Заступник генпрокурора України — головний військовий прокурор Анатолій Матіос (ліворуч) та генеральний прокурор України Юрій Луценко, Київ, 1 грудня 2017 року
Фото:

Мусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Журналісти програми «Наші гроші» з'ясували, що відомо про роль податкової, СБУ, прокуратури та НАБУ у так званій справі «Гладковського-Жукова-Рогози» про розкрадання 250 млн гривень в оборонці.

Остання частина розслідування проекту «Наші гроші» присвячена правоохоронним органам, які, як стверджують журналісти, вже кілька років знали про оборудки сина екс-заступника глави РНБО Олега Гладковського Ігоря та його «бізнес-партнерів».

«Якщо покопатися в судовому реєстрі, то стане очевидним: за роки функціонування схеми Гладковського-Жукова-Рогози у цій країні не лишилося органу, котрий би ще не брався за схеми хлопчиків. Податкова, Нацполіція, прокуратура, СБУ, НАБУ — усі вони починали, але всі вони або ховали, або спускали розслідування на гальмах», — заявила авторка розслідування Леся Іванова.

Вона наголосила, що переписка учасників схеми свідчить про те, що розслідування «скисали не безкоштовно», а здебільшого йшлося про хабарі у 10-20 тисяч доларів за раз. Гроші у переписці учасники схеми, задля конспірації або просто жартома, називали «цукерками». «Цукерки у зеленій обгортці», судячи з усього, означали долари.

Податкова

Податкова першою почала розслідувати схеми «Оптимумспецдеталі» — основної фірми в схемі Гладковського-Жукова-Рогози. Це було ще в 2016 році, ідеться у розслідуванні. Податківці розкрили конвертаційні центри, через які учасники схеми переводили в готівку гроші, отримані за контрабанду запчастин. В результаті розслідування під підозру, зрештою, потрапила й сама «Оптимумспецдеталь». Її власникам загрожували чималі санкції за ухилення від сплати податків. Але, як стверджують журналісти, закрити справу на рівні податкової було найлегше. Про це свідчать фрагменти листування за участю Андрія Рогози, якій жаліється своєму другові, що вирішити проблеми із ДФС легше та дешевше, ніж із прокуратурою.

СБУ

Цей друг Рогози, про якого йдеться вище — це Дмитро Москаленко, слідчий київського СБУ. Він, як стверджують журналісти, організовував для «Оптимумспецдеталі» потрібні документи із Служби безпеки, а також і з прокуратури. Гроші на це Рогоза передавав Москаленку, зокрема, просто через свого водія. Судячи з переписки, Москаленко теж отримував свою долю грошима, та ще й на одному з етапів отримав від Рогози у подарунок його БМВ.

Взимку 2017 року контррозвідники київського главка СБУ зацікавилися цими оборонними схемами. Фірма «Оптимумспецдеталь» видалась їм підозрілою, тому контррозвідники розсилають українським бронетанковим заводам листи — вимагають пояснень щодо контрактів із компанією. Рогоза у переписці заспокоює Жукова, каже, що справу закриють.

Журналісти роблять висновок, що так воно, зрештою, й сталося, бо одразу після виходу першої частини розслідування Олексій Петров, начальник департаменту контррозвідки СБУ, заявив авторам розслідування, що «Оптимумспецдеталь» ніколи не була в розробці Служби безпеки України.

Військова прокуратура

Військова прокуратура тричі заходилась розслідувати діяльність героїв цієї публікації. Уперше слідчі військової прокуратури взялися за «Оптимумспецдеталь» наприкінці 2015 року. Як стверджують журналісти, слідчі прокуратури зачепилися за одну поставку з багатьох, всього на 5 мільйонів гривень. Але за півроку, які тривало слідство, розтрати так і не знайшли. Встановили лише фіктивну власницю проміжної фірми, такої собі ТОВ «Промомаркетгруп», через яку і проходили поставки. Як розповіла жінка журналістам «Наших грошей», їй пообіцяли сплачувати тисячу гривень на місяць за те, що вона підписуватиме документи як директорка та бухгалтерка фіктивної фірми.

Взимку 2017 року військова прокуратура взялася за «Оптимумспецдеталь» вдруге. Тепер все було більш серйозно. У справі фігурували збитки, що їх було завдано чотирьом оборонним заводам, на 300 млн грн. Але зрештою цю справу військова прокуратура переправила до тієї ж податкової.

А навесні 2017 року в центральному офісі Укроборонпрому військова прокуратура провела обшук. Слідчі шукали документи саме по «Оптимумспецдеталі». Але й ця справа нічим не закінчилась, а сама ухвала про той обшук взагалі, як кажуть журналісти, безслідно зникла з електронного реєстру.

НАБУ

Як стверджується в розслідуванні, в Національному антикорупційному бюро теж роками знали про схему контрабанди в оборонці.

Восени 2016 року НАБУ внесло «Оптимумспецдеталь» у список фіктивних фірм через її підозрілі контракти із Харківським бронетанковим заводом. Фірма продавала заводу танкові приціли, НАБУ в той час вело слідство по закупівлям заводу. Цей список НАБУ передало керівництву Укроборонпрому. Концерн зупиняє «Оптимумспецдеталі» будь-які виплати.

Як йдеться у листуванні, в грудні 2016-го Жуков вимагає в Рогози вирішити це питання на рівні заступника директора НАБУ, Гізо Углави. Вимагає, щоб компанію виключили зі списку. Наступного дня, як стверджують журналісти, Рогоза отримує листа за підписом Гізо Углави про те, що «Оптимумспецдеталі» в списку вже немає.

Також у студії «Наших грошей» вживу з’явився так званий спецагент НАБУ Євген Шевченко. Він — не штатний агент НАБУ, журналісти називають його добровільним помічником, який брав участь у багатьох операціях НАБУ під прикриттям. Паралельно Шевченко займається бізнесом, теж пов’язаним із оборонною промисловістю.

Як підозрюють журналісти, саме Шевченко дотичний до того, що «Оптимумспецдеталь» було виключено зі списку фіктивних фірм. Шевченко всі обвинувачення на свою адресу спростовує і стверджує, що Гізо Углава подібні документи ніколи не підписував.

Також у розслідуванні йдеться про іншого, вже штатного співробітника НАБУ — детектива Дмитра Литвиненка. Згідно з опублікованими фрагментами переписки, Литвиненко уточнює в Рогози, яку саме фірму він має видалити з переліку проблемних контрагентів. Після цього «Оптимумспецдеталь» випадає з прицілу НАБУ аж до кінця 2018 року.

Поділитись: