«Із Росії з нелюбов'ю»: у Великій Британії скандал навколо доповіді про російське втручання у вибори

Чи вплинула Росія на референдум про вихід Великої Британії з ЄС? А на вибори в країні у 2017-му? Відповідь на ці запитання може дати 50-сторінкова доповідь Комітету з питань розвідки та безпеки Палати громад британського парламенту.

Документ під назвою «Росія» був готовий у березні 2019 року. Після перегляду спецслужбами на предмет державної таємниці доповідь направили в уряд для погодження. Але там вона лежить і досі.

Після затвердження на Даунінґ-стрит документ мали спрямувати до профільного комітету і зрештою оприлюднити. Але чинний парламент не встиг цього зробити. Тепер доповідь «Росія» видадуть уже після дочасних виборів 12 грудня.

Про що у ній йдеться і чи нашкодить вона владній Консервативній партії — розбиралося hromadske.

Звіт, про який говорити не можна

Деталей щодо самої доповіді відомо небагато. Її склав Комітет із питань розвідки й безпеки за участі британських спецслужб — зокрема МІ5 (контррозвідки) та МІ6 (розвідки) — і стосується спроб Російської Федерації вплинути на результат референдуму щодо Brexit у червні 2016 року та найближчих виборів у червні 2017-го.

До жовтня документ пройшов усі погоджувальні інстанції за винятком однієї — уряду. Після його схвалення Комітет врешті мав оприлюднити доповідь.

Глава комітету Домінік Ґрів розраховував, що це відбудеться 28 жовтня. Три дні потому, коли вже було відомо про дату дочасних виборів — і розпуску нинішнього скликання парламенту, — він порушив питання про доповідь на засіданні Палати громад.

За словами політика, доповідь «Росія» «безпосередньо стосується того, що розглядається як імовірна загроза нашому демократичному процесу». «Доповідь є інформативною, а люди мають право на інформацію. Нам видається, що ця доповідь є доречною, бо ми знаємо — і, гадаю, цей факт є загальноприйнятим, — що Росія вже намагалася втрутитися у демократичний процес в інших країнах світу», — цитує Ґріва ВВС.

The Guardian припускає, що в доповіді можуть бути підтверджені чи спростовані твердження про спонсорування Росією політиків і політичних партій у Великій Британії, а також — організацію нею кампанії впливу напередодні референдуму 2016 року щодо виходу країни з Європейського Союзу.

Видання нагадує історію із банкіром Ероном Бенксом, який активно спонсорував кампанію Leave.EU на чолі з євроскептиком (і близьким другом Бенкса) Найджелом Фараджем. Посол РФ у Великій Британії начебто запропонував Бенксу інвестувати в золото, але той відмовився — і пізніше заперечував, що взагалі коли-небудь брав гроші в Росії.

Від нарікань — до звинувачень

Фактично глава парламентського Комітету з питань розвідки та безпеки звинуватив у затримці публікації прем’єр-міністра Бориса Джонсона. «Усе відбувалося за стандартною процедурою аж до моменту, коли прем’єр-міністр усупереч порадам усіх установ зупинив публікацію нами доповіді», — заявив він.

У відповідь на заяву Ґріва службовець Міністерства закордонних справ Великої Британії Крістофер Пінчер заявив, що уряду потрібно багато часу для аналізу доповіді. Водночас Джонсон нині зайнятий переважно вирішенням питання Brexit.

Джерела на Даунінґ-стрит повідомили The Guardian, що документи такого значення зазвичай переглядають шість тижнів. Натомість як Домінік Ґрів, так і джерела видання в розвідці сказали, що для ухвалення рішення достатньо й 10 днів.

Із закликами до Бориса Джонсона не затримувати публікацію доповіді «Росія» звернулася навіть вдова колишнього російського розвідника Олександра Литвиненка. Його отруїли в 2006 році в Лондоні за вказівкою Кремля.

«Мета Путіна — створити хаос і нестабільність. Він хоче втручатися у вибори в США й Європі. Доповідь дає рекомендації для захисту нашої системи. Її затримка створює враження, що ми граємо в ту саму гру», — заявила Марина Литвиненко в коментарі The Guardian.

Опозиційна Лейбористська партія звинуватила Консервативну партію Джонсона у зв’язках із росіянами. Мова йшла, зокрема, про радника британського прем’єра Домініка Камінґса, якого вважають головним архітектором кампанії підтримку Brexit Vote Leave перед референдумом 2016 року.

Емілі Торнбері, міністерка закордонних справ тіньового уряду, заявила, що Камінґс, який із 1994 по 1997 рік проживав на території Росії, «начебто налагодив» відносини з наближеними до Кремля людьми, зокрема Владиславом Сурковим — помічником російського президента Володимира Путіна.

Російський слід Джонсона

Пізніше інший лейборист Джон Трікет прямо сказав: консерватори мають «тривалу історію відносин із російськими грішми».

Це звинувачення виникло не просто так.

5 листопада ресурс openDemocracy опублікував розслідування зв’язків Консервативної партії з російськими олігархами. Розслідувачі стверджують, що з листопада 2018 по жовтень 2019 року політична сила отримала близько пів мільйона фунтів стерлінгів від «російських донорів».

Серед найбільших контриб’юторів Консервативної партії вказано Любов Чернухіну — дружину колишнього заступника міністра фінансів Росії Володимира Чернухіна. З 2014 року вона пожертвувала до фонду партії понад 1,2 мільйона фунтів стерлінгів, з яких понад 450 тисяч — тільки за останній рік.

Чернухіна в 2014 році купила за 140 тисяч фунтів стерлінгів право зіграти в теніс із тодішнім прем’єром Великої Британії Девідом Кемероном та Борисом Джонсоном, який на той час був мером Лондона. А в лютому 2019 року вона відвідала закритий захід Консервативної партії і за 135 тисяч фунтів стерлінгів виграла на аукціоні право повечеряти з тодішньою прем’єркою Терезою Мей.

Ще один донор Консервативної партії — британський бізнесмен українського походження Олександр Темерко, який свого часу був членом ради директорів та віцепрезидентом компанії ЮКОС. Друг Джонсона, як він сам себе називає, за останні сім років пожартував понад 1,2 мільйона фунтів стерлінгів партії чинного нині прем’єра. А в 2018 році розслідування Reuters показало зв’язок Темерка з кампанією з усунення Терези Мей із посади лідерки Консервативної партії.

Загалом у доповіді «Росія», за даними The Sunday Times, може бути названо імена дев’яти пов’язаних із Росією олігархів, які спонсорують Консервативну партію. А американський телеканал CNN із посиланнями на власні джерела стверджує, що документ описує мережу дружніх до Кремля «британських дипломатів, юристів, парламентарів та інших впливових людей з усього політичного спектра».

Про достеменний вплив невідомо

У відповідь на розслідування openDemocracy речник Консервативної партії заявив, що там не приймають закордонні фінансові перерахування, а всі перераховані вище особи є громадянами Великої Британії і мають «демократичне право давати пожертви політичним партіям». Принагідно розкритикували Лейбористську партію, «лідер якої став на бік Путіна під час нападу в Солсбері».

У березні 2018 року колишнього службовця ГРУ Росії Сергія Скрипаля та його доньку Юлію отруїли забороненою хімічною речовиною «Новачок». Як пізніше встановили британські правоохоронці, за нападом стояли працівники російських спецслужб Олександр Мішкін і Анатолій Чепіга, які працювали у Великій Британії під прикриттям («Олександр Петров» і «Руслан Боширов» відповідно).

Переважна більшість британських політиків та чиновників одразу ж назвали Росію організаторкою хімічної атаки. Лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін тоді відмовився прямо звинуватити Москву.

Наразі не існує достеменних підтверджень, що Росія впливала на референдум щодо Brexit у червні 2016 року. Ще в листопаді того ж року видання Wired писало про наявність мережі пов’язаних із Росією Twitter-акаунтів, які використовувалися для поляризації суспільних настроїв — зокрема і у Великій Британії. А на початку 2017 року у звіті американських сенаторів згадувалося «однобоке» висвітлення теми Brexit російськими пропагандистськими ЗМІ — RT та Sputnik.

Доповідь «Росія» найімовірніше не оприлюднять до грудневих виборів, а якщо вірити главі Комітету з питань розвідки й безпеки Домініку Ґріву, — то й узагалі в наступному році.

Проте ще невідомо, чи покаже доповідь те, на чому нині спекулюють опозиційні до консерваторів партії. Так, видання Buzzfeed із посиланням на два джерела в британській розвідці пише: документ вказує на відсутність будь-якого втручання Росії в британський виборчий процес і, за даними одного з джерел, це — «категоричний» висновок.

У ситуації, що склалася, невизначеність радше шкодить усім сторонам: Консервативній партії — бо вона дала своїм же опонентам вигідний передвиборчий козир; опозиційним силам — бо з інформації, що відома зараз, не побудуєш переконливого звинувачення. Та найбільше страждають інтереси британських громадян — бо можливу спробу Росії втрутитися у вибори 12 грудня відчують у першу чергу саме вони.