Чинні та колишні преставники України у Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбас розійшлись у висновках в питанні можливості проведення місцевих виборів на окупованому Донбасі вже цієї осені. На фото — КПВВ «Гнутове», Донецька область, 9 листопада 2018 року
Фото:

Кримський Андрій/УНІАН

Українська сторона в новому складі взяла участь у переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську. «Перезавантаження», як назвав зміни голова офісу президента Андрій Єрмак, потрібне, щоб «продемонструвати ініціативу» виконувати Мінські домовленості. Чи допоможе заміна «основного складу» пришвидшити проведення місцевих виборів — і які враження нових учасників переговорів від зустрічі?

Шість днів тиші після онлайн-переговорів Тристоронньої контактної групи завершилися в день прес-конференції президента Зеленського. Керівники самопроголошених «республік» — спочатку Леонід Пасічник, потім Денис Пушилін — заявили, що привели війська в бойову готовність «на випадок подальшої агресивної поведінки Києва». Володимир Зеленський уже під час пресконференції оголосив, що Леонід Кучма — голова української делегації на переговорах в Мінську — через ці заяви скликає екстрене засідання Тристоронньої контактної групи.

«Леонід Кучма звернувся до пані Грау (Хайді Грау — спецпредставниця ОБСЄ в Тристоронній контактній групі — ред.). Від неї та РФ залежить дата», — пояснив Олексій Резніков, заступник голови української делегації на переговорах.

Як пройшли Мінські переговори в новому складі

Після зустрічі Тристоронньої контактної групи пізно ввечері 14 травня Офіс президента видав стриманий реліз. Згадки про те, що зустріч тривала довше, ніж зазвичай, у ньому немає. Переговори в онлайн-форматі розпочалися о першій годині дня і тривали до 23:00.

«Що б вам не розповідали, поки не візьмете участь, не зрозумієте, наскільки це незвична і непроста ситуація», — розповідає Андрій Костін, голова комітету Верховної Ради з питань правової політики і новопризначений представник України в політичній підгрупі.

Розмови на переговорах розпочинаються з роботи в підгрупах, потім говорить Тристороння контактна група, після цього представників із різних підгруп можуть долучати до розмови, щоб дізнатися, як у них пройшли переговори.

«Очікували більш активної позиції від представника, який був присутній від Російської Федерації. Ми почули ту ж саму спробу довести, що Росія не є стороною конфлікту, що вони лише посередники», — говорить Андрій Костін.

Хто тепер за столом переговорів в ТКГ

Незмінним очільником делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську залишився Леонід Кучма. Цього разу, щоправда, він участі в переговорах не брав, бо, за словами віцепрем'єр-міністра Олексія Резнікова — заступника Кучми в делегації, — перебуває на самоізоляції.

Ще одним заступником Кучми став Олександр Мережко — голова комітету ВР із питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Юлія Свириденко — заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — тепер представлятиме Україну в робочій підгрупі із соціально-економічних питань, а Андрій Костін — у підгрупі з політичних питань. Домовленості про проведення виборів на непідконтрольному Донбасі — тепер і його відповідальність.

Заступник міністра оборони Олександр Поліщук тепер веде переговори щодо безпекових питань, наприклад припинення режиму вогню та розведення вздовж лінії зіткнення. Галина Третьякова — голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — буде опікуватися гуманітарними питаннями, зокрема звільненням полонених.

За словами Андрія Єрмака, такі зміни та введення в склад групи віцепрем'єра, заступниці міністра і депутатів від «Слуги Народу» «підвищують» статус української делегації до «дуже високого офіційного».

Віцепрем'єр-міністр України, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та заступник глави української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську із врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Резніков в медичній масці перед початком позачергового засідання Верховної Ради, Київ, 13 квітня 2020 року
Фото:

Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Навіщо Україні підвищувати статус? 

Андрій Єрмак пояснює, що введенням голів комітетів та нардепів у склад делегації хоче простимулювати РФ на дзеркальні кроки. Тобто провокує росіян ввести в склад своєї групи представників влади РФ і сісти за стіл перемовин як повноцінних учасників процесу, бо досі вони себе називають «радниками», а не стороною конфлікту.

Андрій Костін на прикладі розповідає, як саме такі зміни можуть спрацювати:

«В економічній підгрупі був заступник міністра економіки РФ. Це якраз був аналогічний статус представників української делегації. Там діалог був більш конструктивний. Це і говорить про те, що статус необхідно підвищувати, якщо РФ має бажання просуватися в тому напрямку, щоб Україна реінтегрувала і отримала назад свої території і громадян».

Костін каже, що за умови прогресу в переговорах «різні елементи» цього врегулювання можуть потрапити в парламент і розглядатися на рівні уряду. Участь народних депутатів і членів уряду полегшує комунікацію:

«Я акцентував увагу учасників на тому, що український парламент передбачає дискусію і не може приймати рішення, які не відповідають очікуванням українського суспільства».

Експредставник України в політичній підгрупі на переговорах у Мінську Роман Безсмертний вважає, що після заміни учасників переговорів вийшла однопартійна делегація:

«Я би хотів, щоб цей крок (зміна делегації — ред.) хоча б інформаційно зв’язав між собою групу і парламент. Залучення парламентарів дозволить активніше інформувати, тримати його при собі як резерв».

На це Костін відповідає, що за умови конструктивного продовження переговорів склад делегації можуть розширити ще більше. А без дискусій в парламенті не обійдеться:

«Ми будемо долучати — таке право є в голови делегації і в першого заступника — й інших учасників, зокрема інших народних депутатів, можливо, з інших фракцій. Усе одно нам треба буде вести діалог в парламенті».

Марія Золкіна, політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, каже: домовленості чи документи, підписані делегацією в такому складі, все одно не будуть мати юридичної сили. Але Україна ризикує стикнутися з майбутніми звинуваченнями Росії в невиконанні якихось домовленостей на рівні заступників міністрів чи голів комітетів:

«Заміна нашої делегації — це скоріше символічний знак для зовнішньої аудиторії, для західних лідерів, яким варто показати, що Україна налаштована серйозно і готова реалізовувати рішення, які будуть ухвалені в Мінську. Тут немає катастрофи, але є ризики. Це рішення асиметричне: воно не буде підтримане Росією, вона не буде відправляти людей такого ж рівня на переговори зі свого боку. Політично ми в більш вразливій позиції, але юридично це не додає Україні жодних нових зобов’язань». 

Реакції від Росії на зміни в українській делегації поки не було. Ми написали Іллі Джусу, прессекретарю заступника голови адміністрації президента РФ Дмитра Козака, з проханням прокоментувати ці зміни, але нам відмовили. «Це питання до українських колег, в РФ склад не мінявся», — відповів Ілля Джус.

Другий президент України, глава української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську із врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма у Чернігові, 25 жовтня 2019 року
Фото:

Коваль Володимир/УНІАН

Чи пришвидшить заміна складу делегації вибори на Донбасі? 

«Можна бути мрійником, але на війні такі мрії закінчуються великою бідою», — так каже Роман Безсмертний про сподівання Андрія Єрмака на вибори на Донбасі в жовтні.

Про неможливість проведення місцевих виборів на Донбасі восени говорить і аналітикиня Марія Золкіна:

«Ніхто серйозно до цього вже не ставиться, бо це фізично навіть неможливо. Це розуміє, думаю, майже 100% з оточення президента. Навіщо цю мантру повторюють? Мені важко сказати. Можливо, щоби все, що відбувається в ТКГ, слугувало начебто якійсь великій меті, що “ми хочемо виборів і хочемо реінтеграції”. Бо інакше це буде суперечити їхній риториці. Навіть ті, хто це озвучує, розуміють, що це неможливо».

Аналітик громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев теж не вірить у можливість провести вибори на Донбасі восени: 

«Не завершене питання реформи виборчого кодексу, є питання відсутності достатніх коштів для їх проведення, багато питань про завершення децентралізації і так далі. Думати про проведення цих виборів на нині непідконтрольній території в цьому році не доводиться, навіть якщо буде прорив в дипломатичних стосунках. Але навіть якщо є прогрес, здійснено демілітаризацію і вирішені питання кордону, то на підготовку все одно треба як мінімум рік: відновити список виборців, забезпечити реєстрацію місцевих політичних партій, відновити мовлення українських ЗМІ, забезпечити фінансовий моніторинг, а там зараз немає банківської системи. Є питання доступу до голосування переселенців. Це (вибори — ред.) ніяк не може бути в жовтні».

Андрій Костін погоджується, що швидко вони не відбудуться:

«Вибори фізично неможливі сьогодні-завтра, але якщо російська сторона буде готова зняти напругу і будуть виведені війська, а ми отримаємо контроль над кордоном, якщо ОБСЄ зможе провести свій моніторинг і отримає гарантії безпеки, то чому б і ні? Вибори можливі, але все залежить від волі іншої сторони. З нашої сторони воля і бажання є».

Голова парламентського комітету з питань правової політики і новопризначений представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи із врегулювання ситуації на Донбасі Андрій Костін (в центрі), Київ, 20 січня 2020 року
Фото:

Ратинський В'ячеслав/УНІАН

Наступного дня після засідання Олексій Резніков у коментарі головному редактору «Новостей Донбасса» Олексію Мацуці розповів, що через три години після початку переговорів до них доєдналися представники самопроголошених «республік» Владислав Дейнего та Наталія Ніконорова, яких запросила Росія. Українські ж переговорники, поки тривала зустріч, доводили, що ці двоє є не «запрошеними», а прямими учасниками переговорів — і, до того ж, громадянами Росії. Резніков також продемонстрував роздруківку російського паспорта Дейнеги.

13 травня, напередодні перемовин, з’ясувалося, що заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак їздив до Німеччини, де зустрічався з радником канцлерки Ангели Меркель. У російських ЗМІ про цей візит писали з натяком: домовлятися по Донбасу вдається і без України.

У Міністерстві закордонних справ заспокоїли: про цей візит вони знали, а Козака запрошували в Берлін через відсутність прогресу у виконанні Мінських угод.

«У нас із партнерами діє правило: ми нічого не вирішуємо за спиною один одного. Тому про жодні ігри за нашою спиною не йдеться», — пояснив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. І вже він сам із керівником офісу президента Андрієм Єрмаком збирається на переговори до Берліна 2 червня.

Цьому мала передувати наступна зустріч Тристоронньої контактної групи, що була запланована на 27 травня, але тепер — після її екстреного скликання Кучмою — вона може відбутися раніше.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: