Головою ЦВК обрали Тетяну Сліпачук: засідання провели у закритому режимі

Головою Центральної виборчої комісії обрали Тетяну Сліпачук.  Заступниками — Олега Конопольського та Євгенія Радченка, секретарем — Наталію Бернацьку.

Як повідомила громадянська мережа ОПОРА, засідання відбулося у закритому режимі. Громадськість та журналістів не пустили на засідання ЦВК.

«На незаконно таємному засіданні ЦВК, як свідчить підслухане нашими представниками під дверима, головою обрали пані Тетяну Сліпачук», — ідеться у повідомленні.

Сама Сліпачук стверджує, що до початку першого засідання комісії в новому складі у неї не було ніякої інформації про присутність преси.

«На момент початку засідання не було ніякої інформації про пресу, про те, що хтось подав документи, що хтось чекає. І ми негайно почали засідання, щоб якомога швидше вирішити питання і мати можливість приступити до вирішення всіх робочих питань, які повинна вирішувати комісія. І всі робочі питання будуть обговорюватися в відкритому режимі», — заявила вона під час брифінгу.

Відповідно до Закону про Центральну виборчу комісію всі без виключення засідання комісії мають бути відкритими, зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев:

«На жаль, не дивлячись на великі очікування, Комісії не вдалось продемонструвати стандарти дотримання законності на своєму першому засіданні. Безумовно, буде спроба пояснити свою позицію певними псевдоюридичними формулюваннями, але тут головний принцип: якщо комісія готова до відкритості, вона її забезпечує в межах законності. Тому будемо сподіватись, що це буде урок для всіх, що після такої неприємної ситуації у ЦВК вже не буде можливості ховатись від суспільства», — сказав Клюжев.

Тетяна Сліпачук висунута депутатською групою «Воля народу». Вона — партнерка юридичної фірми «Саєнко Харенко». Спеціалізується на міжнародному праві, зокрема, у сфері вирішення міжнародних торговельних спорів і міжнародних арбітражів. Була членом конкурсної комісії з обрання директора Державного бюро розслідувань. Тоді в комісію вона потрапила за квотою президента Петра Порошенка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Державне бюро розслідувань: примара правоохоронного органу?

Бернацька (дівоче прізвище Севасьянова) — перша заступниця міністра юстиції Павла Петренка. До 2014-го працювала на кафедрі міжнародного права Одеської юридичної академії. Після Революції Гідності зробила стрімку кар'єру в уряді — працювала урядовою уповноваженою у справах Європейського суду з прав людини, згодом стала першою заступницею міністра юстиції Павла Петренка.

Бернацька — фігурантка журналістських розслідувань. Зокрема, увагу журналістів привернула її декларація про доходи, відповідно до якої чиновниця у 2014 році купила два позашляховики Лексус RX350 і Porshe Cayenne. Утім, сама Бернацька запевняє — машини їй подарували батьки:

«Більшість цих коштів дісталися від моїх батьків, які зберігали їх для мене, щоб я могла придбати житло. Вони були на депозиті, трохи приносили на життя, тому що тоді була невелика заробітна платня».

Торік у листопаді вона одружилася з Русланом Бернацьким — старшим партнером юридичної компанії Integritis.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юристка Порошенка, заступник Луценка та захисниця Ляшка: хто рахуватиме голоси на президентських виборах

18 вересня Верховна Рада збільшила кількісний склад ЦВК з 15 до 17 членів. Оновлення складу Центрвиборчкому є ключовим питанням поточного тижня у Раді.

Аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев заявив, що рішення Верховної Ради про збільшення кількісного складу Центральної виборчої комісії (ЦВК) з 15 до 17 членів було ухвалено з порушенням регламенту.

20 вересня Рада призначила 14 нових членів Центрвиборчкому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий виборчий кодекс: як обиратимуть народних депутатів

Депутати та президент чотири роки не могли погодити перелік нових людей. Члени ЦВК рахують голоси на президентських та парламентських виборах. До складу Центрвиборчкому входили 15 членів. Термін повноважень більшості з попереднього складу комісії завершився ще в червні 2014-го.

31 грудня розпочинається кампанія до виборів президента в Україні. Вибори, відповідно до Конституції України і закону України «Про вибори президента України», повинні відбутися 31 березня 2019 року.

Чергові вибори народних депутатів Верховної Ради України повинні відбутись 27 жовтня 2019 року.