Не за відокремлення, а проти репресій: про що говорять учасники протестів у Барселоні

У Каталонії неспокійно. Люди вийшли на масштабні демонстрації через вирок місцевим політикам-сепаратистам. Після тижня демонстрацій та протистояння із поліцією страйки припинилися, але політична криза триває: влада країни та місцевий уряд так і не домовилися про майбутнє регіону. 

В аеропорту Барселони Ель-Прат, одному з найбільших в Іспанії, все спокійно. Ніщо не нагадує про масштабні протести, які були тут менше тижня тому. Тоді кілька тисяч людей заблокували роботу летовища, були сутички з поліцією, а одному з мітингарів прострелили око.

Протести почалися в понеділок, 14 жовтня, коли в Мадриді винесли вироки політикам-сепаратистам із Каталонії, багатого регіону із центром у Барселоні. Дев’ятьох засудили на тринадцять років, а ще трьох оштрафували і відпустили. Засуджені — організатори референдуму 2017 року щодо відділення Каталонії від Іспанії. Мадрид назвав референдум незаконним, проте голосування таки відбулося. 92% проголосували «за» незалежну каталонську республіку, хоча явка становила менше половини виборців.

Після референдуму, який Мадрид не визнав, деякі його організатори — наприклад, президент каталонського уряду у 2016-2017 роках Карлес Пучдемон — втекли за кордон, а частина залишилася в регіоні. Їх заарештували, і поки справу розглядали, каталонці продовжували періодично страйкувати. Багатий регіон на північному-заході Іспанії протестував не лише через реакцію на референдум, а також через економічну політику Мадрида: Каталонія дає в бюджет Іспанії значно більше, ніж отримує.

Коли арештованим політикам врешті оголосили вирок, у Барселоні почалися нові протести. Цього разу їх організовує рух «Демократичне цунамі», лідери якого невідомі і який повідомляє про демонстрації через анонімний додаток.

Місцева влада також підтримує маніфестантів.

…Спочатку відбулися мітинги у центрі міста. Надвечір понеділка, за кілька годин після оголошення вироку, тисячі людей рушили в аеропорт.

Деякі протестанти годинами йшли пішки, бо поліція перекрила дороги і зупинила рух транспорту. Вже на летовищі каталонці зіткнулися з поліцією. У цей час туристи були заблоковані в терміналах, а авіалінії терміново скасовували рейси.

Зараз аеропорт на диво мирний. Сліди протестів прибрали, лише на виході кілька поліцейських. Туристів стало менше — багато хто переніс поїздки. Утім, як аеропорт, так і решта Барселони цілком безпечні. Принаймні вдень.

Вночі ситуація змінюється. Причому протести відбуваються лише в центрі і лише точково: одна вулиця може палати, а тимчасом за кілька десятків метрів люди можуть сидіти в барі і навіть не знати, що відбувається за рогом.

Удень на вулицях майже нема сміття чи слідів від заворушень. Міські служби швидко прибирають залишки нічних протестів.

Загалом, за час протестів спалили понад сім сотень урн для сміття, а ще пошкодили дорожні знаки і ліхтарі, що коштувало місту 1,5 мільйона євро.

Протести під покровом ночі

Вдень центр Барселони нічим не відрізняється від типового європейського міста. Хіба що на вулицях забагато політичних графіті, як-то за звільнення каталонських політв’язнів, і багато каталонських прапорів, вивішених з вікон. Після протестів з’явилися нові графіті, на них — заклики відновити демократію та критика репресій.

Бернат Фабреґа живе на одній з центральних вулиць Барселони. Він чує крики маніфестантів і постріли зі свого дому.

Він також є учасником протестів. Каже, не може їх ігнорувати, адже народився тут і живе. «Мені дуже подобається, що протести поширюються на інші міста — наприклад, на Мадрид та Більбао, — говорить Бернат, — Уряд не може продовжувати свою політику репресій».

Бернат говорить як іспанською, так і каталонською. Але пояснює — він протестує не через бажання відділитися від Іспанії, а через те, що в країні занепадає демократія. Він проти арештів каталонських політиків-сепаратистів чи насильства правоохоронців. «Поліція використовує пневматичну зброю проти мирних демонстрантів, а це заборонено», — говорить він.

Багато молоді, багато насильства

«На протести більше не піду. Минулого разу мене мало не затоптали», — каже Феліпе, студент магістратури. Родом із Чилі, він переїхав до Барселони, де працює і вчиться.

«Я боюся потрапити у халепу, — пояснює він. — На мене бігли люди, які втікали від поліції, я впав». Феліпе ходив на протести пізно ввечері. Пояснює: він не проти маніфестацій, але ризикувати більше не буде, тим паче, що поліція агресивно налаштована.

Феліпе не вірить, що буде якийсь результат. «Протести не мають достатньої сили. Це місто проти країни, і навіть всередині міста нема єдності», — говорить він.

Феліпе має рацію: попри результати попередніх референдумів, нині більшість каталонців проголосувала проти ідеї відокремлення: приблизно 44% виступають за республіку, а 48,3% — проти.

Деякі каталонці, як Дані Ґарроте, проти відділення, але також проти вироку каталонським сепаратистам. «Я розумію, що відбувається в Каталонії, але я не підтримую незалежність. Я надаю перевагу соціальним демонстраціям, — каже Дані. — І я проти застосування сили, бо від цього ніхто не виграє».

Дані родом із Аспаррагери, що недалеко від Барселони. Жителі його містечка, як і багато інших каталонців, приїхали в Барселону на протести.

Дані теж ходив на мітинг, але більше не піде. «Я був у суботу на мирній демонстрації, — ділиться чоловік. — Я погоджуюся із вимогами протестувальників, але засуджую агресію».

За тиждень заворушень, близько 600 людей постраждало, двоє — в критичному стані.

За словами міністра внутрішніх справ Фернандо Гранде-Марласки, 288 поліцейських були поранені і майже двісті мітингарів затримано.

Агресія як розвага

«Протести в Каталонії завжди були мирними. Зараз у нас проблема через агресивних людей, яких не цікавить політика і які хочуть розваг, — каже Лаура Саула, журналістка. — Тому іспанський уряд має ідеальне виправдання і заявляє, що каталонці за насильство». А ще, пояснює жінка, уряд маніпулює на темі діалогу між Мадридом і Барселоною. Зокрема, у понеділок до Барселони прибув прем’єр Іспанії Педро Санчес. Він відмовився зустрітися із Кімом Торрою і заявив, що криза в Каталонії ще не минула.

За її словами, поліція була дуже агресивною з журналістами. Близько 65 медійників постраждало під час протестів. Місцева Асоціація журналістів зробила заяву у понеділок аби зупинити насильство.

На протести впливає наближення виборів — 10 листопада іспанці оберуть новий парламент.

Праві партії можуть набрати чимало голосів саме завдяки подіям в Барселоні. Каталонські виборці, натомість, можуть заново підтримати партії, які за незалежність області, і які мають більшість в регіоні.

«Праворадикали можуть отримати значну підтримку на наступних виборах», — вважає Карлос Пінтос, студент магістратури.

На його думку, Іспанія радикалізується. Правим партіям прогнозують кращі показники, ніж на попередніх виборах, у той час як ліві і центристи можуть втратити значну кількість виборців.

Невирішене каталонське питання може посприяти радикальним партіям, зокрема, через невдоволення як з боку каталонців, так і решти іспанців, адже багато людей у Барселоні вийшли на мітинги не через бажання відокремитися, а саме через демократичну кризу в країні.

Анна Романдаш