Рада не підтримала зміни до кримінального судочинства, які б скасували «поправки Лозового»
Верховна Рада не проголосувала за законопроект зі змінами до кримінально—процесуального кодексу, які б скасовувалидію так званих «поправок депутата Лозового», через які точилися суперечки.
Верховна Рада не проголосувала за законопроект зі змінами до кримінально-процесуального кодексу, які б скасовували дію так званих «поправок депутата Лозового», через які точилися суперечки.
Законопроект, ініціаторами якого виступили депутати Олена Сотник, Антон Геращенко, Тетяна Острікова, Мустафа Найєм тощо, не набрав необхідних 226 голосів.
За словами депутатки Острікової, «поправки Лозового» вже 15 березня набудуть чинності і можуть «призвести до колапсу судової та правоохоронної системи».
На думку депутатки, зміни за редакцією Лозового затягують «розумні строки» досудового розслідування, а також надмірно перевантажують слідчих та суди.
Згідно з «поправками Лозового» у законопроекті експертиза проводиться за дорученням слідчого судді чи суду.
Крім того слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи.
«Для дозволу на обшук чи арешт майна слідчі повинні звертатися з клопотаннями до суду не за місцем знаходження свого органу досудового розслідування, а до суду в обласний центр», — сказала Острікова як аргумент того, чому «поправки Лозового» затягують судочинство.
Суперечки навколо «поправок Лозового» точилися через те, що з набуттям чинності цих змін поховати померлих можна буде поховати нібито лише після дозволу суду.
Як зазначив районний суд Тернопільщини, ця інформація не зовсім відповідає дійсності.
Річ у тім, що від 15 березня (коли поправки Лозового набувають чинності) суд призначатиме експертизу лише в межах кримінального провадження. Йдеться про випадки насильницької смерті та коли зареєстроване повідомлення про кримінальне правопорушення.
«Якщо ж людина померла природною смертю, дія нововведень кримінально-процесуального законодавства на процедуру видачі дозволу на її поховання не розповсюджується», — наголосили в суді.
Раніше генпрокурор заявляв, що поправки до судової реформи не вплинуть на розслідування справ Майдану.
3 жовтня Верховна Рада підтримала судову реформу. За законопроект 6232, який вносить зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство України та інших законодавчих актів проголосували 234 народних депутати.
Наступного дня депутати від фракції «Самопоміч» зареєстрували законопроект про її скасування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ударили по термінах: як поправки до судової реформи загрожують розкриттю десятків резонансних злочинів
Головною причиною обурення депутатів стала так звана 109-та поправка, унесена Андрієм Лозовим (РПЛ). Вона змінювала принцип розрахунку терміну досудового розслідування, значно скорочуючи його термін.
Згодом Національне антикорупційне бюро закликало ветувати зміни до КПК, передбачені у судовій реформі, оскільки вони «паралізують роботу органів досудового розслідування».
- Поділитися: