Чотири «перемоги» і дві «зради» нового керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова

Юрист і колишній заступник міністра інфраструктури

Євген Кравцов працює в Укрзалізниці з 2015 року — тоді, у свої 29 років, партнер юридичної фірми «Астерс» став радником генерального директора Укрзалізниці Олександра Завгороднього.

Згодом Кравцов очолив Департамент реформування та корпоративного розвитку компанії.

Виконувачем обов'язків голови підприємства він був двічі. Вперше — 2 місяці навесні 2016-го року, з цієї посади Кравцов пішов у крісло заступника міністра інфраструктури України. Вдруге — з 10 серпня 2017-го, після відставки попереднього керівника компанії Войцеха Балчуна, і донині, до свого офіційного призначення.

За час своєї роботи в Укрзалізниці набув слави «керівника-реформатора». І от за що.

Змінити систему

Євген Кравцов був одним з авторів нового статуту Укрзалізниці — за ним новий склад наглядової ради компанії має формуватися на конкурсній основі. Та останньої редакції Закону України «Про залізничний транспорт», який дозволить Україні інтегруватись в європейські залізничні шляхи, передбачає допуск приватних компаній до роботи у монополізованій сфері залізничних перевезень, та робить тариф на перевезення — як пасажирські, так і вантажні — прозорим із зрозумілими складовими.

У своїх інтерв'ю Кравцов часто зазначав, що ефективність роботи компанії напряму пов’язана з її реформуванням. То ж Укрзалізницю наразі трансформують у компанію, створюють нову систему внутрішнього корпоративного управління.

«Пріоритетами компанії є відкритість і прозорість. Саме завдяки цьому нам вдалося вперше так швидко (у лютому 2018 року — ред.) затвердити фінансовий план на поточний рік. Адже коли проходили його погодження в різних міністерствах, не виникало запитань стосовно того, на що ми збираємося витратити мільярди. Ставимо собі за мету затвердити фінансовий план на 2019­ уже до кінця поточного року», — розповідав Євген Кравцов торік виданню Укрзалізниці «Магістраль».

Обіцянку щодо фінансового плану компанія виконала: документ затвердили в грудні 2018 року.

Кравцов неодноразово називав себе прихильником державно-приватного партнерства. Наприклад, цього року, після ухвалення закону про концесію, вокзалам, підпорядкованим Укрзалізниці, можуть шукати приватного управлінця. А вантажні вагони компанії можна орендувати на онлайн майданчиках державної системи Prozorro.Продажі — на таких аукціонах виставляють 5% усього рухомого вантажного складу Укрзалізниці.

Прихід General Electric

Наразі компанія оновлює склад локомотивів. Так, у 2018 році в Україну приїхали перші локомотиви General Electric. Сьогодні Укрзалізниця уже експлуатує 15 нових локомотивів «Тризуб» цієї компанії. У перевізника повідомляють, що такі локомотиви рухаються на 30% швидше, ніж старі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди поїдуть локомотиви General Electric і чи подорожчає проїзд — інтерв’ю з керівником Укрзалізниці

Цього ж року компанія зокрема планує вкладати кошти у виробництво 46 нових пасажирських вагонів, 3650 вантажних піввагонів, а також придбати ще 15 локомотивів General Electric. Про це йдеться у фінплані УЗ. На 2019 рік Українська залізниця планує інвестиції в економіку понад 24 мільярди гривень. Щоправда в компанії зауважують — виконають цей план лише за умови збільшення тарифів на вантажні перевезення.

Kyiv Boryspil Express

Ще одним досягненням Кравцова можна назвати запуск залізничного сполучення із міжнародним аеропортом «Бориспіль». 30 листопада до Бориспільського летовища почав курсувати перший аероекспрес. З 2011 року уряд намагався побудувати швидкісне залізничне сполучення до аеропорту, але реалізували проект лише зараз. Джерела Громадського в Мінінфраструктури кажуть, що проект «відбувся», бо очільнику Укрзалізниці Євгену Кравцову вдалося переконати уряд відновити проект із заявленими термінами закінчення будівництва до кінця 2018 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як запускали Kyiv Boryspil Express, який міг обійтися Україні в 10 мільярдів гривень

Реалізували залізничники його за власні кошти. За розрахунками УЗ, із запуском сполучення між Києвом і аеропортом «Бориспіль» зменшиться завантаження дороги до летовища приблизно на 1000 автомобільних і на 30 автобусних поїздок у день. Декларується, що проект окупиться трохи більше як за 10 років, за умови, що експрес візьме на себе понад 2 з половиною мільйони пасажирів на рік. Насправді такого потоку можна досягти, якщо експрес курсуватиме три рази на годину цілодобово із повним навантаженням. Попри те, що рейкові автобуси на маршруті неодноразово ламалися, залізниця твердо вірить у цей проект.

Потяг чотирьох столиць

Наприкінці вересня-2018 Укрзалізниця запустила один із наймасштабніших проектів — потяг, який з’єднав Київ із Мінськом, Вільнюсом та Ригою. Вартість квитка купейним вагоном до Риги, згідно з постановою Кабміну, становить 59 євро, або ж 1800 гривень. Власне у залізниці цей потяг називають альтернативою повітряному сполученню, зокрема для тих, хто не може або боїться літати. До того ж, у відомстві казали, що кількість подорожуючих до ЄС потягом у 2018-му збільшилась удвічі, що й частково спонукало запустити цей проект.

«У нас є дуже позитивні результати щодо міжнародних перевезень, крім РФ. Наприклад, до Варшави, Перемишля, Хельма, Відня. Насправді ми знижували традиційну вартість квитків на міжнародні потяги. Раніше вони були дуже дорогі, адже ми працюємо з іноземними залізницями. І в них, м'яко кажучи, ставки значно вищі, ніж в Укрзалізниці. Традиційний потяг на Варшаву, який ходив багато років і завжди був заповнений на 25%, після нововведень заповнений на більш ніж 90%. Ми навіть маємо додавати вагони. Тому що є рентабельність, є прибуток», — розповідав Євген Кравцов у інтерв’ю Громадському.

Два скандали

Преший із скандалів виник через те, що Укрзалізниця закупила у компанії «Російські залізниці» нагородних значків «Почесний залізничник» майже на 78 тисяч гривень.

Згідно з тендером у системі електронних держзакупівель Prozorro, філія «Укрзалізниці» уклала цей договір 26 липня. Загалом «Укрзалізниця» закупила 96 знаків «Почесний залізничник» у футлярі та бланки посвідчень до них.

Виконувач обов’язків голови правління Укрзалізниці Євген Кравцов на осуди громадськості відреагував швидко і вже 30 липня доручив зупинити процедуру закупівлі.

Вдруге на Укразалізницю накинулися, коли стало відомо, що установа замовила послуги ведення своєї офіційної Facebook-сторінки на 740 тисяч гривень і вже підписала договір з виконавцем. Виконавцем став підприємець Роман Русанов. На залізниці згодом відповіли на критику, зазначивши, що за умовами договору платитимуть виконавцю робіт із просування сторінки у Facebook тільки за фактично надані послуги, а не всю суму, на яку проводився тендер. Також на держпідприємстві ще будуть визначатися щодо доцільності подальшої співпраці із ним. Загалом в УЗ Громадському повідомили, що за фактично отримані послуги до кінця року контрагенту заплатили близько 20 тисяч гривень.