ENRU

Безпека чи поразка: чому Динамо відмовилось їхати до Маріуполя

21a0cacbf512eda31
Київське «Динамо» не приїхало на матч у Маріуполь через «відсутність гарантій безпеки» Фото: сторінка ФК «Динамо» у facebook

Відмова київського «Динамо» приїхати на поєдинок чемпіонату до Маріуполя вже точно стане головним скандалом літа в українському футболі.

Ще на початку червня, коли затвердили календар матчів сезону 2017/18, київське «Динамо» та львівські «Карпати» заявили про відмову грати на стадіоні Маріуполя через «відсутність гарантій безпеки». Представники обох клубів наголошували на тому, що про категоричну відмову, упередженість чи неповагу до міста не йдеться. Але головним аргументом свого рішення називали те, що Маріуполь розташований доволі близько від лінії фронту на Донбасі.

Зрештою, львів’яни таки поїхали до приазовського міста, і матч 5 туру Української Прем’єр-ліги (УПЛ) «Маріуполь»-«Карпати» відбувся за календарним розкладом.

Проте київське «Динамо» своєї позиції не змінило, і запланована на 27 серпня гра у Маріуполі так і не відбулась.

Яких гарантій киянам не вистачило для поїздки до Маріуполя, чому футбольному керівництву України не вдалось вирішити цю проблему і хто у підсумку може зазнати поразки – розповідає Громадське.

Залізні гарантії безпеки

Судячи із заяв керівництва київського клубу, зокрема його президента Ігоря Суркіса, «Динамо» формально не відмовлявся їхати до Маріуполя, але вимагав від Федерації футболу України окремого розгляду «маріупольського питання» та офіційної позиції щодо проведення матчів УПЛ у прифронтовій зоні.

«Три місяці з моменту виходу ФК «Маріуполь» до Прем’єр-ліги ми чекали від Федерації футболу України, Української Прем’єр-ліги чіткої відповіді на питання. Ми хотіли, щоб правоохоронці та спецслужби зібралися і ухвалили чітке рішення – чи можна грати на території, за 20 км від якої проходять бойові дії», – сказав у коментарі Громадському віце-президент «Динамо» з питань безпеки Андрій Мадзяновський.

З боку киян були запропоновані наступні альтернативні варіанти: перенести матч 27 серпня до Києва, а 2 грудня зіграти в Маріуполі, призначити нову дату матчу в Маріуполі, або зіграти обидва матчі на нейтральному полі.

Президент «Динамо» Ігор Суркіс запрошував маріупольський клуб приїхати до Києва Фото: сторінка ФК «Динамо» у facebook

Громадське намагалось зв’язатись з ФФУ, зокрема, з її президентом Андрієм Павелком для отримання коментарів з цього приводу, однак на момент публікації відповіді отримати не вдалось.

Зауважимо, що у передматчевих коментарях президент Федерації, зокрема, обіцяв особисто поїхати на матчі в автобусах клубів, які бояться їхати до Маріуполя (на той час йшлось про «Динамо» і «Карпати» – ред.), а 26 липня заявив про гарантії від Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо забезпечення безпеки матчів прем'єр-ліги в Маріуполі. Однак свою позицію глава МВС подав не у форматі офіційного листа, а у вигляді повідомлення у Twitter.

Щодо офіційної позиції ФФУ, то 17 серпня Комітет зі стадіонів та безпеки затвердив особливі умови для забезпечення безпеки під час кожного матчу у Маріуполі, а 22 серпня Виконавчий комітет Федерації проголосував за проведення матч 7-го туру чемпіонату України між «Маріуполем» і «Динамо» 27 серпня.

Таким чином значна частина відповідальності перекладалась на маріупольський клуб, який мав перед кожним домашнім матчем розробляти з поліцією план забезпечення безпеки, не пізніш як за три дні до матчу проводити перевірку стадіону, складати протокол про можливість проведення матчу і відправляти його суперникові.

«Ми таких гарантій, на жаль, не отримали. ФК «Маріуполь» надіслав нам два документи: акт огляду стадіону і план проведення матчу. У Плані проведення матчу було зазначено, що ФК «Маріуполь» має надати листи команді гостей листи від СБУ Донецької області та ГУНП Донецької області. Навіть цього не було зроблено. Відповідно, «Динамо» не мало правових підстав виїжджати», – каже віце-президент «Динамо» Андрій Мадзяновський.

Як «Маріуполь» готувався приймати «Динамо»

Зі свого боку маріупольський клуб заявляв про готовність до майбутніх домашніх ігор і відправку 17 серпня до футбольного керівництва країни та «Динамо» документів з безпеки, погоджених з поліцією та СБУ.

Раніше було опубліковано звернення, у якому описувалась система безпеки стадіону: камери спостереження, підключені до глобальної системи безпеки Smart City, стюарди, оснащені персональними металодетекторами. І на останок Суркіса запросили особисто проінспектувати рівень організації безпеки у Маріуполі.

Вболівальники «запросили» Ігора Суркіса особисто перевірити рівень організації безпеки у Маріуполі Фото: ФК «Маріуполь»

А у відповідь на звинувачення у порушенні регламенту і невиконанні вимог Комітету ФФУ прес-служба ФК «Маріуполь» 27 серпня оприлюднила заяву зі спростуванням, у якій зокрема йшлось про те, що «ФК «Динамо» не тільки не прибув на гру в Маріуполь, а й усіма силами намагається дискредитувати наш клуб».

Рекомендації силовиків

Головними аргументами сторін у цій суперечці стали офіційні листи силових відомств та заяви їхніх керівників.

Керівництво «Динамо» на підтримку своєї позиції оприлюднило листи від МВС, СБУ та Управління державної охорони України. Про недоцільність проведення матчу у Маріуполі та рекомендації його перенесення чітко вказано лише у двох документах: від Управління держохорони, які слід розглядати у випадку відвідування матчу посадовцями, та від МВС за підписом першого заступника глави відомства Сергія Ярового, де подібна рекомендація обґрунтовувалась зростанням загрози у період відзначення Дня Незалежності України.

Однак виявилось, що у міністерстві немає єдиної позиції щодо цього питання. Так, протилежну позицію висловлював сам глава МВС Арсен Аваков, який казав, що у Маріуполі «грати у футбол «так само безпечно, як і в Києві». Про готовність надати особисті гарантії безпеки для проведення матчів у заявляв і тодішній очільник Нацполіції Донецької області, а нині перший заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін, а згодом він надіслав до ФФУ офіційного листа від донецької поліції з гарантіями забезпечення безпеки на матчах Прем'єр-ліги в Маріуполі.

Однак вже після першого туру Прем’єр-ліги, Аброськін висунув претензії керівництву ФК «Маріуполь», яке, за його словами, порушило домовленість з правоохоронцями і не забезпечило свою частину заходів із забезпечення безпеки на стадіоні під час гри.

Що ж стосується позиції СБУ, то ані у листі за підписом заступника глави відомства Олега Фролова, ані у повідомленні речниці СБУ Олени Гітлянської, ані у документі від СБУ Донецької області не наводилось чітких рекомендацій про те, варто переносити гру в інше місце чи ні. З одного боку, вказувалось на високий рівень загроз, а з іншого – повідомлялось про готовність забезпечувати заходи із безпеки у разі рішення ФФУ про проведення футбольного матчу.

Регламент і схожі випадки

Щороку напередодні старту футбольного сезону всі клуби проходять атестацію. Якщо спортивна споруда, яку вони заявили в якості домашньої арени відповідає всім вимогам регламенту Прем’єр-ліги (в тому числі вимогам безпеки – ред.), вона допускається до проведення змагань. Забезпечити охорону громадського порядку і безпеки повинен клуб-господар матчу. В тому ж таки регламенті існує додаток з рекомендаціями ФІФА щодо боротьби із тероризмом, у яких йдеться про те, що подібні питання «мають розглядатися відповідними органами влади як частина загальної стратегії національної безпеки, крім того, ці органи мають надавати конкретні рекомендації щодо терористичної загрози до початку будь-якого матчу».  

«Якщо такі органи визначають, що цей захід має високий ступінь ризику (терористична загроза, бойові дії) і перешкоджають життю і здоров’ю учасників і глядачів, то тоді вони рекомендують кожній національній футбольній асоціації (ФФУ) проводити чи не проводити даний матч. Національна асоціація має прислуховуватися до цих рекомендацій і відштовхуючись від них, прийняти відповідне рішення. У нашому випадку з самого початку все пішло не так», – пояснив позицію киян віце-президент «Динамо» з питань безпеки Андрій Мадзяновський у коментарі Громадському.

Подібні прецеденти відомі як на міжнародному, так і на вітчизняному рівні. Наприклад, матч Ліги Європи між «Динамо» і «Валенсією» у лютому 2014 року. У Києві тривала Революції Гідності і матч, який кияни мали проводити на домашньому полі, був перенесений до Кіпру. Це рішення було ухвалене УЄФА попри гарантії керівництва біло-синіх із забезпечення повної безпеки глядачів на території стадіону.

Матч Ліги Європи між «Динамо» і «Валенсією» у лютому 2014 року пройшов на Кіпрі (архівне фото) Фото: EPA/STR

Або ситуація з ізраїльським клубом «Маккабі», який у 2006 році мав приймати вдома «Ліверпуль». Через підвищену терористичну небезпеку в Ізраїлі УЄФА ухвалило рішення грати на нейтральному полі. Тоді матч відбувся у Києві.

І третій, найцікавіший випадок, який стався під час Помаранчевої революції у 2004 році. Донецький «Шахтар» відмовився їхати на гру з «Волинню» до Луцька, мотивуючи це загрозою безпеці гравців та персоналу. Тоді ФФУ пішла назустріч горнякам і перенесла матч на нейтральне поле, до Одеси.

Покарання і оскарження

Ще майже за місяць до дати матчу президент ФФУ Андрій Павелко попередив, що відмову київського «Динамо» грати у Маріуполі можуть зарахувати як технічну поразку. Те саме він повторив уже після неявки київського клубу на матч 7 туру Прем’єр-ліги.

У свою чергу, делегат матчу Андрій Прохорович, після того, як гра у Маріуполі так і не відбулась, зауважив, що питанням зарахування динамівцям технічної поразки тепер займатиметься Контрольно-дисциплінарний комітет, який і має вирішити, чи була у клубу поважна причина, аби не їхати в Маріуполь.

Арбітрам випало судити матч маріупольського клубу з футбольними ветеранами замість матчу з киянами, що не відбувся Фото: ФК «Маріуполь»

У Регламенті з цього приводу зазначено, що у випадку, коли команда не з’явилася на матч без поважної причини, їй присуджується технічна поразка з рахунком 0:3. Крім того, такий клуб зобов’язаний відшкодувати приймаючій стороні витрати, пов’язані з організацією матчу. А у разі повторної неявки на матч без поважної причини, клуб автоматично виключається зі змагань.

«Все повинно бути згідно із законом, він єдиний для всіх. Не хотілося б, щоб ці рішення були технічними, все повинно вирішуватися на полі. Але закон є закон, перед ним усі рівні. Каст обраних у нас не буде. КДК прийме рішення. За всіма канонами це технічна поразка для «Динамо», – прокоментував ситуацію ввечері у неділю, 27 серпня, президент ФФУ Андрій Павелко.

Андрій Павелко (в ценрі) під час матчу між командою ветеранів українського футболу та ФК «Маріуполь», який пройшов на стадіоні у Маріуполі замість запланованого поєдинку з київський клубом «Динамо». Кияни на цей матч не приїхали Фото: ФК «Маріуполь»

Проте, у «Динамо» з такою позицією незгодні та готуються оскаржувати таке рішення як на українському, так і на міжнародному рівні. А «післяматчеву» заяву Павелка вважають елементом тиску на незалежний юридичний орган – «КДК».

«У разі зарахування КДК технічної поразки команді «Динамо», наші дії дуже прості.Ми залишаємо за собою право внести апеляцію в Апеляційний комітет. Відповідно, якщо і там наші доводи не будуть почуті, у нас залишається вихід лише один – звернення в міжнародний арбітражний спортивний суд в Лозані. І там, я сподіваюся, міжнародна інстанція прийме законне рішення. Яким воно буде – побачимо», – підсумовує Мадзяновський.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram