Черга людей на пункті пропуску Корчова-Краківець між Польщею та Україною, 24 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/DAREK DELMANOWICZ

«З Варшави до кордону — 200 злотих (50 доларів)», «З Вроцлава до Рави-Руської — 400 злотих (100 доларів), виїзд сьогодні», — подібними оголошеннями рясніли групи українських мігрантів у Польщі в соцмережах ще тиждень тому. Сьогодні оголошення вже інші: «Жінки на прибирання шпиталів, терміново», «Хто втратив роботу — багато вакансій у супермаркетах, можна починати завтра».

Українська громада у Польщі є однією з найбільш численних в ЄС: понад 220 тисяч громадян України мають польський дозвіл на проживання, ще близько мільйона є тимчасовими та сезонними працівниками. Українці в Польщі під час епідемії коронавірусу ведуть у соцмережі свою групу взаємодопомоги — Widzialna ręka/ Видима рука. А підтримка потрібна — до закритих громадських закладів та фінансових втрат через епідемію у мігрантів додається ще кілька викликів: перетин кордону, легалізація праці та перебування в ЄС.

Поки що паніки серед мігрантів немає: ті, хто втратили роботу на виробництві, доволі легко знаходять її в торгівлі. Але представники польської будівельної промисловості вже звернулися до парламенту країни з проханням розширити пакет економічної допомоги, адже через коронавірус з країни виїхало близько 20% українських заробітчан.

Проте, хоча польський ринок праці і гнучко відреагував на карантин, а уряд Матеуша Моравєцького врахував інтереси мігрантів при створенні пакету антикризових заходів, ситуація українців може погіршитися вже за декілька тижнів.

В’їзд заборонено, але дозволено

Ще 13 березня у Польщі був оголошений стан епідеміологічної загрози. 24 березня полякам заборонили виходити з дому, окрім як на роботу, до магазину і аптеки. Дозволені заняття спортом та прогулянки на свіжому повітрі, але у товаристві не більш як однієї особи. 

На вечір 25 березня у Польщі зареєстровано 1031 випадок зараження COVID-2019, 14 людей померло. Понад півтори тисячі поляків знаходяться в лікарнях на обсервації, понад 200 тисяч — удома на карантині. Також на карантині перебувають 106 громадян України, 2 — в шпиталі.

Ввечері 13 березня Варшава також оголосила про закриття кордонів та припинення міжнародного авіаційного та залізничного сполучення. Від 15 березня іноземцям формально заборонений в’їзд до Польщі. Однак перелік винятків достатньо широкий — особливо на тлі інших європейських країн, які теж закрили кордони.

В’їхати до Польщі досі можуть не лише іноземні дипломати та шлюбні партнери польських громадян, але й усі власники дозволів на проживання, на роботу і навіть декларацій про працевлаштування іноземців (документ, за яким можна взяти на роботу громадян 6 східноєвропейських країн, у тому числі українців).

Всі — поляки та іноземці, які перетинають кордон після 15 березня, потрапляють до домашнього карантину на 14 днів. Ретельність його дотримання регулярно перевіряє поліція.

Паніка, що ненадовго огорнула українців у Польщі тиждень тому, була пов’язана радше з поганою комунікацією з боку української влади. Через нечіткі меседжі урядовців чимало громадян України за кордоном були переконані, що або вони встигнуть приїхати додому до 17 березня, або їх не пустять узагалі.

«Українська влада закрила більшість пунктів пропуску, а на тих, що залишились, припинила пішохідний перетин кордону, хоча він де-факто працює на кордоні з Польщею (тих, хто прибуває не власною автівкою, через кордон перевозять автобусами — ред.). Повністю зупинили міжміський транспорт, це також ускладнило як можливість виїхати, так і можливість повернутися», — коментує hromadske аналітик громадської організації «Європа без бар’єрів» Павло Кравчук.

Як зазначає у розмові з hromadske перший секретар посольства України у Польщі Дмитро Горбань, 95% звернень на гарячу лінію посольства пов’язані саме з питаннями виїзду з Польщі:

«За моїми спостереженнями, паніки немає, виїжджають переважно ті, у кого і так завершувався термін легального перебування. Від 15 до 22 березня з Польщі виїхало приблизно 20 тисяч українців. Багато хто виїжджає за сприяння держави: 4222 громадянина виїхали сімома потягами з Перемишля 20 та 21 березня. Компанія SkyUp 22, 23 та 25 березня організувала рейси Варшава-Київ, ними може скористатися понад 600 осіб».

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Працівники залізниці в захисних костюмах та масках направляють пасажирів на спецпотяг сполученням «Перемишль — Київ» на залізничному вокзалі в Перемишлі, Польща, 20 березня 2020 року. Україна призупинила міжнародне та внутрішнє залізничне пасажирське сполучення на час посилених заходів безпеки через поширення світом коронавірусу
Фото:

EPA-EFE/DAREK DELMANOWICZ

«Нелегалів» не буде

Крім перетину кордону, актуальним питанням для мігрантів є легалізація праці та перебування на території Польщі. Як пояснив hromadske піар-менеджер рекрутингової агенції EWL Group Анатолій Зимнін, щомісяця у середньому 20% українських працівників треба оновлювати пакет документів, що дають право на роботу та проживання в країні.

«Приїзд працівників з України найближчим часом ускладнений або навіть неможливий, — каже Зимнін. — Обов’язковий карантин, закриття польських консульств та візових центрів в Україні, скасовані рейси не сприяють мобільності мігрантів. Тому сподіваємося, що польський уряд запропонує якісь рішення, в першу чергу — скасує покарання для тих, чий дозвіл на працю чи проживання завершився. Дуже допомогло б запровадження на час епідемії нового типу дозволів на роботу, які б працедавці могли зареєструвати в інтернеті».

Коли минулого тижня прем’єр Матеуш Моравєцький презентував пакет заходів на підтримку економіки на 200 мільярдів злотих (близько 50 мільярдів доларів), він не згадав про іноземців. Проте у проєкті “антивірусних” змін до законодавства від 20 березня для мігрантів передбачений ряд полегшень.

Так, власники віз та дозволів на проживання, термін дії яких завершиться під час стану епідеміологічної загрози, можуть вислати поштою до регіонального міграційного відділу подання про їх продовження (у випадку візи) або оформлення нових (у випадку дозволу на проживання). Зробити це можна буде також протягом 30 днів після того, як уряд оголосить про завершення епідемії.

Як раніше повідомило посольство України у Польщі, польські прикордонники не вживатимуть санкцій щодо тих українців, які перевищили термін легального перебування в країні під час епідемії.

Натомість поки нічого не відомо про права тих, хто перебуває в Польщі в межах безвізового руху, та про продовження дії дозволів на роботу — ці питання не згадані в законопроєкті. Але вони не менш актуальні — незважаючи на закриття кордонів, праця для українців є.

Робота є, але не для всіх

Останніми роками рівень безробіття в Польщі був рекордно низьким — на рівні 5%. Дефіцит власної робочої сили компенсували за рахунок закордонних працівників, в першу чергу — українців. Сотні тисяч українців знайшли роботу в обробній промисловості, сільському господарстві, сфері послуг, а останнім часом також в офісах польських та міжнародних компаній.

Від 14 березня в Польщі закриті торговельні центри, кафе та ресторани можуть обслуговувати тільки замовлення на винос. Державна адміністрація та компанії зі сфери фінансів, аудиту, маркетингу та зв’язку перевели працівників на роботу з дому. Вже два тижні як не працюють дитячі садки, школи та університети.

Епідемія та загроза економічної кризи змінюють пріоритети: працівники компаній з секторів, які ще пару тижнів тому стрімко розвивалися, тепер бояться втратити роботу через занепад міжнародних зв’язків. Тоді як вантажники, водії, продавці опинилися на чолі списку найбільш потрібних професій, поряд із лікарями та медсестрами.

Софія з Києва переїхала до Варшави у 2015 році. Роботою у фірмі, що надає ІТ-послуги індустрії подорожей, дуже задоволена, проте нині не впевнена щодо перспектив. Її компанія розробляє системи бронювання авіаквитків, які потім використовують авіакомпанії, тревел-портали, турагентства, а саме цей сектор чи не найбільше постраждав через пандемію:

«Наш прибуток залежить від кількості транзакцій: пошуку квитків, зміни бронювання, покупки багажу тощо. Минулого тижня рух був великим поляки активно шукали квитки, щоб повернутися додому. Але тепер тиша. Люди не бронюють перельотів на весну, бо діють урядові заборони, і на літо-осінь теж багато непевності, що буде з їхнім місцем праці, із зарплатою».

Відколи польський уряд оголосив про протиепідеміологічні заходи, офіс фірми зачинений — всі працюють з дому. У приміщення можна потрапити тільки за спеціальним дозволом керівництва.

«Хоча нас попередили, що скорочень не буде, ситуація все одно непевна. Ми залежимо від виплат з боку клієнтів, а багато в кого банально закінчуються гроші. Якщо в дешевих авіаліній є “подушка безпеки” навіть на рік, то у традиційних перевізників вже розпочалися скорочення та переведення персоналу на часткову зайнятість», — говорить Софія.

Робітник встановлює бар'єри для відвідувачів до причалу на березі Гданської затоки на час карантину через пандемію коронавірусу, Сопот, Польща, 26 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ADAM WARZAWA 

На брак роботи натомість не нарікає Юрій із Сум. Він мешкає в Польщі понад 10 років, останній рік працює в мережі супермаркетів «Biedronka». Його місцю праці нічого не загрожує, навпаки — керівництво обіцяє премію за роботу в березні:

«Щойно уряд оголосив про впровадження стану епідеміологічної загрози, за перші два дні магазин, в якому я працюю, заробив стільки грошей, скільки заробляє за чотири. Тепер клієнтів помітно менше, та й з’явилися обмеження: одночасно в магазині може перебувати не більше 40 осіб, скоротилися години праці замість від 7 до 22 тепер працюємо від 8 до 20».

На час епідемії касирам та іншим працівникам магазину видали рукавички, а при касах поставили дезінфектори. Правда, зізнається Юрій, дезінфектор швидко закінчується, а рукавички не завжди мають потрібний розмір. Біля кас змонтували додаткові пластикові екрани, біля терміналів оплати виділена спеціальна зона, в якій може перебувати тільки одна людина.

«Ми заохочуємо клієнтів триматися на відстані принаймні 1 метра одне від одного. Головне нововведення це робота змінами, які не перетинаються між собою. Перша зміна завжди одні й ті самі працівники не бачить другу, а також працівників, що прийдуть наступного дня. Якщо в одній зміні хтось захворіє, її можна відправити на карантин, при цьому не розформовуючи інші», — розповідає Юрій.

Хоча працедавці намагаються максимально пересадити працівників на Skype, Zoom та Meet, не в усіх галузях це можливо. У Польщі закрилися майже всі підприємства автомобільної промисловості, на черзі — виробництво побутової техніки. Теоретично, працівники призупинених підприємств мають отримувати зарплату за час простою, проте мігранти навряд чи побачать ці виплати.

«Зарплату за час простою отримають лише ті, хто має підписаний трудовий договір. Тоді як мігранти в Польщі найчастіше працюють на цивільно-правових угодах, які не дають їм захисту у випадку звільнення або епідеміологічного стану, — підкреслює Ігнаци Юзьвяк, науковий працівник Варшавського університету та член профспілки “Ініціатива працівників”. — Українці в Польщі працюють на виробництві, умови праці часто не дозволяють вжити необхідних санітарних заходів. Будівництво — там квітне тіньова зайнятість, взагалі без підписаних угод. Найбільше питання, що тепер робитиме сільське господарство. Вже починається сезон, а нові працівники в умовах закритого кордону навряд чи приїдуть».

Як зазначили всі співрозмовники hromadske, їм поки невідомі випадки масових звільнень громадян України у Польщі.

«Якщо роботу призупиняє фабрика, як це сталося у випадку автомобільного сектора, — пояснює Анатолій Зимнін, — ми пропонуємо українцям роботу в торгівлі, логістиці та транспорті. Саме в цих галузях зараз підвищений попит на робочі руки».

Поки ситуація для мігрантів у Польщі є відносно стабільною. Проте перший «краш-тест» відбудеться вже 10 квітня, переконує голова «Фонду розвитку понад кордонами» Ксенія Наранович:

«10 числа кожного місяця людям необхідно вносити орендну плату за житло чи сплачувати іпотечний кредит. Мігранти дуже рідко мають власне житло за кордоном, і саме можливість заплатити за помешкання є критичною з точки зору їхнього перебування у Польщі. За березень вони заплатили ще перед оголошенням карантину. Ті, хто зараз роботу втратив, чия зарплата зменшилася або прибутки стали непевними, вже за кілька тижнів муситимуть відповісти на запитання: чи моє перебування в Польщі в таких умовах має економічний сенс?»

Авторка: Олена Бабакова
Поділитись: