МВФ не має підстав відмовити Україні у фінансуванні через воєнний стан

«Країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить сьогодні питання про воєнний стан», — сказав у липні 2014 року Порошенко. Згодом про те, що на час дії воєнного стану зупиняється вся зовнішня фінансова допомога, президент згадував неодноразово.

За Порошенком цю тезу повторили й інші. Зокрема, нардеп, голова комітету з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський. «Нам МВФ як країні, що воює, скаже, що грошей не дамо, бо є статут Міжнародного валютного фонду. Ми дуже потребуємо зараз фінансової допомоги», — розповідав він в ефірі «5 каналу» на початку 2015 року. Тож, якщо виходити зі слів президента, жертвою воєнного стану може стати нова 14-місячна програма фінансування МВФ на 3,9 мільярда доларів. Україна виконала основні умови підписання, зокрема підвищила ціни на газ для населення від 1 листопада й ухвалила держбюджет на майбутній рік 23 листопада з мінімальним збільшенням соціальних стандартів. Передбачалося, що програму затвердять у другій декаді грудня, а перший транш кредиту — 1,5 мільярда — міг надійти на рахунок НБУ ще до кінця року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нова програма МВФ: чи вартує цього підвищення ціни на газ

Громадське проаналізувало установчі документи МВФ. І жодної застороги про надання фінансової допомоги країні, де ввели воєнний стан, або ж яка перебуває в стані війни, там немає.

Варто зазначити, що згідно зі статутними документами й МВФ, і Світовий банк (який є другим за обсягом кредитором України), повинні керуватися економічними підставами.

Підтверджують наміри й у самому МВФ: у фонді вже заявили, що готові співпрацювати з Києвом навіть в умовах воєнного стану, зазначивши, що вже мали практику співпраці з країнами, на де були військові конфлікти. МВФ наголосив, що вбачає за важливе наявність плану реформ у країні, а також відповідність дій влади реалізації цьому плану.

Про те, що в МВФ немає подібних пересторог, а головне для фонду — реформи, ще у 2014 році наголошував представник МВФ Жерар Ваше. А також писала низка аналітиків. Відтоді позиція фонду не змінилася. «Поточну ситуацію ми не коментуємо, адже не бачимо навіть проекту указу президента, — каже радник з питань державних фінансів представництва МВФ в Україні Ігор Шпак. — Але з цього приводу висловлювався попередній представник МВФ в Україні Жером Ваше. Відтоді юридично ситуація практично не змінилася».

Утім, ближче до обіду 26 листопада київський офіс МВФ змінив позицію на обережнішу. За інформацією «Українських новин», спершу на їхній запит у київському офісі МВФ запропонували взяти за джерело цитату колишнього представника МВФ в Україні Жерома Ваше від 28 жовтня 2014 року. Тоді теж обговорювалося введення воєнного стану. Але згодом в київському офісі МВФ заявили, що не надавали коментарів щодо можливого запровадження воєнного стану в країні.

Водночас Bloomberg з посиланнями на джерела пише, що запровадження воєнного стану урядом України не стане «перешкодою» для отримання подальшої фінансової допомоги від фонду: «МВФ оприлюднить офіційну заяву в Україні пізніше в понеділок. Заявник, який базується у Вашингтоні, повинен буде вивчити запропонований закон про воєнний стан, якщо його ухвалять, повідомляють в київському офісі».

Крім того, дійсно, МВФ неодноразово надавав позики країнам, які перебували у воєнному стані. Наприклад, Іраку у 2005-му, а відтак й у 2010 році. Приклади такої співпраці наводить директорка центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук:

В яких тільки критичних ситуаціях МВФ за свою історію не надавав кошти країнам. Від військових диктатур в Аргентині, Бразилії, Чілі, Таїланді та ситуацій, коли в країнах йшли громадянські війни й, нарешті, — те, що абсолютно релевантно в нашому випадку — до міжнародних збройних конфліктів і воєн між країнами (Сирія формально в стані війни з Ізраїлем з 1973 року, в Пакистану заморожений конфлікт з Індією через Кашмір, який переростав у війну тричі, війна між Сомалі й Ефіопією, захоплення Індонезією Східного Тимору)

Наприклад, під час війни в Хорватії в 1991-1995 роках, Світовий банк виділив позику на проекти з відновлення та модернізації зруйнованої інфраструктури, а також промислових і сільськогосподарських об'єктів, а МВФ уклав угоду про надання кредиту stand-by, і протягом 1994-1995-го перерахував кілька траншів.

Позитивної відповіді від МВФ очікують й аналітики. Член Української асоціації фінансових аналітиків Віталій Шапран пише:

«Формально в МВФ немає заборон на кредитування країн, в яких оголосили воєнний стан. На практиці вважається, що МВФ не має фінансувати війну, але ж Україні це не загрожує, адже ми змінюємо програму EFF на stand-by, яка не передбачає, що кредит фонду може потрапляти до бюджету країни. Увесь stand-by іде в золотовалютні резерви НБУ й немає ніякого стосунку до доходів держбюджету, навпаки цей кредит ще потрібно обслуговувати. Тому через воєнний стан максимум можуть перенести розгляд питання по Україні на Раді директорів з листопада на грудень, але я думаю, що вони навіть цього не робитимуть»

А якщо не дадуть? Як ми вже писали вище, Україна у 2019-2020 роках повинна розплачуватися з кредиторами, тому співпраця з МВФ дуже важлива. Випуск єврооблігацій частково зняв це навантаження — 1,5 мільярда доларів спрямували на дострокове погашення цих боргів, і платити залишилося менше, хоча суми все ще дуже значні — близько 7,6 мільярда доларів за наступні два роки. Оскількив МВФ досі не ухвалили рішення про надання Україні чергового траншу, грошей ми можемо так і не побачити.

Але кредит МВФ — це ще й ризики для інших зовнішніх запозичень. «Підвисли» запозичення від ЄС на півмільярда євро, Світового банку та інших міжнародних організацій, які повинні були надійти до держбюджету. Адже ці організації орієнтуються саме на позицію МВФ. У Світовому банку на запит Громадського відповіли, що наразі ситуацію не коментують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Бюджет-2019: долар по 29,4, найбільше витрачатимуть на соціалку, оборону та борг

У головному кошторисі держави заклали щонайменше 345 мільярдів гривень надходжень для фінансування бюджету й розрахунку з боргами. Якщо кошти не виділять, уряду доведеться скорочувати видатки, адже всі ці запозичення прорахували в бюджеті на наступний рік. Мінфін міг би компенсувати їх, вийшовши на міжнародні ринки з євробондами, але воєнний стан автоматично підвищить відсотки за державним боргом України в декілька разів, що можна помітити за реакцією ринків на зіткнення в Керченській протоці.

Якщо ж фінансування з-за кордону припиниться, в уряді очікують на дефолт, тобто неспроможність розрахуватись за боргами. «Невиконання умов фонду поставить Україну на межу дефолту. Нас закинули в серйозну боргову яму. Очевидно, що економіка зростає, але в нас на плечах такий борг, який ми самі не можемо виплатити», — зазначав прем'єр-міністр Володимир Гройсман іще у вересні.