, віра та підроблені COVID-сертифікати

Епідеміологічна ситуація в Румунії останнім часом погіршувалась дуже стрімко: ще влітку президент Клаус Йоганніс наголошував, що пандемію вдалося майже повністю подолати, а тепер ідеться про «катастрофу жахливих масштабів». Попри все, заклики лікарів щеплюватися не знаходять відгуку в більшості населення — тож рухати кампанію з вакцинації намагаються військові. Але й ті наголошують, що надто багато дезінформації шириться мережею, і протидіяти їй непросто.

Там, де дезінформація не дістає людей у мережі (насамперед старше населення), приєднується церква, довіра до якої в Румунії дуже висока. Думки місцевих православних ієрархів дуже різняться: хтось каже, що варто підкорятися наполяганням лікарів, хтось рішуче застерігає від щеплень. Останніх особливо багато у провінції, де вплив церкви на місцевих вірян ще більший — понад те, боротися з фейками про COVID-19 там уряд навіть не береться.

«Православна церква вела своєрідну подвійну гру: з одного боку вона проводила кампанію з вакцинації в обмін на щедрі субсидії для церковних споруд, а з іншого проповідувала парафіянам про прихід сатани з вакцинними чипами. До того ж селебритіз і журналісти підвищували свої рейтинги, провокуючи паніку серед населення через шкідливу інформацію», — пояснює ситуацію румунське щоденне видання Libertatea.

У Болгарії передумови загострення ковід-кризи та зростання недовіри до вакцинації дуже нагадують румунські: впливова православна церква, дезінформація в мережі, якій не вдається протистояти як слід, криза медичної системи та політичні перипетії. Уже пів року після парламентських виборів болгари не можуть сформувати уряд, що теж не сприяє політичній стабільності. Напередодні виборів цими вихідними з’ясувалося, що серед дистриб’юторів підроблених сертифікатів, на які в країні неабиякий попит, є й кандидат у депутати від партії «Національний фронт за порятунок Болгарії».

Узагалі проблема з підробленими сертифікатами дуже нагальна для Болгарії: журналісти з'ясували, що в середньому один лікар щодня видає від 15 до 30 фальшивих довідок. Робляться вони лише за два дні, кожен документ коштує 450 левів (приблизно $265). Шалений попит на фейкові сертифікати теж з'явився не за дивовижним збігом обставин. Навіть антивакцинаторам довелося шукати способів роздобути перепустку в магазини, кафе та інші заклади, щойно уряд посилив карантинні обмеження й почав вимагати перевірки «зелених сертифікатів» на вході.

Віра та політика частково підживлюють рухи противників вакцинації і в Польщі. На тлі ЄС показники щеплень там поки що теж не дуже високі: обидві дози вакцини отримали трохи більше ніж 53% поляків, зате час від часу відбуваються акції антивакцинаторів. У той час, як уряд країни всіляко заохочував поляків швидше отримати щеплення проти коронавірусу, президент Анджей Дуда та керівна партія «Право і справедливість» намагалася загравати зі своїми прибічниками, зокрема серед неохочих щепитися від коронавірусу. Дуда, наприклад, заявляв, що сам не вакцинується від грипу, бо «проти примушувань людей до таких рішень, адже це — питання особистої свободи».

Та задля справедливості варто зазначити, що польська католицька церква (на яку великою мірою спирається у своїй риториці ПіС) прямо нікого не відмовляла від вакцинації. Конференція польських католицьких єпископів лише зауважила, що «вакцини — це гарний спосіб зупинити вірус, але щеплення загалом не є моральним обов’язком». Водночас у багатьох католицьких храмах по всій Польщі розгорнули пункти вакцинації.

Мережі антивакцинної пропаганди

Майкл Боцюрків — відомий аналітик і колишній журналіст. У 2014-2015 роках він був спікером СММ ОБСЄ в Україні, а нині досліджує дезінформацію, зокрема в контексті пандемії коронавірусу. Боцюрків зауважує, як легко вдається поширювати меседжі проти вакцин і формувати дієві мережі «ковід-дисидентів» у світі, де є соцмережі.

«Негативна інформація про вакцинацію — це не щось нове для Європи, вона ширилася роками, однак саме завдяки соціальним мережам і мінімальному втручанню з боку платформ соцмедіа щодо боротьби з фейковими новинами та дезінформацією в bad actors з’явилися нові ефективні інструменти за мінімум грошей, щоб дискредитувати західні вакцини, щеплення загалом. Росія та Китай були великими гравцями від самого початку пандемії у плані дезінформації», — пояснює Боцюрків у розмові з hromadske.

У контексті Європи ми чи не найбільше чуємо про російський вплив, який підживлює рух антивакцинаторів. Так наприкінці жовтня РНБО розповідало про викриття російської мережі з дезінформації щодо вакцин проти коронавірусу в Україні, яка мала на меті зірвати вакцинацію та збільшити кількість смертей від COVID-19. За дивним (насправді ні) збігом найактивніше наративи проти вакцин підхоплює саме російськомовна частина населення країн колишнього радянського простору.

Переконливий приклад — Молдова, де одним із лідерів руху антивакцинаторів є активіст В’ячеслав Валько, який раніше балотувався до парламенту від проросійських сил, а тепер влаштовує акції протесту проти «примусової» вакцинації. До слова — не лише в Молдові. На акціях антивакцинаторів у Києві та Одесі, які відбулися в листопаді, гасла на плакатах учасників були ідентичними: «Моє тіло — мій вибір і права», «Скажи “ні” ковід-паспортам» тощо. До речі, дизайн плакатів теж подібний.

Вразливими для дестабілізації через антивакцинну пропаганду є й країни Балтії, де частка російськомовного населення й досі значна. У Латвії (тут нині вакциновані майже 60%) вона, наприклад, перевищує 20%, і нещодавно уряд вирішив позбавити ліцензії «Перший Балтійський канал» — останній у країні, який мовив російською. Пояснили це тим, що канал порушив Закон про телерадіомовлення, зокрема й через поширення хибної інформації про COVID-19.

Боцюрків, який нещодавно спілкувався з дипломатами в Латвії, каже, що вони розповідають про величезний вплив Росії у поширенні дезінформації: «Вони використовують технології, а також людей на місцях. Посол України розповідав мені, що російська дезінформація спрямована й на людей у діаспорі. Очевидно, що технології її поширення стають значно складнішими, до них залучені величезні ресурси. І якщо Європа не ставитиметься з усією серйозністю до цього питання, Росія буде використовувати всі можливості для дестабілізації».

А втім, у прикладі Латвії є інший важливий бік історії: проблема тут не лише в російській дезінформації, а й у тому, що уряд країни не зміг ефективно поінформувати значну частину населення, яка вважає російську мову рідною. Тому вона й споживала той контент, який був для неї доступним — насамперед російських державних медіа, які позитивну характеристику з великою ймовірністю давали тільки вакцині російського виробництва, що в Латвії недоступна.

Міністр охорони здоров’я Латвії Даніелс Павлютс у жовтні, коли країна запровадила нові суворі обмеження через зростання кількості інфікованих, зауважував, що особливо «проблемною є ситуація» в Даугавпілсі та його околицях. Це друге за розміром місто Латвії, де більшість населення якраз російськомовна. Там, за словами Павлютса, вплив дезінформації щодо вакцин особливо відчутний.

Активні й агресивні антивакцинатори

Повернімося до прикладу Італії: протести, які відбуваються останніми тижнями в різних містах країни — це яскраве свідчення того, як рух антивакцинаторів вийшов за межі інтернет-спільнот, з яких починався. Як розповідає Foreign Policy італійська журналістка та дослідниця інтернет-культури Віола Стефанелло, головним рупором пропаганди за відмову від вакцинації став Facebook. До того ж іще до коронавірусу: прибічники руху антивакцинаторів знаходили підтвердження своїх ідей та однодумців на суперпопулярній фейсбук-сторінці Informare x Resistere («Інформуйте і чиніть спротив»).

Останніми тижнями на цій сторінці шириться наратив про те, що уряд розглядає обмеження для невакцинованих як привід замкнути італійців по домівках, наче у в’язницях. Також — що вакцини проти COVID-19 смертельно небезпечні. Усе це накладається й на політичне підґрунтя: ще в докоронавірусні часи на виборах «Рух п’яти зірок» та інші популістські сили загравали зі своїм електоратом, значна частина якого виступала проти обов'язкової вакцинації.

Від початку пандемії в Італії — країні, яка першою в Європі і найбільше постраждала від пандемії — усе-таки вдавалося тримати це питання під контролем.Проте низка італійських медіа, яку підтримують правопопулістські сили, нині продовжує розпалювати страхи — пишуть про неякісні вакцини, неправду про походження коронавірусу, опонують запровадженню «зелених сертифікатів». Приєднуються до гри й політичні сили: опозиційна ультраправа партія «Брати Італії» запевняє, що нові обмеження потрібні лише для того, щоб відвернути увагу людей від провалів уряду на інших «фронтах». До речі, заклики до протестів останнім часом розповсюджуються через інші соцмережі та месенджери — Telegram i Twitter.

Німеччина поки що не може похизуватися такими ж хорошими показниками вакцинації, як Італія: там повний курс щеплень проти коронавірусу отримали тільки 67% людей. А втім, рух противників вакцинації тут не менш активний і так само підтримується ультраправими. Наприклад, рух Querdenken («ті, хто мислить нестандартно») фінансує партія «Альтернатива для Німеччини».

Німецькі лікарі розповідають, що останнім часом на тлі нового спалаху інфікування у країні вони дедалі частіше отримують погрози від противників вакцинації. Під особливим ударом лікарі, які пропагують щеплення в соцмережах та медіа. Комусь надходять погрози судовими позовами, комусь навіть фізичною розправою. Багато пацієнтів дратуються, коли їх запитують про статус вакцинації. За словами медиків, дехто все ж приходить вакцинуватися, однак виглядає роздратованим: робить це лише для того, щоб уникнути зайвих обмежень та отримати «зелений сертифікат».

«Нині я бачу значний брак ресурсів на двох фронтах. По-перше, платформи соцмереж, як-от Google, YouTube чи Facebook, кажуть, що видаляють мільйони постів із фейковою інформацією про коронавірус, однак іще мільйони постів залишаються. До того ж армії модераторів не надто вправні в аналізі інформації іншими мовами. Тож якщо інформація поширюється російською чи українською, їм складно її фіксувати й розпізнавати», — наголошує Майкл Боцюрків.

Експерт додає: інша велика проблема полягає в тому, що все ж у багатьох країнах Європи повною мірою не усвідомлюють проблему з поширенням дезінформації про вакцини й не виділяють достатньо ресурсів для протидії фейкам. Проте, на думку Боцюрківа, надто небезпечно залишати це питання без уваги, адже проблема невдовзі перетвориться на «війну, яку складно буде виграти».