Фото:

ілюстрація Антон Шишенок/hromadske

Слідчі Національної поліції України 2 квітня провели обшуки у справі добровольців «Пуми» й «Бучі», яких підозрюють у замаху на життя бізнесмена в Івано-Франківській області. Згодом — декілька обшуків у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Як ці слідчі дії можуть бути пов’язані між собою і про що вони кажуть?

Обшуки у справі замаху на життя бізнесмена Михайла Чекурака з Івано-Франківщини, що відбувся влітку 2018 року, проводили в кіборга Віктора Балацького на позивний «Агат» та ексбійців добровольчого батальйону «Айдар» — Олександра Корнієвського «Кулібіна» та Івана Каралюса «Шукача».

Підозрюваними в ній проходять троє людей: Василь Шкондеюк — ймовірний замовник та подружжя Грищенків — Владислав «Буча» та Інна «Пума». ДНК Інни нібито виявили на вибуховому пристрої, який підклали під автомобіль бізнесмена. Нещодавно суд дав дозвіл на повторний відбір ДНК у подружжя.

Слідча в справі, Лідія Лучинська, підтвердила проведення обшуків та пояснила, що в правоохоронців було для цього достатньо підстав. У прокуратурі нам додали, що Олександр Корнієвський, за версією слідства, міг виготовляти вибухові пристрої, подібні тому, яким намагалися підірвати Михайла Чекурака.

Який статус у цій справі в Балацького, Корнієвського та Каралюса? Першого, каже Лідія Лучинська, допитали як свідка. Корнієвського та Каралюса поки ні, бо ті ніби «не можуть доїхати до них через карантин».

Обіг зброї

Паралельно Балацький, Корнієвський і Каралюс проходять підозрюваними по ще одній справі — про незаконний обіг зброї. За даними слідства, в 2017 році чоловіки разом виготовляли, переробляли та ремонтували вогнепальну зброю і вибухові пристрої, а об’єдналися ще з січня 2016 року.

Олександр Корнієвський «Кулібін»
Фото:

сторінка у соцмережі

Слідство встановило, що вони мали майстерню в Києві на території заводу ПАТ «Київський завод аналітприлад». Під час обшуків по цій справі в 2018 році з’ясувалося, що вхід у майстерню нібито був замінований.

«Під час проведення обшуків виявлено протипіхотну міну, яка була встановлена на ґратах. Одна кінцівка дроту була підключена до самої міни, інша — підведена до ручки вхідних дверей», — пояснював прокурор Володимир Рогов у суді. Джерела у правоохоронних органах надали нам фото входу до майстерні — мова йде про міну МОН-50. У коментарі hromadske Віктор Балацький пояснив, що це був макет міни.

Вхід до орендованої майстерні Олександра Корнієвського «Кулібіна»
Фото:

Фото надане прокуратурою

Як розповідав у суді і підтвердив нам Сергій Пантелєєв, слідчий відділу поліції Автономної Республіки Крим, під час тих обшуків оперативники вилучили 64 одиниці зброї, понад 14 тисяч боєприпасів, зокрема й великокаліберних, три кілограми пластиду, електродетонатор, 4 гранатомети, 2 вогнемети «Шмель» і 30 гранат. А ще знайшли верстати з виготовлення зброї та боєприпасів.

Серед арсеналу, за інформацією слідства, також були міни, зокрема МОН-50. У матеріалах цієї справи йдеться про те, що організатором групи був Олександр Корнієвський. Захист хлопців наголошував на тому, що в Україні немає чіткого закону, який би врегульовував обіг зброї, тож склад злочину відсутній.

Іван Каралюс «Шукач»
Фото:

сторінка у соцмережі

Герман, «Шмайсер», Бабченко

По справі Балацького, Корнієвського та Каралюса по незаконному обігу зброї обшуки проводили і в Бориса Германа — співвласника заводу «Шмайсер», якого в травні 2018 затримали за організацію замаху на вбивство журналіста Аркадія Бабченка, засудили до 4,5 років, а згодом звільнили з-під варти. У справі Балацького, Корнієвського та Каралюса Герман отримав статус свідка.

В матеріалах справи йдеться про те, що між заводом «Шмайсер» та Олександром Корнієвським уклали меморандум про співпрацю. У штат співробітників, окрім Корнієвського увійшли Балацький, Каралюс та Шматковський — зі слів Балацького, це ще один побратим Корнієвського, а приміщення заводу, планували використовувати в злочинних діях. Борис Герман назвав меморандум наклепом, а Балацький спростував те, що був у штаті.

Ми запитали на заводі «Шмайсер» про проходження випробувального терміну всіх чотирьох хлопців і чи були вони в штаті. Нам відповіли, що випробування проходили всі. Згодом додали: щодо Балацького інформація відсутня.

Ми намагалися поспілкуватися з Балацьким, Корнієвським та Каралюсом про обшуки та попередню справу. Каралюс досі на зв’язок з нами не вийшов, а знайомим заборонив давати контакти. Наразі він є підозрюваним у ще одній справі — щодо торгівлі зброєю, яка слухається в Дарницькому суді з 2018 року.

Олена Сторожук — адвокатка Корнієвського, прокоментувала лише історію про обшуки в Івано-Франківську — сказала, що її підзахисний не має відношення до злочину, а щодо іншого радила звернутися до слідчих. Сам Корнієвський на наші запитання поки не відповів, хоча на зв’язок виходив.

Підозрюваний в організації «теракту» щодо журналіста Аркадія Бабченка на замовлення російських спецслужб Борис Герман (у центрі) під час засідання Шевченківського райсуду та обрання йому запобіжного заходу, Київ, 31 травня 2018 року
Фото:

Ігор Бурдига/hromadske

На службі

Змістовніше за решту нам відповів Віктор Балацький. Він захищав Донецький аеропорт, пройшов Іловайськ та Дебальцеве. За його словами, в 2017 році до нього звернулася людина (як каже Балацький, він згодом зрозумів, що вона була нібито із СБУ) з проханням знайти на «чорному ринку» два пістолети нібито для виконання українськими ДРГ роботи:

«Вони ходили навкруги Корнієвського, не могли ніяк до нього підібратися, щоб була зафіксована, якась передача зброї, щоб Корнієвського взяти й притиснути. Звернулися до мене. Я це робив двічі. Спочатку — це пістолети, потім — дві шашки тротилові. Навіщо це все було потрібно? Як я зараз розумію — у них були свої питання до Корнієвського з приводу Германа, незаконного обігу зброї, ФСБ тощо. Чи має він до цього відношення, чи не має — я не можу стверджувати. Так, я був в майстерні, бачив якісь макети, бачив ремонтують магазини, але я не бачив там військової зброї, боєкомплектів, мені цього не показували. Я сприймав це, як хлопців, які роблять на благо України якісь там моменти».

В ухвалі суду по справі Балацького, Корнієвського і Каралюса про незаконний обіг зброї йдеться про те, що людина, яка надавала підозрюваним кошти за зброю, робила оперативну закупку.

Згодом, за словами Балацького, волонтери зібрали гроші, й він у 2018-му вийшов із СІЗО під заставу. Корнієвського й Каралюса перевели до київського ізолятора тимчасового тримання СБУ. Розслідувати справу теж узялась Служба безпеки.

Якими були підстави забирати справу у поліції — в СБУ нам не відповіли, як і в Офісі генерального прокурора. В прокуратурі лише зазначили, що матеріали справи відкриті для ознайомлення стороні захисту, тож невдовзі справа може піти до суду.

Віктор Балацький «Агат»
Фото:

сторінка у соцмережі

Віктор Балацький нам розповів, що нібито співпрацював із СБУ після виходу із СІЗО, кілька разів їздив на операції під легендуванням до Росії та запевнив, що в нього нібито є документальні докази його співпраці. Ще він заявив, що йому відомо про співпрацю Олександра Корнієвського з Дмитром Пономаренком «Дітрихом», якого Борис Герман називав своїм куратором від СБУ.

«Познайомив нас саме Корнієвський. Він хотів придбати акції заводу «Шмайсер» за сприяння в роботі з Міністерством оборони. Йому було відмовлено. За характером він яскравий представник "золотої" молоді і вважає, що в нього блакитна кров нащадка КДБіста. Примхливий, паскудний і сволочний. Не раджу мати справу», — у коментарі hromadske відповів Герман.

У 2000-х Пономаренко офіційно очолював держпідприємство «Укрспецторг», до складу якого входило підприємство «Прогрес». У реєстрі судових рішень є кримінальна справа щодо ймовірної розтрати на суму понад 581 340 гривень працівниками «Прогресу». Її розслідувала СБУ. Там нам повідомили, що зараз цього провадження в них немає, і підозру по ньому Пономаренку не повідомляли.

У першій розмові Дмитро Пономаренко розповів hromadske, що не планував купувати акції «Шмайсера», і сказав, що з Корнієвським він познайомився на Майдані: «Він добре розбирається в зброї, може сам змайструвати вибухівку. Я як старший товариш хотів задіяти його до "білого" бізнесу — зброярного. Але він не захотів. У нього там якісь інші були інтереси, волонтерський рух. Ніхто на нього не тиснув, навпаки, ми завжди допомагали. І я навіть не знаю, як він туди потрапив, у цю справу».

Але ще, за словами Пономаренка, в тих самих 2000-х він почав працювати у розвідці. Декілька наших джерел, зокрема в СБУ, зазначили, що йдеться саме про їхнє відомство. Але офіційно СБУ це не підтверджує.

Дмитро «Дітріх» Пономаренко
Фото:

надане Борисом Германом

У реєстрі є дві фірми, пов’язані із Корнієвським і Пономаренком.

Перша — ТОВ «Промислово оборонні технології». До листопада 2017-го її керівником був Корнієвський, а власником і нині є Дмитро Пономаренко та Михайло Ліхтінов. У судовому реєстрі ми знайшли ухвалу за 2020 рік. У ній ідеться про те, що держпідприємство «Житомирський БТЗ» оформлювало придбання запчастин та комплектуючих до військової техніки у підприємства ТОВ «Промислово оборонні технології», яке, на думку слідства, має ознаки «фіктивної» компанії.

Інша фірма — ТОВ «Табіті та Апі». Її власником є Пономаренко, а керівником — Олександр Корнієвський. «Я є акціонером та володію 10% акцій. А також є безпосереднім керівником. Щодо діяльності у КВЕД цього підприємства прописане виготовлення зброї, боєприпасів, артилерії, бронетехніки та військове суднобудівництво», — пояснював у 2018-му у суді Корнієвський.

При другій розмові з нами Пономаренко сказав, що створив цю фірму нібито для того, щоб «розробляти» Олександра Корнієвського, і запевнив, що вона ніколи не працювала. Також Пономаренко додав, що займався документуванням діяльності і Бориса Германа та «трошки допоміг врятувати людей».

За словами Олексія Цимбалюка, одного з фігурантів справи Бабченка, Пономаренко отримав нагороду від СБУ за цю спецоперацію. Ми звернулися до СБУ, щоб підтвердити цю інформацію, однак на момент виходу матеріалу відповіді не отримали.

На одному з відео, яке нам надав Борис Герман, Олександр Корнієвський називає себе «детективом антикорупційного комітету при СБУ» і показує нібито відповідні документи.

Наші джерела серед правоохоронців, які вели справу вбивства журналіста Павла Шеремета (20 липня 2016 року його підірвали в автомобілі), кажуть, що Корнієвському «хтось допомагав у СБУ».

Ми звернулися до СБУ з питанням, чи були Корнієвський, Каралюс і Балацький позаштатними або штатними співробітниками СБУ. У відповіді нам зазначили, що «такими вони не ідентифіковані».

Ще трохи обшуків

У квітні обшуки у справі вбивства Павла Шеремета проводили у власника столичного магазину «Історична зброя» Геннадія Конєва. Відповідно до ухвали суду, в нього шукали схему розташування будинку, в якому мешкав Павло Шеремет, незареєстровану зброю, вибухівку, та її комплектуючі кустарного виробництва, електронні засоби передачі сигналу на відстані, магнітні пристрої.

Підставою для обшуку, сказано в ухвалі, є те, що цей магазин неодноразово відвідував Олександр «Кулібін» Корнієвський, який має навички поводження з вибухівкою та радіокерованою електронікою, може виготовляти саморобні вибухові пристрої, підтримувати зв’язок з людьми, що мають навички їх виготовлення, а також причетні до вбивства Павла Шеремета.

За словами Конєва, Корнієвського в магазині помічали з 2014 року. Деталі нам розповів працівник магазину Дмитро: «Цікавився запчастинами, іноді брав макети гвинтівки Мосіна, десь по дві штуки. Але макети він брав вже у році 2018. В основному — це запчастини, то до автоматів Калашникова, гвинтівок Мосіна, до німецьких автоматів та пістолетів. Питав про магазини для чеських автоматів у 2017-2018 році».

Магазин Геннадія Конєва «Історична зброя» у Києві, де проводили обшуки
Фото:

cкріншот з Google Maps

Сам Конєв, за його словами, познайомився з Олександром у цьому році: «Він казав, що йому потрібна робота. Ні про що ми з ним не домовилися, можливо, ще потім було кілька зустрічей. Нібито в нього були клієнти. Ну, кажу: “Продавай, якщо хочеш. Не знаю тільки, чи отримаєш ти щось із цього. Тому дав йому на реалізацію револьвер Флобера, який абсолютно у вільному обігу. В магазині в нас немає бойової зброї взагалі».

Також Конєв додав, що в березні Корнієвський розповідав йому про «наружку» — спостереження за ним правоохоронців: «Каже, що його підшивають до справи Шеремета, а там за вікном стоїть наружка. Відчиняємо двері, там якийсь чоловік стоїть. Він знав, що за ним ведуть спостереження, і я знав. Я питав у нього, який стосунок він має до справи Шеремета, а він казав, що ніякого: “В них там усе складається, є замовник, підривник, але немає майстра, який це зробив. І от хочуть мене туди”. Ось такі в нас були розмови», — розповів Конєв.

Слідчі дії на місці вибуху автомобіля журналіста Павла Шеремета, Київ, 20 липня 2016 року
Фото:

EPA/ROMAN PILIPEY

Щоб підтвердити або спростувати таку розмову, ми намагалися звернутися до Олександра Корнієвського, але на момент виходу матеріалу він не вийшов з нами на зв'язок.

У прокуратурі нам розповіли про ще одні обшуки по справі Шеремета — в підприємстві «Архангел хранитель», що фактично знаходиться в селищі Синяки під Києвом і нібито є територією реабілітаційного центру. Його власником є людина на ім'я Роман Гладиш, а до 2019 року власником був Олександр Колесник. Гладиш відмовився говорити з нами про цю фірму.

6 травня про обшуки в реабілітаційному центрі під Києвом писав адвокат Костянтин Татарченко. Він казав, що центром опікується отець Амвросій. У прокуратурі нам пояснили, що йдеться про той самий центр.

Згодом Татарченко пост видалив, але розповів нам деталі про слідчі дії: відповідно до ухвали, слідчі шукали те саме, що і в магазині Конєва. Адвокат пояснив, що в реабілітаційному центрі ніхто не проживав, туди нібито приходили алко- та наркозалежні за психологічною допомогою. Він додав, що, на його думку, підстав для обшуку не було.

Слідчі ж наголошували, що в реабілітаційному центрі можуть перебувати люди, які виготовляють дистанційно керовані саморобні вибухові пристрої, відповідне обладнання та складові цих пристроїв. Також у прокуратурі додали, що, за їхньою інформацією, саме туди приїздив Олександр Корнієвський разом з Владиславом Грищенком «Бучею» влітку 2018-го.

Також у прокуратурі додали, що, за їхньою інформацією, саме туди приїздив Олександр Корнієвський разом з Владиславом Грищенком «Бучею» влітку 2018-го, а саме — напередодні замаху на Чекурака у липні 2018. Водночас, справу про незаконний обіг зброї з червня 2018 почала розслідувати Служба безпеки, тоді ж Корнієвського та Каралюса перевезли з Одеси до ІТТ СБУ у Києві.

За словами Віктора Балацького, в період, коли намагалися здійснити замах на бізнесмена з Івано-Франківщини, вони ще були під вартою Служби безпеки. Втім, на наші запити про те, коли саме Каралюс та Корнієвський вийшли на волю, — в прокуратурі та СБУ не відповіли.

Олександр Корнієвський «Кулібін», ліворуч
Фото:

сторінка у соцмережі

Дві справи

Голоси підозрюваних по справі замаху на життя бізнесмена з Івано-Франківщини влітку 2018 року — Інни «Пуми» та Владислава «Бучі» Грищенків — фігурують у телефонних розмовах, опублікованих МВС у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Слідство стверджує, що Грищенки були знайомі з деякими підозрюваними по цій справі, а також вважає, що Владислав Грищенко знав Олександра Корнієвського. Інна Грищенко це заперечує, але не виключає, що десь могла бачити Віктора Балацького.

Також у квітні обшуки проводили у волонтерки Марії Бурдун. На її дачі у 2018 році після виходу із СІЗО кілька місяців жив Віктор Балацький. Бурдун товаришує з Грищенками. На думку Балацького, слідство вважає, що він міг знати подружжя.

Голова Служби безпеки України Іван Баканов не виключає, що фігуранти справи Шеремета могли співпрацювати із СБУ. Андрій Портнов, колишній голова АП Януковича, поширив відео спілкування Владислава Грищенка з нібито генералом СБУ Андрієм Омельченком як нібито доказ співпраці підозрюваного з відомством.

Однак у коментарі hromadske Владислав Грищенко агресивно відреагував на питання про можливу співпрацю із СБУ. А його дружина запевнила, що спілкувалася з Андрієм Омельченком, коли ще працювала в Лук’янівському СІЗО. На питання, чи співпрацювала вони чи її чоловік із СБУ, жінка зазначила, що після війни — ні, а «те, що було на фронті — залишиться на фронті».

Інна «Пума» та Владислав «Буча» Грищенки у Печерському суді, 4 лютого 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

За словами адвоката «Бучі», в 2016 році Грищенко брав участь в операції МВС із викриття замовного вбивства фермера з Дніпропетровщини Володимира Зоренка. На питання про таку співпрацю речник МВС Артем Шевченко зазначив: «можливо, він співпрацював із іншим правоохоронним органом».

Через адвоката ми звернулися до Владислава Грищенка, який зараз знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання, та запитали його про знайомство з Олександром Корнієвським, фігурантами справи вбивства Шеремета, співпрацю з СБУ, МВС, та виготовлення вибухівок, але на ці питання він не відповів.

Відповідно до висновку експертизи, вибухівка, якою планували підірвати івано-франківського бізнесмена, складалася з пластичної коробки, всередині якої знаходився мідний конус, металева гайка та вибухові речовини — тротил та гексоген. Пристрій мав спрацювати через висмикування чеки запала. До неї був прив'язаний один кінець мотузки, інший — до колеса.

Слідство вважає, що у справі вбивства Павла Шеремета фігурує схожий за складом та коробкою вибуховий пристрій. Захист підозрюваних наголошує, що важливішим є те, що механізм приведення в дію вибухівки різний — у справі Шеремета він дистанційний. Також слідство перевіряє схожість даних вибухівок із тією, якою підірвали автомобіль Тимура Махаурі у вересні 2017-го.

Висновок експерта щодо вибухівки, якою планували підірвати бізнесмена з Івано-Франківщини влітку 2018 року. Справа за підозрою «Пуми» та «Бучі»
Фото:

надаане hromadske

Нинішні підозрювані у справі вбивства Павла Шеремета — Яна Дугарь, Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко. В підозрах йдеться, що Дугарь стежила і збирала інформацію про Павла, Антоненко та Кузьменко закладали вночі під авто вибухівку, а Кузьменко нібито зранку приводила її в дію. Втім доказів останньому наразі немає, і слідство не виключає, що підірвати авто могла інша жінка. Про це в грудні 2019 року говорив і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, наголошуючи на тому, що жінка, яка приводила пристрій у дію, не ідентифікована.

Яна Дугарь каже, що в 2016 році не знала нікого з інших фігурантів справи. Про це ж говорять і Грищенки. Водночас, за даними слідства, після того, як подружжя затримали у листопаді 2019-го, Дугарь була в них удома — слідкувала за квартирою. А Петро Киян — чоловік Юлії Кузьменко — перегнав із Івано-Франківської області автомобіль подружжя та віддав ключі саме Яні. Також Киян зустрічався з Андрієм Антоненком напередодні 20 липня 2016 року — дня вбивства Павла Шеремета.

Висновок експерта щодо вибухівки по страві Шеремета
Фото:

надане hromadske

За інформацією прокуратури, зараз слідство у справі Павла Шеремета працює у двох напрямках. Перший — підозрювані були знайомі й приховували це. Другий — вони могли бути незнайомими між собою, але в них був один куратор.

12 червня спливав термін досудового слідства у цій справі. Однак 22 травня розслідування завершили. Про це нам повідомив Василь Бирко — старший слідчий з особливо важливих справ Нацполіції. Попередньо стало відомо про зміну підозр Дугарь, Антоненку й Кузьменко. За словами Бирка, провадження щодо них виділили в окреме, але продовжують шукати організатора та замовника злочину.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: