Фальстарт Путіна на Керченському мості

Путін за кермом вантажівки в голові колони будівельної техніки проїхав Керченським мостом до окупованої Керчі. Там він виступив перед робочими і будівельниками. Подію 15 травня широко транслювали російські ЗМІ, жваво обговорювали й за межами країни-окупанта.

Зокрема, в заяві представника ЄС відкриття автомобільної частини мосту назвали ще одним фактом порушення територіальної цілісності України. Відповідно до тексту заяви, несанкціоноване Україною будівництво мосту — це не лише «подальша примусова інтеграція незаконно приєднаного півострову до Росії і його ізоляція від України», а й суттєва перешкода судноплавству в Керченській протоці.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter назвав міст «шляхом в нікуди». Президент України Петро Порошенко конкретизував напрямок: міст «обов'язково знадобиться окупантам, коли вони будуть терміново покидати наш Крим».

Історія будівництва

Тема будівництва мосту для сполучення Криму з Росією була елементом не однієї політичної кампанії ще до російської окупації Криму. Міст свого часу починали будувати і Леонід Кучма, і Віктор Янукович (саме за часів його президентства підписали договір про наміри будівництва мосту, з якого Україна вийде у 2014 році після окупації Криму). Однак, схоже, ніхто крім електорату цієї ідеї всерйоз не сприймав. До російської окупації півострову.

Перше доручення стосовно будівництва мосту через Керченську протоку російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв дав у розпал операції з окупації Криму — 3 березня 2014 року. Тоді наказали спеціально створити акціонерне товариство, яке б надалі виступало замовником будівництва мосту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залишатися українцем у Криму — спецрепортаж з окупованого півострова

Відтак кримчанам розповідали про плани будівництва, вагаючись між варіантами мосту або тунелю через протоку, доки не вирішили, що це буде саме міст. 19,3 км через острів Коса Тузла замість значно коротшого варіанту через косу Чушка.

Після того, як окупований Крим потрапив під європейські і американські санкції, і стало зрозуміло, що приватних інвестицій не буде, схему значно спростили. Замовником визначили державне Управління будівництва доріг «Тамань», а генпідрядниками — друзів Володимира Путіна: спершу за процедурою закупівлі в одного учасника замовлення отримала структура Геннадія Тімченка, після його відмови — «Стройгазмонтаж» Аркадія Ротенберга.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як співголова руху «Крим наш» бореться з «Артеком» — репортаж із Гурзуфа

Разом з довжиною мосту і переходом замовлення між друзями Путіна, зросла і вартість — з 28 мільярдів рублів міст подорожчав до 222. Загальна вартість мосту разом з під'їзними шляхами і системою охорони наближається до 300 мільярдів рублів.

Російський президент Володимир Путін відкрив рух автодорожною частиною незаконно зведеного Керченського мосту в анексованому Криму. Міст з'єднає материкову частину Росії з анексованим півостровом, 16 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/ALEXANDER NEMENOV/POOL

Відкрили недобуд

Контракт на будівництво мосту підписали в лютому 2015 року. Тоді ж затвердили графік робіт — повністю завершити їх планують у грудні 2019 року.

За графіком фінансування міст ще далекий від завершення. У 2018 році загалом треба засвоїти на основному будівництві 40 мільярдів рублів, у 2019-му — ще 11,5 мільярдів. Тобто попереду — чверть від всього обсягу робіт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Міст у протоці, як колода в оці: про ціну Керченської переправи

Поетапного графіку будівництва в оприлюдненій документації нема. Але судячи із самого тексту контракту, запуск автомобільного і залізничного сполучення Керченським мостом має відбутися в грудні 2018 року.

Але фактично будівництво автодорожньої частини Кримського мосту, яку відкривав Володимир Путін 15 травня, завершили ще 28 квітня — саме тоді в російській Анапі підписали акт прийому робіт.

Про поспішне відкриття мосту свідчить і обмеження руху, з яким 16 травня відкривається Керченський міст для автомобілістів. Дозволений рух лише легкового транспорту швидкістю до 90 кілометрів на годину. Тоді як у завданні на проектну документацію вказуються інші параметри — 120 кілометрів на годину без обмеження для вантажівок.

Схоже, є ще мінімум одна розбіжність з проектом. Висота арок за контрактом мала становити не менше 35 метрів, водночас за даними міністерства України у справах тимчасово окупованих територій, фактична висота підмостового судового габариту — 33 метри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому порти Азовського моря втрачають великі судна

Будівництво мосту через Керченську протоку, 14 березня 2018 року. Росія почала зводити міст після анексії півострова. Його довжина — 19 кілометрів Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOVБудівництво мосту через Керченську протоку, 6 травня 2018 року. На час проведення робіт рух Керченською протокою незаконно перекрили, що призвело до збитків українським портам на Азовському морі Фото: EPA/MAXIM SHIPENKOV

Суди і санкції

Від самого початку будівництва багато експертів скептично ставилася до проекту. Головними аргументами неможливості його реалізації називали невдалий попередній досвід, нерентабельність споруди, особливості геології дна Керченської протоки і погодних умов на поверхні, сейсмічна активність. І врешті — дорожнеча мосту, як прямих видатків російського бюджету, так і майбутніх втрат через рішення міжнародних судів і санкції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Siemens не такий наївний — експерт про турбо-скандал

У вересні 2016 року США запровадили санкції проти 18 будівельних, транспортних і оборонних компаній, серед яких опинилися й організації, що реалізують проект будівництва мосту. Під санкціями опинилися інститут «Гіпростроймост», що розробляв проект, оцінщики проекту «Главгосекспертиза Росії» й дочірня компанія «Строгазмонтажу» «СГМ-мост». У червні 2017-го під економічні обмеження потрапила також і «Кримська перша страхова компанія», яка застрахувала міст.

Прокуратура Автономної республіки Крим, яка наразі перебуває в Києві, проводить кримінальне провадження за фактом будівництва мосту через Керченську протоку, на причетність до будівництва споруди перевіряють близько десяти європейських компаній.

Прокуратура Нідерландів заявила про ймовірну причетність до будівництва семи голландських компаній, які оминули санкції Євросоюзу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як турбіни німецької компанії Siemens завезли до Криму в обхід санкцій

Україна направила клопотання до Арбітражного Трибуналу Конвенції ООН з морського права про захист суверенних інтересів України, зокрема, у зв'язку із протиправним зведенням Керченського моста.