Державний департамент Сполучених Штатів Америки у вересні ухвалив рішення відновити виділення частини фінансової допомоги Україні до того, як відповідне розпорядження видав президент Дональд Трамп.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, причетних до питання розмороження американської військової допомоги Україні.

Повідомляється, що відповідне рішення Державний департамент прийняв за кілька днів до 11 вересня, коли про це оголосив Дональд Трамп.

Раніше працівники американського зовнішньополітичного відомства довідалися про те, що Адміністративно-бюджетне управління, а отже, і президент США, не мали юридичних повноважень затримувати військову допомогу Україні.

Саме працівник цього органу повідомив про замороження допомоги тимчасовому повіреному у справах США в Україні Вільяму Тейлору 17 липня. Рішення було прийнято Адміністративно-бюджетним управлінням за вказівки виконувача обов’язків глави адміністрації Трампа Міка Малвені 10 липня.

За даними Bloomberg, пам’ятну записку, де містилося обґрунтування повноважень Державного департаменту, його глава Майк Помпео отримав 7 вересня. Але працівники відомства не хотіли псувати відносин з Білим домом і тому не поспішали ухвалювати жодних рішень.

Незадовго до 9 вересня тодішній радник Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон дав Державному департаменту сигнал, що військову допомогу можна розморожувати. І за кілька годин до заяви Трампа 11 вересня відповідне рішення було ухвалено на рівні Державного департаменту.

Працівники Білого дому були шоковані діями Болтона, коли вони про них дізналися, назвавши їх порушенням протоколу, а Мік Малвені був заскочений зненацька. Представники Адміністративно-бюджетного управління в коментарі Bloomberg заявили, що ані втручання Болтона, ані зміни повноважень не було.

Сам Дональд Трамп раніше заявляв, що він особисто прийняв рішення про розмороження американської військової допомоги Україні після дзвінка сенатора від штату Огайо Республіканської партії Роба Портмена.

У США триває скандал щодо ймовірного тиску Трампа на Зеленського.

  • На початку вересня 2019-го інформатор з Білого дому подав скаргу до Конгресу, у якій йшлося, що Трамп під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським у липні 2019-го нібито вимагав відновити розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син конкурента Трампа на виборах 2020, демократа Джо Байдена.
  • У Конгресі США почали розслідування щодо можливих спроб Трампа та його адвоката Рудольфа Джуліані тиснути на українську владу.
  • 24 вересня у Палаті представників США запустили процедуру імпічменту Трампу. Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України.
  • 25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. У ній Трамп просить Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».

Burisma — одна із найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, президент та засновник якої — Микола Злочевський, ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського, зокрема Burismа, погоджувало міністерство, яке він сам і очолював. У 2014-му Злочевський залишив Україну, компанію підозрювали в ухиленні від податків, відмиванні коштів та розкраданні державних ресурсів. У 2018-му в Burisma повідомили, що судові справи проти компанії завершені. ГПУ дійсно закрила справу щодо ухилення від податків, справа щодо відмивання коштів була програна Злочевському в Лондонському суді. А справа щодо розкрадання державних ресурсів — фактично видача ліцензії самому собі — була передана в НАБУ, яке продовжує розслідування. 

Попри провадження, компанія не припиняла діяльність, у 2014-му при Burismа створили раду директорів, в яку увійшов, зокрема Гантер Байден. Він був у раді директорів до 2019 року. Офіційно у справах щодо Burismа він не фігурував. 

Поділитись: