Міноборони судиться з Держаудитслужбою за прибуток своїх партнерів. Що відомо про справу на 2,5 млрд грн
У січні скандал із яйцями по 17 грн для ЗСУ сколихнув країну та потягнув за собою перевірки, звільнення й кримінальні справи. Через пів року ми потрапили в іншу крайність — цілком можливі кримінальні справи для українських компаній—партнерів Міноборони за отримання прибутку. Між цими точками — звіт Держаудитслужби, який у МОУ вже назвали «таким, що віддаляє перемогу».
«2,5 мільярда грн збитків державі»
24 січня 2023 року. Через три дні після публікації скандального матеріалу про «розпил» грошей на харчах для ЗСУ міністр оборони України Олексій Резніков виступає на засіданні комітету Верховної Ради. Він визнає, що «є помилки», відповідальний за тилове забезпечення ЗСУ замміністра пішов у відставку, а Державна аудиторська служба перевіряє сферу закупівель.
Як пізніше розповів Резніков, проведення держаудиту міністерства він ініціював особисто ще минулого року. Так він хотів отримати підказки щодо слабких місць перед початком впровадження реформ.
Ревізію завершили в травні, результати виклали в акті на 3 тисячі сторінок, а сам документ — засекретили. Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва тоді підтвердила журналістам, що яйця таки закупляли по 17 гривень за штуку, а перевірка показала «велику кількість порушень».
Тоді ж Олександр Соколовський — член Президії Ради Федерації роботодавців України та власник «Текстиль-Контакт», що співпрацює з МОУ — б’є на сполох. Він заявив, що Держаудитслужба після перевірки контрактів Міноборони виявила 2,5 млрд гривень «державних збитків». Цими «збитками» виявився прибуток постачальників Міноборони.
«Як з'ясувалося, українські компанії не повинні мати у своїх розрахунках (що є невіддільною частиною договорів) отримання прибутку», — пише Соколовський.
«Службова запопадливість»
Проблема виникла через постанову Кабміну №335, ухвалену в березні 2022-го — через місяць після повномасштабного вторгнення росії. Чисельність військових зросла в кілька разів і треба було надзвичайно швидко забезпечити їх усім необхідним, пригадує Резніков.
Тож уряд постановив: на час воєнного стану ціна на товари та послуги для Сил оборони визначається на підставі калькуляції всіх витрат виробника, включно з податками. Це дозволило прискорити закупівлі.
До повномасштабного вторгнення закупівля незасекречених товарів і послуг для оборонки була відкритою та прозорою, а компанії-постачальники конкурували між собою. Після початку активної війни оборонні закупівлі закрили від громадськості з міркувань безпеки.
Постанова №335 дозволила укладати з компаніями прямі контракти без проведення аукціонів. Постачальники Міноборони працювали так весь 2022 рік і перше півріччя 2023-го.
Однак у самій постанові про прибуток постачальників нічого не вказано, взагалі. За логікою Держаудитслужби, якщо прибутки не вказані, значить їх не має бути, а отримані раніше треба повернути.
Через таке трактування й з’явилися, за даними Соколовського, 2,5 мільярда гривень «завданих державі збитків». Причому, за його словами, компанії мають повернути навіть уже задекларований прибуток, із якого сплатили податки.
Чомусь цей підхід стосується тільки українських компаній і не поширюється на іноземні, зазначає Резніков. На думку міністра, Держаудитслужба скористалася формальністю, щоб знайти зачіпку в постанові.
«…хтось переконаний, що найкращий спосіб продемонструвати “службову запопадливість” — це не створити результат, а згенерувати величезну кількість формальних рухів. Ідея перейменувати Запоріжжя — одна з найсвіжіших ілюстрацій такого підходу. Ти хіба зобов’язаний це робити? Ні. Так навіщо ти це робиш? Тому що можеш? Формалізм перемагає здоровий глузд», — пише Резніков.
«Почути кожного»
У червні Соколовський писав, що попри офіційні листи Укрлегпрому й спілкування між стурбованими виробниками та представниками Мінекономіки, Міноборони та Мінстратегпрому ніхто не вніс пропозицію поправити постанову, перекладаючи відповідальність один на одного.
Наприкінці місяця президент України Володимир Зеленський особисто провів зустріч із представниками вітчизняного та іноземного бізнесу, який працює в Україні, щоб вислухати їхні проблеми.
Як зазначає членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони України Дана Ярова, тоді Зеленський дав завдання Кабінету міністрів урегулювати ситуацію. Через два тижні нарад «проблемну» постанову №335 вирішили скасувати, а питання розв’язали шляхом змін в іншу постанову — № 1275 від листопаду 2022-го.
«Усі погодились, навіть голова Держаудиту словами через рот говорить про те, що переглянуть висновки державного аудиту в частині прибутку», — зазначає Ярова.
«Справедливість відновлено, частково»
11 липня 2023 року Кабмін ухвалює зміни до постанови, але виходить «ні вашим, ні нашим»: у ціну таки включили всі податки, збори та прибуток виконавців. Але діятиме це лише для закупівель, укладених після набрання чинності рішення, тобто після 18 липня. Міноборони натомість просило, щоб рішення поширювалося на всі угоди від початку воєнного стану.
За словами Ярової, тим часом Держаудитслужба нібито розсилала листи правоохоронним органам із повідомленнями, що прибутки постачальників Міноборони є збитками державі, та ініціювала відкриття кримінальних проваджень.
«Всі постачальники МО — від шкарпеток, трусів до зброї різних калібрів — завмерли в німому шоці від очікування масок-шоу, обшуків, вилучення документів та іншого», — пише Ярова.
Держаудитслужба пояснила hromadske, що примірник матеріалів ревізії Міноборони передали Департаменту військової контррозвідки СБУ за зверненням останнього. А Офіс Генпрокурора долучив їх до матеріалів кримінальної справи.
Справа дійшла до суду
Міноборони заявило, що завдяки останнім урядовим рішенням український бізнес на майбутнє буде урівняно в правах з іноземним, який без проблем закладав собі прибуток в угодах.
Що тим часом буде з угодами українських компаній, укладеними з початку великої війни? Міноборони вже подало до Київського окружного адмінсуду позов проти Держаудитслужби з оскарженням її підходу. Перше підготовче засідання відбулося 25 липня.
Резніков заявляє, що з юридичного погляду позиція Міноборони є бездоганною, а підтримує її «не тільки здоровий глузд», але й Цивільний і Господарський кодекси, низка системоутворюючих законів щодо підприємництва, ґрунтовний пакет підзаконних актів тощо.
«Формально захист інтересів українського бізнесу не є обов’язком міністра оборони. Але лише формально, тому що стабільна робота українських державних і приватних постачальників зброї, техніки, боєприпасів, предметів речового забезпечення — це прямий інтерес Сил оборони України. Захищаючи український бізнес, ми захищаємо інтереси оборони. Це наш реальний суверенітет, наш запас міцності», — зазначає Резніков.
У Міноборони запевнили, що закупівлі за напрямком тилового забезпечення тим часом продовжують здійснювати відповідно до чинних норм закону: тендери на закупівлю товарів і послуг проводяться, контракти для забезпечення ЗСУ укладаються. Активісти ж закликають уряд, ДАСУ та Офіс президента врегулювати питання прибутку постачальників негайно.
- Поділитися: