У Мінеконмрозвитку запропонували ввести політику захисту національного товаровиробника від конкуренції з іноземними компаніями на внутрішньому ринку. На фото — фермерське господарство у Миколаївській області, 17 серпня 2017 року
Фото:

Мусієнко Владислав/POOL/УНІАН

Нова економічна криза спонукала уряд шукати можливості для стимулювання економіки. Серед озвучених пропозицій — посилення антидемпінгових розслідувань щодо країн, які імпортують товари в Україну, та запровадження змін у системі Prozorro. Чи призведуть пропозиції уряду до відновлення економіки або ж вони відновлять корупційні схеми, та чи не буде Україна втягнутою у торговельну війну?

За декілька тижнів Україна починає впускати іноземних громадян, але планує обмежити доступ іноземних товарів. «Наша мета — це активізація антидемпінгових розслідувань. Ми закликаємо підприємців та організації: звертайтеся до нас, ми будемо вас захищати», — заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера». Це, на його думку, ефективний засіб подолати економічну кризу, одну з найбільших за сторіччя. МВФ вже очікує, що економіка України скоротиться на 7,7%. Уряд вважає, що не все так погано лише на 5%, але намагається покращити ситуацію та запровадити програми зі стимулювання економіки.

Одну з них нещодавно презентував Петрашко та запропонував ввести політику протекціонізму (політика із захисту національного товаровиробника від конкуренції з іноземними компаніями на внутрішньому ринку). Адже за підсумками першого кварталу 2020 року, Україна імпортувала на 1,06 мільярда доларів більше, ніж експортувала. І цей перекіс хочуть вирівняти. «Наразі щодо України проводиться багато антидемпінгових розслідувань за кордоном. Ми ж нічого не проводимо, сидимо і мовчимо. Так не має бути. Ми хочемо вирівняти цю ситуацію, зробити певний баланс. Ми за справедливість (у торгівлі — ред.)», — повідомила прессекретарка Мінекономіки Олена Солоха.

За її словами, це не оголошення нових торговельних воєн — ухвалюючи рішення про запровадження обмежувальних мит, Україна не буде виходити за рамки міжнародних договорів, зокрема угод про вільну торгівлю. «Ми працюємо в межах міжнародних угод, зокрема про вільну торгівлю з ЄС. Міністр постійно зустрічається з послами різних країн, обговорює розширення торгівлі», — додали у пресслужбі Мінекономіки.

Антидемпінгові розслідування — це стандартний метод захисту внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції від зовнішніх гравців. «Якщо ми справді доводимо, що є демпінг, тобто, що іноземна компанія продає товари в Україні за заниженими цінами та створює загрозу національним виробникам та конкуренції, то це легітимний спосіб захисту ринку», — повідомила керівниця центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Антидемпінгові мита запроваджуються після розслідування, що проводять за зверненням до уряду вітчизняних виробників. На практиці таким інструментом досить часто зловживають українські компанії, аби зменшити конкуренцію з іноземними та навіть отримати монополію на внутрішньому українському ринку.

«В Україні протекціонізм нічим хорошим не закінчувався. Яскравий приклад — автомобілебудування: скільки ми його не захищали, скільки не сприяли його розвитку, український виробник так і не з’явився, а українці чомусь віддають перевагу купівлі імпортних авто», — повідомив hromadske виконавчий директор аналітичної організації «CASE-Україна» Дмитро Боярчук.

Він вважає, що запровадження Україною антидемпінгових мит може викликати дзеркальні заходи, розпочавши таким чином «торговельну війну». Як наслідок, постраждають українські експортери. «Такі дії викличуть дзеркальну реакцію наших торговельних партнерів. Наслідки для економіки можуть бути масштабними. Торговельні партнери зможуть відігратися зокрема на металургії, що лише посилить кризу в промисловості. Але наразі український експорт — переважно аграрний, а зараз у світі бояться запроваджувати квотування, зокрема на зернові», — додав Боярчук. Але, як застерігає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Україна після знищення аграрного міністерства практично зникла з переговорних процесів щодо доступу до нових ринків. Більше того, доступи до окремих ринків ми втрачаємо.

Запровадження Україною антидемпінгових мит може викликати «торговельну війну», від якої постраждають українські експортери, зокрема металлургія. На фото — металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпропетровська область, 12 жовтня 2016 року
Фото:

Дівєєв Сергій/УНІАН

З протекціонізмом пов’язують ще й значні корупційні ризики. «Загалом протекціонізм ні до чого хорошого ніколи не призводив, окрім як втрат економіки та появи корупційних ризиків, — певні українські компанії почнуть лобіювати запровадження мит на товари іноземних конкурентів», — зазначив інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

Порушити зобов’язання України в межах міжнародних торговельних угод може ще одна пропозиція Мінекономіки — зміна системи державних закупівель з метою «стимулювання вітчизняних виробників».

Наразі система держзакупівель Prozorro працює за принципом «перемагає найдешевша пропозиція», що дозволяє бюджету щороку економити мільярди гривень на держзамовленнях. У Міністерстві економіки хочуть цю систему змінити, додавши до неї критерій локалізації виробництва, що створить додаткові робочі місця та дозволить мільярдам гривень, які держава щороку витрачає на держзакупівлі, у більшій мірі стимулювати економіку. «Запровадження критерію локалізації відбудеться не сьогодні чи завтра. Це зміна не одного дня і місяця. Наразі йде опрацювання того, як це зробити. Тому зараз ми даємо можливість компаніям налаштувати виробництво в Україні та приготуватися до нових умов», — повідомила Олена Солоха.

«Ідея локалізації і втручання у Prozorro передбачає, що ми даємо преференції лише національним виробникам. Такі зміни суперечать принципам СОТ (Світова організація торгівлі — ред.) та угоди про державні закупівлі в межах СОТ. Більше того, це суперечить угоді про асоціацію з Євросоюзом. Запровадження критерію локалізації порушить принцип недискримінації», — зазначила Вероніка Мовчан. Більше того, наслідки змін до Prozorro можуть бути набагато страшнішими, ніж дзеркальні антидемпінгові розслідування ЄС. «Такі дії можуть відкотити переговори щодо розширення вільної торгівлі. Крім цього, виникнуть проблеми з країнами-членами СОТ», — впевнена експертка.

Український експорт переважно аграрний, а зараз у світі бояться запроваджувати квотування, зокрема на зернові. На фото — посівна ячменю в селі Сошників, Київська обл, 11 квітня 2018 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Зміни у Prozorro можуть відновити корупцію у сфері держзакупівель та «вбити» одну з найуспішніших реформ останніх років. «Зараз 95% тендерів у Prozorro виграють українські компанії — без будь-яких критеріїв з локалізації. Адже українські товари, як правило, дешевші за імпортні. Подібні ініціативи Мінекономіки — це спроба зруйнувати Prozorro, ввівши додаткові критерії. Це поверне на ринок державних закупівель «рішал», які будуть надавати державне замовлення лише тим, хто має «довідку», що компанія — патріот (та виробляє товари в Україні — ред.)», — повідомив Сергій Фурса.

Іноземні компанії не почнуть масово локалізувати виробництво в Україні, будуючи тут виробничі потужності. «Вони не готові заради 1-2 державних тендерів на рік інвестувати гроші в Україну для того, аби відкривати тут виробництво. Для таких інвестицій потрібне розуміння, що в країні є постійний та довгостроковий попит на товари. Декілька тендерів на рік такого розуміння не дають», — додав Фурса.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: