Президент Азербайджану виступив проти втручання до конфлікту «третіх» країн

Про це він заявив в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, цитує «Интерфакс-Азербайджан».

«Ми не хочемо залучення будь-якої третьої країни (до конфлікту — ред.). Ми також не бачимо можливості залучення будь-якої країни, оскільки всі сусідні країни — це наші партнери й друзі», — пояснив Алієв.

Глава держави стверджує, що Вірменія прагне залучити низку сусідніх країн у конфлікт, однак він переконаний, що цього не станеться.

«Це війна між нами та Вірменією, і всі інші повинні триматися осторонь від неї», — сказав він.

Додає, що турецькі винищувачі F-16 перебувають в Азербайджані, але не були використані в бойових діях. Вони є в Баку «як показник солідарності», але використовувати їх у конфлікті не планують.

Що передувало?

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян надіслав листа президентові Росії Володимиру Путіну, в якому просить допомоги, ґрунтуючись на двосторонніх угодах між країнами.

Він попросив Путіна про негайне проведення консультацій, щоб визначити «рід і розмір допомоги, яку Російська Федерація може надати Республіці Вірменія для забезпечення її безпеки».

Посилається прем'єр на союзницькі відносини з РФ і статті 2 «Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу» від 29 серпня 1997 року.

У заяві Міністерства закордонних справ РФ йдеться, що Росія готова надати Єревану «всю необхідну допомогу», якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії.

Що відбувається між країнами?

З 27 вересня на кордоні країн, у регіоні Нагірного Карабаху, відновилися бойові дії. Сторони звинувачували одна одну у провокації конфлікту. В Азербайджані, Вірменії та невизнаній Нагірно-Карабаській республіці оголосили воєнний стан та мобілізацію. Країни повідомляють про десятки загиблих і поранених військових та цивільних.

9 жовтня очільники Міністерств закордонних справ Азербайджану та Вірменії домовилися у Москві про перемир'я. На зустрічі, яка тривала понад 10 годин, вони вирішили, що з 12:00 (11:00 за Києвом) 10 жовтня припинять вогонь для того, щоб провести обмін полоненими, тілами загиблих за посередництва «Червоного Хреста».

Фактично припинення вогню у Карабаху не було. Сторони звинуватили одна одну у його порушенні та, як свідчать заяви лідерів країн, бойові дії не припиняються.

У 1988 році між вірменами та азербайджанцями спалахнув збройний конфлікт за контроль над спірними територіями, переважно над Нагірним Карабахом. Регіон, у якому проживало багато вірменів, за радянських часів був у складі Азербайджанської РСР.

Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Відтоді триває збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном за ці території. Ситуація на кордоні країн востаннє загострювалася у липні цього року.