Між Тегераном та Харковом: чому українського моряка хочуть обміняти на іранського аспіранта

Людина за бортом

Похмурим ранком 25 листопада 2016 року 32-річний одесит Андрій Новічков їхав в аеропорт. Так само похмурими як і погода були його думки: мати Новічкова перебувала в комі після інфаркту. Контракт на роботу старшим помічником капітана іранського судна Arezoo мав допомогти родині впоратися з недешевим лікуванням.

Судно чекало на Андрія в порту Нінбо неподалік Шанхаю. По прильоті його зустріла сумна новина — померла мати. Контракт Новічков вирішив не переривати.

До мене на місток підійшов один з матросів, либонь, найнахабніший. У відповідь на зауваження, почав грубити і навіть намагався мене вдарити. А після цього чомусь вистрибнув за борт

Місяць судно простояло на ремонті. Відносини з екіпажем, більшість якого були іранцями, в Андрія не склалися. На його думку, вони нерідко нехтували обов'язками.

У листопаді 2016 року 32-річний Андрій Новічков із Одеси подався до Шанхаю на роботу

«Я виписав пару офіційних доган кільком матросам, утім, капітан став на їхній бік», — пригадує він за півтора року.

Наприкінці грудня 2016 року Arezoo вирушило з вантажем на південь. Планували дістатися Ірану, а потім — німецького Гамбурга. Але інцидент, що стався на 18-й день рейсу в Південо-Китайському морі, змінив плани.

«Того дня до мене на місток підійшов один з матросів, либонь, найнахабніший. У відповідь на зауваження, почав грубити і навіть намагався мене вдарити. А після цього чомусь вистрибнув за борт», — розповідає Новічков свою версію подій.

За словами старпома капітана, він одразу ж віддав наказ зупинити судно та розпочати пошуки матроса. Але за три дні Мохаммада Бахранпура так і не знайшли.

Судновласник — державна іранська компанія — наказав повертатися Arezoo до порту приписки Бендер-Аббас. Там спеціальна комісія разом з поліцією допитали екіпаж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Тюлька під російським прапором: за що в Україні судять рибалок судна «Норд»

В порту Нінбо на Андрія Новічкова чекала посада старшого помічника капітана іранського судна Arezoo

Команді оголосили про розпуск. Андрій чекав на виплату зарплатні та квиток на літак. 5 лютого 2017 року він повідомив близьким, що скоро повернеться до Одеси. Однак за кілька днів його силоміць вивели на берег та доправили до поліцейського відділку.

«Слідчий заявив, що я вбивця і мушу в усьому зізнатися, — розповідає Новічков. — Він тикав мене в повідомлення, яке той матрос буцімто написав родичам: що я йому погрожую і він мене боїться. Це все, що я встиг зрозуміти, адже поліцейські в Бендер-Аббасі майже не розмовляють англійською, а іранської я не знав».

Моряк стверджує: свідків тої його розмови з Бахранпуром не було, тож слідчі почали збирати непрямі докази, розпитуючи екіпаж. Свідчення команди різнилися.

Адвокатів приїхало двоє — один у морських справах, інший — у кримінальних. Вони захотіли 10 тисяч доларів, сторгувалися за 7500. Зрештою за рік вони нічого не зробили. Повернули лише 600 баксів

Лише за десять днів Новічков зміг зв'язатися з українським посольством. Віталій Заянчковський — на той час консул у Тегерані, пригадує, як одразу ж почав підшукувати адвоката через Міжнародну профспілку працівників транспорту.

«Адвокатів приїхало двоє — один у морських справах, інший — у кримінальних. Вони захотіли 10 тисяч доларів, сторгувалися за 7500. Зрештою за рік вони нічого не зробили. Повернули лише 600 баксів», — розповідає Новічков.

У квітні консульство добилося переведення Новічкова з Бендер-Аббасу до в'язниці в Тегерані. Восени 2017-го він оголосив голодування і на 11-й день його звільнили під особисте зобов'язання консула, заборонивши залишати Іран до кінця розслідування.

Якийсь час Новічков мешкав у гуртожитку судноплавної компанії. Пізніше — в будівлі кооперативу іранської преси. Тепер, за його словами, проживає в офісі іранської туристичної компанії, куди його влаштували знайомі консула.

Після втручання українського консульства Новічкова перевели з Бендер-Аббасу до в'язниці в Тегерані, а згодом звільнили особисте зобов'язання консула. Андрій не зможе покинути іранську столицю до кінця розслідування

Слідство рухається неквапно. Андрій запевняє, що за півтора року зустрівся зі слідчим заледве тричі. За цей час розслідування перекваліфікували із вбивства з необережності в навмисне вбивство. Українцю загрожує страта через повішання.

«Утім, у слідства немає доказів, що сталося саме вбивство», — каже Заянчковський, який нині працює другим секретарем українського посольства в Ірані.

З таких авторитарних країн як Іран, які періодично потрапляють під санкції, нерідко присилають студентів розвідувати нові технології

Судовий розгляд справи Андрія досі не розпочався. Але ані колишній консул, ані український моряк не покладають на нього великої надії. Адже майже від самого початку в Ірані «справу Новічкова» пов'язували з іншою справою — щодо іранського громадянина, якого в Україні підозрюють у шпигунстві.

Який тиск у шпигуна

Іранець Алі Джадуей у 2005-му вступив до Харківського авіаційного інституту. На той час йому було близько 27 років. За шість років закінчив магістратуру біомедичної інженерії та продовжив навчання в аспірантурі.

«Він сказав, що хотів би працювати в лабораторії. Я запропонував зайнятися новим методом вимірювання артеріального тиску. І в нього непогано виходило», — розповідає В'ячеслав Шульгін, науковий керівник Алі.

Науковий керівник Алі В'ячеслав Шульгін запропонував іранському науковцю працювати в лабораторії і займатися новим методом вимірювання артеріального тиску

Однак після 2013-го Алі почав дедалі рідше зазирати в лабораторію. Казав, що знайшов роботу в будівельній фірмі. Аж раптом у вересні 2016 року СБУ повідомило Шульгіну, що аспірант під арештом — його звинувачують у шпигунстві. 58-річний професор, який востаннє із секретним виробництвом стикався ще в радянські часи, повірив слідчим.

«У нас секретних технологій немає, лише вимірювальні прибори для медицини. Утім, з таких авторитарних країн як Іран, які періодично потрапляють під санкції, нерідко присилають студентів розвідувати нові технології», — розмірковує він. Та каже, що після арешту з сайту та архівів лабораторії видалили всі фото іранця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ядерні суперечки: що треба знати про угоду з Іраном

Але затримали Джадуея за інше. Згідно з версією слідства, влітку 2016 року він умовив знайомого з наукового центра Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ) передати секретні військові технології радіорозвідки.

Як зазначається в судовому рішенні, Алі пообіцяв колезі 5 тисяч гривень за передачу в режимі відеоконференції співробітникам Тегеранського технологічного університету імені Шаріфа змісту наукової роботи, яка має гриф «таємно» — «Фізичні основи, розробка, створення та використання надпотужних стаціонарних пучково-плазмових шумових та імпульсних високочастотних і надширокосмугових генераторів у радіоелектронній боротьбі і протидії засобам розвідки, зв'язку та повітряного нападу іноземних держав».

Співробітник ХФТІ пристав на пропозицію, але зараз же доповів про неї в управління контррозвідки СБУ. Під контролем спецслужб наукову роботу підробили. Після відеоконференції у квартирі Алі зранку 31 серпня 2016 року останнього заарештували.

Сам Джадуей під час затримання не визнав провини. Він зазначив, що колега з ХФТІ спровокував його наукову цікавість, водночас ні про зміст документів, ні про їхній статус він не знав.

Українські слідчі стверджують, що влітку 2016 року Алі Джадуей умовив знайомого з наукового центру Харківського фізико-технічного інституту передати секретні військові технології радіорозвідки. Іранець заперечує такі обвинувачення

Суд проходить у закритому режимі через державну таємницю. Григорій Мар'яновський, адвокат Алі, переконує Громадське в невинуватості підзахисного:

«По-перше, мало місце провокування Алі з боку спецслужб — йому наполегливо пропонували цю наукову працю. А по-друге, власне, передачі державної таємниці не відбулося, адже та стаття, яку пересилав Алі, не була секретною».

Мар'яновський каже, єдиний свідок обвинувачення — той самий співробітник ХФТІ, чиє ім'я не називається в суді, а свідчення заслуховується з «таємної кімнати».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Події в Ірані нагадують останні роки Радянського Союзу, — воєнний кореспондент

Утім, у тексті судового рішення згадується прізвище «секретного науковця» — Семенов. Єдиний співробітник ХФТІ з таким прізвищем, якого вдалося відшукати, — спеціаліст Інституту фізики твердого тіла Микола Семенов. Він запевнив, що не знайомий з іранськими аспірантами та не має допуску до державних таємниць.

Наскільки мені відомо, Джадуей, який має родину в Україні, не хоче повертатися на батьківщину. Ми шукаємо інші шляхи впливу на іранську сторону

Судовий розгляд справи завершився в травні. Прокурор запросив для Алі 12 років позбавлення волі. Адвокат Григорій Мар'яновський наполягає на виправданні підзахисного. Орджонікідзевський районний суд Харкова має оголосити вирок 25 червня.

Алі Джадуей, на відміну від Андрія Новічкова, не має можливості зустрічатися з консулом Ірану в Україні через секретність кримінальної справи. Дружина Алі — Олена Джадуей — відмовилася спілкуватися з Громадським.

Після арешту з сайту та архівів лабораторії та інституту видалили усі фотографії іранця. Суд над Джадуейєм проходить у закритому режимі, через державну таємницю. Зустрітись із консулом Ірану в Україні Алі не має можливості через секретність кримінальної справи

Чи можливий обмін?

Справи Новічкова та Джадуея, попри велику різницю у звинуваченнях, пов’язані на рівні дипломатичних контактів між Україною та Іраном.

«Невдовзі після арешту Андрія, іранська сторона почала пов'язувати питання його звільнення з долею іранського аспіранта, — розповідає Віталій Заянчковський. — Обидва прізвища звучали під час українсько-іранських консультацій між консулами в липні 2017 року, а потім — під час візиту в Україну голови комітету з національної безпеки та зовнішньої політики іранського парламенту Алаеддіна Боруджерді».

Однак, за його словами, механізми щодо можливого обміну не обговорювалися.

Начальник управління консульського забезпечення МЗС України Василь Кирилич говорити про ймовірний обмін Новічкова на Джадуея також не готовий.

«Наскільки мені відомо, Джадуей, який має родину в Україні, не хоче повертатися на батьківщину. Ми шукаємо інші шляхи впливу на іранську сторону», — каже  він.

Механізми щодо можливого обміну українця на іранця на дипломатичному рівні наразі не обговорюються. Джадуей, який має родину в Україні, не хоче повертатися в Іран

Григорій Мар'яновський пояснює, що підзахисний навряд захоче лишатися в Україні після звинувачень у шпигунстві. Та розповідає про реальні механізми обміну:

«Існує Європейська конвенція про передачу засуджених і відповідна угода між Україною та Іраном. Для її застосування треба, щоб провину обвинувачених довели в судах усіх інстанцій. Можливий і політичний обмін, як це трапляється під час обмінів на Донбасі».

Заянчковський упевнений, що питання звільнення чи обміну Новічкова та Джадуея вирішується на рівні вищому, ніж консульства. Допомоги від керівників держави чекає і Олена Вірановська — бабуся Новічкова. Вона обійшла чимало кабінетів — у МЗС, парламенті та Апараті президента — і тепер вимагає втручання Петра Порошенка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Битва титанів: що значить протистояння Ірану з Саудівською Аравією

Бабуся Новічкова Олена Вірановська звернулась до президента Порошенка і попросила втрутитись у ситуацію, в якій опинився її онук. Через те, що його справу іранці перекваліфікували у навмисне вбивство, Андрію загрожує страта через повішання

Петицію з вимогою захисту Новічкова від смертної кари 10 травня оприлюднили на інтернет-представництві голови держави. Наразі вона набрала понад 6,3 тисячі голосів із 25 тисяч необхідних.

Громадське звернулося до посольства Ірану в Україні з проханням прокоментувати справу щодо Алі та перспективи обміну, однак там не знайшли часу на зустріч.

Ми стежитимемо за перебігом цих кримінальних справ.