Андрій Пальчевський

5 квітня Володимир Зеленський та Петро Порошенко здали «переддебатні» аналізи. Порошенко зробив це у медпункті НСК «Олімпійський», натомість Зеленський їхати на стадіон відмовився і здав кров у клініці «Євролаб». За словами представника його штабу, Зеленський вирішив скористатись послугами приватної лабораторії, оскільки установи, що контролюються державою, «можуть бути заангажованими».

Засновником клініки «Євролаб» є Андрій Пальчевський, людина із дуже насиченою біографією — кадровий російський військовий, потім — український бізнесмен, телеведучий та навіть заступник міністра. Пальчевський схвально відгукується про президентські перспективи Зеленського. Зеленський, натомість, заперечує, що Пальчевський є його другом, каже, що «просто його знає».

У деталі біографії «просто знайомого» Володимира Зеленського занурилось Громадське.

Радянський військовий

Андрію Пальчевському — 58 років. Народився він у Києві, але вищу освіту здобув у Москві — у нині не існуючому Військовому інституті іноземних мов. Із 1983 по 1991 роки служив у радянській армії — у Сибіру, Середній Азії та за кордоном, дослужився до майора. Володіє, зокрема, лаоською мовою, і якраз у Лаосі відбув шість років, офіційно — військовим перекладачем.

Саме ці факти біографії дають привід опонентам час від часу звинувачувати Пальчевського у роботі на російські спецслужби. Навіть в інтерв’ю, яких за своє насичене подіями життя Пальчевський роздав чимало, журналісти нерідко запитують його, чи не є він шпигуном. Пальчевський підозри заперечує, каже — на спецслужби ніколи не працював і не працюватиме, до того ж запевняє — у розвідку його б ніколи не взяли, бо занадто схожий на шпигунів із кінофільмів. 

Після демобілізації викладав англійську на військові кафедрі інституту міжнародних відносин у Москві.

Російський пивовар та політик

Після армії Пальчевський перевчився на економіста харчових виробництв та пішов у бізнес — відкрив фірму «Квест ЮТС», яка спеціалізувалась на технологіях пивоваріння. Певний час був членом ради директорів ВАТ «Челябінськпиво» та навіть виступав в ефірі «Радіо Свобода» як експерт з алкогольних виробів.

У 1995 році Пальчевський спробував себе у російській політиці. Він балотувався до Госдуми, що логічно — від «Партії любителів пива», під третім номером списку. За його власними словам, партія пива мала стати альтернативою «партії горілки» — так Пальчевський називав тодішню російську владу на чолі з Борисом Єльциним. Зрештою партія Пальчевського отримала 0,62 відсотка голосів та до Госдуми не потрапила.

Український бізнесмен

У середині двотисячних Пальчевський начебто продає свій російський бізнес та повертається до України.

Важко сказати, що змусило його так круто все змінити. Як стверджувала екс-дружина Пальчевського, Олена, ще з кінця дев’яностих їм у Росії почали погрожувати, тож зрештою довелося тікати — спочатку в Іспанію, потім — в Україну. Пальчевський таку версію заперечує, проте в одному з інтерв’ю розповів, що переїзд пов’язаний був із тим, що його намагалися отруїти, судячи з усього — конкуренти. Дев’ять разів його шпиталізували, останній раз — вже у Києві. Після цієї останньої шпиталізації Пальчевському і спало на думку відкрити в Києві власну клініку, якою і стала «Євролаб».

У 2009 році у Пальчевського виник конфлікт із заступницею голови КМДА Іреною Кільчицькою. Тоді, у розпал світової епідемії так званого «свинячого грипу» H1N1, Благодійний фонд «Євролаб» ініціював суспільний рух «Кияни проти грипу» — у місцях скупчення людей були облаштовані намети, де всіх охочих безкоштовно тестували на грип, а Пальчевський виступав у ЗМІ та скликав прес-конференції, де звинувачував владу в тому, що вона приховує реальні масштаби епідемії.

Під час одного з телешоу він отримав від Кільчицької публічні звинувачення в тому, що в «Євролабі» — «неякісні та неточні аналізи», а за кілька днів підрозділ «Євролабу», який опікувався діагностикою H1N1, закрила міська санстанція. У відповідь Пальчевський подав на Кільчицьку в суд.

Крім, власне, «Євролабу», в Україні Пальчевський заснував ще кілька підприємств

— «Харчова ароматика», «Центр лабораторних досліджень», «Сіті Інвест Сервіс» та навіть дві авіакомпанії — «Нова авіація України» та «А.І. і В.К.».

Український держслужбовець

У березні 2010 року Андрій Пальчевський, неочікувано для багатьох, стає першим заступником Равіля Сафіуліна, міністра у справах сім’ї, молоді та спорту в новоствореному уряді Миколи Азарова. На цій посаді він мав опікуватися, зокрема, роботою держпідприємств, що належали тоді до сфери Міністерства.

Невідомо, чому і як Пальчевський потрапив саме на цю посаду. В нього були певні зв’язки зі світом спорту — зокрема, він був почесним президентом Федерації біатлону України та віце-президентом Асоціації тхеквондо. Але в ті роки це була поширена практика, коли керівні посади в спортивних асоціаціях віддавали бізнесменам та політикам, які, в свою чергу, підтримували спорт.

Дуже швидко поява Пальчевського на посаді заступника міністра привернула увагу опонентів тодішньої влади. Група депутатів із фракції БЮТ направила Миколі Азарову запит, в якому, зокрема, вимагала відповіді: «на яких підставах в уряді працює російський бізнесмен, один із керівників «Партії любителів пива». Також депутати з фракції Юлії Тимошенко просили надати інформацію «стосовно громадянства державного службовця України — першого заступника міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту А.Пальчевського та виконання ним вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією». Депутати наголошували, що Пальчевський може бути одночасно громадянином України та РФ.

У запиті також зазначалося, що Пальчевський відомий у бізнес-колах як успішний підприємець, сфера бізнес-інтересів якого зосереджена переважно на території Російської Федерації, і «має мало спільного зі спортом, молоддю та сім’єю».

У відповідь Міністерство навіть випустило спеціальну заяву, в якій стверджувалося: «Перший заступник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Андрій Пальчевський є громадянином України і не є громадянином будь-якої іншої держави. Відповідно до вимог законодавства, Андрій Пальчевський як державний службовець не займається підприємницькою діяльністю».

«Атаку» з боку БЮТ Мінсім’ї пояснило «небажанням деяких зацікавлених у продовженні використання державної власності для особистого бізнесу людей втратити значні джерела незаконних доходів».

Але все одно на посаді Пальчевський пробув лише три з половиною місяці. В середині липня він написав заяву про звільнення.

Телеведучий

У 2011 році Андрій Пальчевський опанував нову для себе професію — він став телеведучим. Із січня 2011 року вів програму «Глибинне буріння» на Першому національному. За рік існування програми в гостях у Пальчевського побували як визначні українські діячі (Любомир Гузар, Мирослав Попович) або рок-зірки (Карлос Сантана, Браян Феррі, Борис Гребенщиков), так і неоднозначні особистості, на кшталт Сергія Кирієнка (наразі — перший заступник адміністрації президента РФ Путіна) або скандального російського кінорежисера Нікіти Міхалкова.

Із останнім, до речі, Пальчевський обговорював перспективи «возз'єднання» українського та російського народів у єдиний «руський мир».

Також Пальчевський встиг попрацювати ведучим на авторських програм «Вказівний палець» та «Доросла гра» на «Прямому», а зараз щосереди з’являється у програмі Вечірній прайм на 112-му каналі, де коментує актуальні політичні події.

Просто знайомий Зеленського

Ще один телевізійний проект Андрія Пальчевського — щоденне соціальне ток-шоу «Про життя» на «Інтері», яке стартувало у травні 2012 року. Спочатку Пальчевський вів його разом із російським телеведучим Андрієм Малаховим.

«Програма "на розрив" для жінок і чоловіків, високих і низьких, товстих і худих загалом про нас із вами. Учасники народ України із залученням іноземців, які будуть цікавими цьому народу», — охарактеризував проект сам Пальчевський. За форматом ток-шоу було схоже на ток-шоу Андрія Малахова «Пусть говорят», що виходило на російському «Первом канале».

Генеральним продюсером телеканалу «Інтер» був тоді майбутній клієнт клініки «Євролаб» Володимир Зеленський (звільниться з каналу у вересні того ж року). Виробництвом шоу займалася «Студія Квартал-95».

Сам Пальчевський каже, що зустрічався із Зеленським лише кілька разів у житті, одного разу, за його власними словами — «ділив із ним гроші». Свідоцтв, що Пальчевський — більше, ніж знайомий Зеленського, і справді практично немає. Натомість у Єдиному державному реєстрі можна знайти таке собі ТОВ «Про життя з Андрієм Пальчевським» (код ЄДРПОУ 38306491). Керівником його з 26 жовтня 2012 року вказаний Борис Нахманович Шефір — повний тезка продюсера «Студії Квартал-95». 75% статутного фонду підприємства належить компанії «ГРІН ФЕМІЛІ ЛТД», зареєстрованої на Кіпрі, і яка, ймовірно, нещодавно фігурувала у скандалі із російськими активами Зеленського.

У 2013 році, вже після звільнення Зеленського, «Інтер» вирішив не продовжувати проект, і шоу переїхало на Перший національний, де змінило, мабуть із юридичних міркувань, назву на «З Андрієм Пальчевським "Про життя"», а невдовзі припинило існування.

Під час нинішньої передвиборчої президентської кампанії Пальчевський схвально відгукується про Зеленського. Каже, що той народжений бути президентом України. Причому підтримує Зеленського не тільки на українському, а й на російському телебаченні. Зокрема — в березні під час ток-шоу «60 минут» на телеканалі Росія-24, яке ведуть одіозні Євген Попов та Ольга Скабєєва. Крім підтримки Володимира Зеленського, Пальчевський у студії схвально відізвався про поїздку Юрія Бойка та Віктора Медведчука у Москву та помріяв про «щасливе возз’єднання України з Росією».

Поділитись: