Ексзаступник секретаря РНБО Олег Гладковський під час засідання Вищого антикорсуду , Київ, 18 жовтня 2019 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Вищий антикорупційний суд відправив під арешт на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 10 мільйонів 623 тисячі 130 гривень колишнього заступника секретаря Ради безпеки та оборони України Олега Гладковського. Апеляція на це рішення може бути подана протягом 5 днів.

Про це повідомляє кореспондентка hromadske із зали суду.  

Спеціальна антикорупційна прокуратура просила взяти Гладковського під варту на 2 місяці з альтернативою внесення застави у розмірі 100 мільйонів 782 гривень.

Адвокати Олега Гладковського наголошували на незаконності затримання їхнього підзахисного та необґрунтованості ризиків. Захисники запевняли, що Гладковський протягом трьох років 265 разів виїжджав за кордон і повертався, тож це свідчить про відсутність його намірів ухилення від слідства. Також адвокати наголосили на тому, що Гладковський вже не обіймає посаду заступника секретаря РНБО, а отже не має тих тісних зв’язків, якими б міг перешкоджати слідству.

Також захист наголосив, що у Гладковського проходило багато обшуків і ризик про знищення, приховування доказів є необґрунтованим. Адвокати просили відпустити Гладковського під особисте зобов’язання або на поруки. До зали суду прибули два депутати, один кандидат у депутати та колишній народний депутат (Максим Саврасов, Ростислав Павленко, Андрій Серебрянський, Олег Зімін), які готові були взяти підозрюваного на поруки. 

Сам підозрюваний заявив, що продовжує голодування в знак протесту, що не має відношення до компанії «Богдан Моторс», те, що не збирався тікати з країни, а мав зворотні квитки й про те, що рішення про пошуки іншої компанії постачальника було ухвалене на підставі справи про банкрутство КрАЗу (конкуруючої компанії МАЗів).

Олега Гладковського підозрюють у двох епізодах: зловживанні службовим становищем та недостовірному декларуванні. 

За даними слідства, Гладковський забезпечив включення до державного оборонного замовлення та подальшу закупівлю за державний кошт вантажних автомобілів МАЗ 6317 (Богдан 6317) за завищеними цінами у дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2», що входить до складу «Богдан Моторс». Як наслідок, держава зазнала збитків на понад 10,62 млн гривень.

Водночас, допитані свідки зазначають, що конкуруюча з «Богдан Моторс» компанія, що виробляє КрАЗи, постійно отримувала штрафні санкції, попри значні переваги продукції. Цьому сприяло лобіювання з боку Гладковського, запевняють прокурори САП. 

За даними слідства, лобіювання відбувалося спільно з Міністерством оборони України, а саме через заступника міністра оборони Ігоря Павловського. У 2017 році міністр оборони України Степан Полторак видав лист, яким заборонив участь у ДОЗах підприємствам, локалізація яких менше 60%. У «Богдана» локалізація була 26%, тож він не міг брати участь у закупівлі. Шляхом негласних слідчих дій прокурори отримали телефонну розмову Гладковського з Павловським від 06.03.2017 року.

Тоді Гладковський зателефонував Павловському та цікавився, що треба зробити, щоб «Богдан» отримав державне замовлення. За даними слідства, після розмови з Гладковським, Павловський зателефонував заступнику міністра економічного розвитку Юрію Бровченку й обговорював технічні деталі того, як їм внести «Богдан» до державного оборонного замовлення. Для цього потрібно було змінити критерії відбору для постачальників, тобто скасувати лист міністра Полторака.

За даними слідства, Гладковський, Павловський та Бровченко сприяли тому, щоб листа відкликали за кілька днів після розмов. Перший контракт було укладено на суму близько 130 мільйонів. Вже у травні постачальники отримали передоплату — близько 90 мільйонів гривень. Однак, слідство запевняє, що ціни на одиницю товару були завищені й відповідно до проведеної експертизи, збитки державі склали більше 10 мільйонів гривень. 

Також, як вважає сторона обвинувачення, що Гладковський не задекларував доходи дружини, отримані нею від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі столиці, а саме 54 тисяч доларів (за 2016 рік), 63 тисячі доларів (за 2017 рік) та 47,5 тисяч доларів США (за 2018 рік). Мешканці цієї квартири підтвердили, що орендували її у жінки на прізвище Гладковська. Однак сам підозрюваний заявив, що гроші за оренду вони з дружиною не отримували, а отже не декларували. 

Нагадаємо:

  • 17 жовтня колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони та нинішній президент корпорації «Богдан» Олег Гладковський намагався виїхати з України. Його не випустили й невдовзі затримали в ресторані, куди він поїхав з аеропорту.
  • Водночас у корпорації «Богдан» повідомили, що Гладковський планував летіти на міжнародну виставку автобусної техніки у Брюсселі, а не намагався залишити Україну.
  • Після затримання Гладковський оголосив голодування «на знак протесту проти свавілля правоохоронних органів».
  • У лютому 2019 року програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» випустила розслідування, у якому йдеться, що син заступника секретаря Ради національної безпеки й оборони Олега Гладковського — Ігор є учасником схем з розкрадання в оборонному комплексі України. Олег Гладковський, своєю чергою, є близьким другом президента Петра Порошенка. За даними розслідувачів, керівництво концерну Укроборонпром знало про шахрайські оборудки й давало на них згоду.
  • За даними журналістів, через 3 основні фірми-прокладки Гладковський з «партнерами» заробили щонайменше 250 мільйонів гривень.
  • 4 березня після масових акцій протесту Порошенко звільнив Гладковського.
  • У липні 2019 року Гладковський знову очолив корпорацію «Богдан», президентом якої він був з моменту її створення у 2005 році й до призначення на держслужбу.
Поділитись: