Поки питання мови використовують політики, це завжди буде про розкол суспільства — журналіст

Мацука зазначив, що українська мова є однією з ознак ідентичності.

«Питання в тому, що атаку на цю ідентичність здійснює Росія. І ми це бачимо особливо там, на сході України, коли відбуваються бої навколо мови, навколо інших речей, які характеризують ідентичність. І тому, коли політики просувають свої політичні інтереси, то це завжди буде розколювати суспільство, особливо в такому пострадянському становищі, в якому ми є. І це дуже яскраво спостерігаємо на сході й на півдні України», — заявив журналіст.

Саме тому, на думку Мацуки, законопроект про мову, який розглядає Верховна Рада, є неоднозначним в оцінках населення.

«Це контраверсійний законопроект в оцінках людей, тому що він дуже сильно політизується, як чинним президентом: ви пам’ятаєте лозунг «Армія. Мова. Віра», і мова серед цієї тріади, тобто відбувається приватизація цього питання, і це сприймається як політичний процес. Так само є українські націоналістичні угруповання, які також активно приватизують цей процес, хоче мова не є здобутком політичних партій», — пояснив він.

Журналіст вважає, що в багатьох людей сформувався зв’язок у голові, що українська мова — «це обов’язково здобуток якогось правого угруповання, правої партії націоналістичного ухилу». Мацука зазначив, що прихильники лівих і ліберальних поглядів також розмовляють українською мовою.

Раніше одна з ініціаторок законопроекту, депутатка від партії «Самопоміч» Олена Сотник заявила, що новий закон про мову не регулює сферу особистого життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про державну мову передбачає безкоштовні курси української — автор проекту

Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д, який визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні й передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону. Сьогодні, 28 лютого, Рада має розглянути закон у другому читанні.

Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Також українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур, депутати усіх рівні, судді, адвокати, керівники вишів, медпрацівники тощо.

Закон про мову покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційним судом був скасований ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав ухвалений у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики», який відомий як мовний закон «Ківалова-Колесніченка», незаконним. Йдеться про рішення у справі за поданням 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції цього закону.

Закон «Про засади державної мовної політики», який внесли колишні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Рада скасувала закон про регіональні мови, однак тоді в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Тому до 28 лютого 2018 року цей закон був чинним. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 %. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу