МАФ чи храм: що буде з каплицею Десятинного монастиря МП

Прокуратура відкрила кримінальне провадження, чоловіків затримали, а згодом відпустили на поруки нардепів. Водночас кияни влаштували масовий мітинг під стінами каплиці.

Національний музей історії України звернувся до Окружного адмінсуду Києва з проханням визнати протиправним та скасувати рішення про держреєстрацію прав релігійної громади УПЦ МП, а також незаконне будівництво каплиці біля фундаменту Десятинної церкви.

Хто і в який спосіб будував каплицю та що буде з нею далі — в матеріалі Громадського.

Історія зведення каплиці

Каплиця УПЦ МП розташована в буферній зоні, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Це історичне місце біля культурної пам’ятки — фундаменту Десятинної церкви, зведеної ще в десятому столітті.

• 1998 рік —столичне землеуправління передає в постійне користування Національному музею історії України земельну ділянку, на якій згодом побудують каплицю.
• 2004 рік —тодішній очільник музею Сергій Чайковський дає громаді УПЦ МП дозвіл на зведення каплиці на цій землі. Про це йдеться у відповіді Сергія Чайковського на лист громади УПЦ МП:

«У зв'язку з вашим листом 07/03 від 26 березня 2004 року НМІУ, до якого додані листи Міністерства культури і мистецтв України та Державної служби охорони культурної спадщини інформуємо — музей не заперечує щодо будівництва каплиці Десятинного храму на території, прилеглій до музею, за адресою вулиця Володимирська, 2»

Нинішня ж директорка музею Тетяна Сосновська, яка очолює відомство з 2015 року, сумнівається, що музей погодився на будівництво:

«У нас в архіві оригіналу цього листа немає. Цей лист як копію мені надав тодішній директор Музею історії Десятинної церкви Павло Дорошенко».

Каплиця УПЦ МП Десятинного чоловічого монастиря на території Національного музею історії України, Київ, 30 січня 2018 року Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

• 2006 рік — релігійна громада Московського патріархату встановила тимчасовий намет — розповідає киянин В'ячеслав Толпига, який понад 10 років досліджував цю тему.

«У 2007 році намет переробили в дерев'яну капличку, без усяких дозволів, без документів, фактично захопивши землю», — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Архітектори на свободі: що відомо про спробу підпалу церкви МП

• 2007 рік —намет перетворився на дерев'яну каплицю.
• 2011 рік —представник тодішнього президента Януковича в парламенті Юрій Мірошниченко зареєстрував законопроект № 9196. У ньому за державні кошти пропонували створити й фінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви.

Документ отримав негативний висновок від профільного комітету Ради, проти також виступила громадськість. Невдалою виявилася і друга спроба Мірошниченка.

• 2012 рік — релігійна громада каплиці звернулася до суду, який згодом визнав за нею право власності на будівлю, але не на землю.

«Визнати за Релігійною громадою Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Шевченківському районі Києва право власності на малу архітектурну форму — каплицю церкву Десятинного Храму Пресвятої Богородиці, яка складається з трьох зблокованих кіосків по 20 м2 кожний, загальною площею 60 м2»

Згідно з технічним паспортом, знайденим в архіві музею, через місяць після судового засідання площа каплиці збільшується вдвічі, розповідає Тетяна Сосновська:

«БТІ видає паспорт, в якому ця капличка на 60 квадратних метрів представлена вже в технічному паспорті в такому вигляді, в якому нині збудований храм. І площа його — 133 квадратних метри. Тобто на момент суду, або ця будівля зводилася, або проектувалася, не знаю — друга тека з технічними документами мені до рук так і не потрапила».

Наказом тодішнього міністра культури Михайла Кулиняка на території Національного музею історії України створили музей Десятинної церкви. Директором закладу обрали Павла Дорошенка. Саме він разом з архімадритом Гедеоном і Михайлом Гойхманом керували незаконним будівництвом та позивалися до суду від імені релігійної громади.

Про підтримку музею Десятинної церкви тодішньою владою на чолі з «Партією Регіонів» — Сергієм Арбузовим і тим таки представником Януковича в парламенті Юрієм Мірошниченком, писав колишній журналіст, а нині народний депутат Ігор Луценко.

• 2012 — 2014 роки —новостворений музей Десятинної церкви отримав 10 мільйонів гривень з Державного бюджету. На думку В'ячеслава Толпиги, саме із цих грошей і фінансувалося будівництво каплиці.
• Листопад 2017 року —В'ячеслав Толпига зареєстрував петицію щодо зносу каплиці УПЦ МП на Володимирській, 2.
• Лютий 2018 року —Національний музей історії України звернувся до Окружного адмінсуду Києва. Адміністрація музею вимагає «визнати протиправним і скасувати рішення про держреєстрацію прав релігійної громади УПЦ МП» на незаконно зведену каплицю біля фундаменту Десятинної церкви.

Релігійна громада у цьому позові виступає третьою стороною, відповідачі — Міністерство юстиції та Державний реєстратор.

Каплиця УПЦ МП Десятинного чоловічого монастиря на території Національного музею історії України, Київ, 5 лютого 2018 року Фото: Громадське

Каплиця в законі

Згідно із законом України «Про охорону культурної спадщини», громаді було недостатньо того, щоб музей нібито «не заперечував», вони повинні були отримати дозвіл й інших інстанцій. Про це йдеться в розпорядженні тодішнього президента Леоніда Кучми від 2004 року.

Утім, цього так і не зробили, а дозвіл на тимчасове зведення каплиці надала Шевченківська райрада Києва, погодивши короткострокову оренду.

В'ячеслав Толпига стверджує — це перевищення повноважень, адже це не погодили ні з Національним музеєм історії України, ні з Київською міською радою, ні з Міністерством культури. Про своє рішення архімадридові УПЦ МП Гедеону повідомили в КМДА ще у 2006 році.

«За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Мінкультури, інформація щодо листа від 09.03.2004 №22 — 1574/17, відсутня»

Сам намісник УПЦ МП Гедеон упевнений, що «все законно». На місці нинішньої каплиці була скінія з освітленим престолом, щодо зведення каплиці була домовленість, відповідні рішення отримали, а відтак побудували «малий храм». Земля, де зведена будівля, належить каплиці, — прокоментував Гедеон Громадському.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «Дияволини», «Мракобєси», РПЦ і ФСБ під Десятинним монастирем: Hromadske.doc

Натомість очільник Міністерства культури Євген Нищук зазначив, що висловлювання Московського патріархату про документальні докази — це маніпуляції:

«Міністерство культури здійснюватиме позов разом з музеєм історії. Відтак КМДА, базуючись на незаконності побудови даних МАФів, має перенести їх у нормальний, гуманний спосіб у те місце, де погодяться. Бо, я думаю, будуть проблеми з того боку».

Водночас радник мера Києва Дмитро Білоцерковець каже, що в разі офіційного звернення Мінкульту місто відреагує:

«Позиція міста полягає в тому, що має бути ініціатива прокуратури. Ми маємо розуміти, що це не балансова територія міста, це балансова територія музею. Отже, має бути звернення музею та ініціатива міністерства культури».

9 лютого постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування підтримала петицію щодо знесення каплиці УПЦ МП.

Прокуратура Києва розслідує факт незаконного заволодіння земельною ділянкою культурної спадщини та незаконного будівництва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Храм навпіл: як жителі Тернопільщини міняють Московський патріархат на Київський