Медики майбутнього: як може змінитися медична освіта

Міністерство охорони здоров'я представило план реформування медичної освіти. Окрім уже запровадженого прохідного ЗНО в 150 балів, МОЗ пропонує ввести обов'язкове ЗНО з фізики чи математики, міжнародні іспити з основ медицини для перевірки знань студентів і загальний рейтинг успішності випускників, лідери якого матимуть переваги при обранні спеціалізації.

Громадське дізналося, як іще зміниться освіта для медиків та до чого готуватися студентам.

За словами в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, для того, щоб українські медичні університети могли конкурувати на світовому ринку, потрібно забезпечити випускникам медичних вишів відповідний вишкіл.

«Медична освіта є в пріоритеті і міністерства, і уряду. Ми будемо співпрацювати з громадськістю щоб придумати, як покращити медичну освіту», — сказала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Супрун скасовує бахіли і флюорографію і що про це думають лікарі

Реформувати систему медичної освіти потрібно було давно, вважають у МОЗ:

«Нам потрібні лікарі, в яких є сучасні знання, вміння та бажання допомогти пацієнтові», — зазначив заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.

Для цього міністерство пропонує три важливі принципи, на яких повинен базуватися новий медичний університет: сучасні програми, наукові дослідження, автономія та розуміння відповідальності перед суспільством.

Прохідний бал ЗНО

Перше нововведення, яке повинно змінити якість випускників-медиків запровадили вже цьогоріч. Прохідний бал ЗНО з профільної спеціальності (біологія або хімія) збільшили до 150. Недоліки відбору найбільше впливають на подальше навчання в університеті.

«Важко викладати одночасно людям, які отримали 180 балів, і тим, хто знає профільний предмет на двійку», — сказала радниця міністра охорони здоров'я та віце-президентка Київської школи економіки Інна Совсун.

Таке нововведення вплинуло на потік абітурієнтів. У 2018 році на спеціальність «медицина» вступило на 28% менше, ніж у 2017 році. Ці 28% — це зменшення кількості студентів-контрактників, а отже й надходжень до університету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Структура на 80 мільярдів: що треба знати про Національну службу здоров'я та її очільника

Додаткове ЗНО з фізики/математики

Також абітурієнтам доведеться складати ще одне профільне ЗНО з фізики чи математики і набрати мінімум 150 балів. Ця практика не є новою.

Як розповіла громадському Інна Совсун, фізика була обов'язковим предметом для вступу до медичних університетів дуже тривалий час:

«У середині 1980-х фізика на певний період стала профільним предметом: випускники з золотими медалями могли складати тільки його».

Після запровадження ЗНО у 2008 році роль фізики поступово скорочувалася, вступники могли подавати на вибір третім сертифікатом ЗНО фізику або хімію.

«Фізики не було в переліку предметів ЗНО, потрібних для вступу на медичні спеціальності лише останніх декілька років», — додала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме ухвалена медична реформа

Абітурієнтки чекають своєї черги до приймальної комісії Національного медичного Університету імені Богомольця в день подачі документів до ВИШу, Київ, 16 липня 2010 року Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Англійська мова

Англійська мова визнається другою робочою. За словами Уляни Супрун, нині мовою медицини є англійська, як колись була латина. Вона запевнила, що знання мови на рівні читання буде обов’язковою вимогою для студентів.

На третьому році навчання, разом із профільними іспитами, студенти складатимуть англійську мову професійного спрямування. Крім цього, можливість підтягнути англійську з’явиться й у викладачів — для них МОЗ планує запровадити програми підвищення кваліфікації за кордоном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Система зміниться за два — три роки, тоді й відпочинемо» — інтерв’ю з очільницею Мінохорони здоров’я

Міжнародні іспити

Українські студенти-медики повинні навчатися за програмами, що співвідносяться з програмами розвинених країн і базуються на доказовій медицині, стверджує МОЗ. Тому окрім внутрішньо українського іспиту КРОК, який складають на третьому та шостому курсах, студенти повинні будуть пройти міжнародний іспит з основ медицини (IFOM Clinical Sciences) та об'єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (ОСП(К)І).

Ці тести розробляються Національною радою медичних екзаменаторів США, перекладаються українською та адаптуються до наших реалій. Пробне тестування IFOM торік склали задовільно тільки 3% студентів-медиків. Інші 97% не набрали навіть прохідний бал.

Частково МОЗ пояснює це відмінністю в навчальних програмах. Поза тим, за словами Інни Совсун, студенти не були готові складати цей іспит: «Коли складають лише 3% студентів, це свідчення невмотивованості й небажання підготуватися до іспиту».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми прискорюємо темп медичної реформи» — заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк

Антиплагіат

Ректори повинні будуть звітувати про дотримання студентами та викладачами академічної доброчесності. Крім того, при призначенні на високі посади в університеті, кандидати проходитимуть ретроспективну перевірку на плагіат.

Університети повинні будуть розробити етичні кодекси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Всі гроші МОЗ: як працюватиме Національна служба здоров'я

Рейтинг успішності випускників

Стратегія МОЗ передбачає створення загальнонаціонального рейтингу випускників.

При виборі інтернатури пріоритет матимуть студенти, які найкраще склали кваліфікаційні іспити.

«Модель післядипломного навчання в Україні повністю спотворена, — сказав Олександр Лінчевський. — Сьогодні існує прецедент, коли спеціальність лікаря залежить від його теперішньої платоспроможності».

Електронна система забезпечить справедливий розподіл на інтернатуру й знизить рівень корупції, вважають у МОЗ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Лікар для кожної родини»: як підписати угоду з сімейним лікарем

Студенти медичного університету Богомольця під час зустрічі із урядовцями в лекційному залі, Київ, 20 грудня 2012 року Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Постійний професійний розвиток

Раніше лікарі повинні були проходити формальний курс підвищення кваліфікації раз на 5 років. За новим планом МОЗ, підвищення кваліфікації стає системою безперервного професійного розвитку. Відтепер лікарі повинні будуть щорічно проходити навчання, але самостійно обиратимуть, де і як. Освіта за кордоном, онлайн-курси та конференції також визнаватимуться державою.

«Усі форми навчання, доступні нашим іноземним колегам, мають визнаватися і бути доступні нашим лікарям», — прокоментував Лінчевський.

Стратегія розрахована на 10 років, проте вже у 2019 планують затвердити ключові зміни, які забезпечуватимуть подальший прогрес: затвердити нові освітні стандарти, змінити умови вступу, запровадити міжнародні кваліфікаційні іспити, підготувати нормативну базу для змін в інтернатурі/резидентурі та імплементувати безперервний професійний розвиток лікарів.

Стратегія розвитку медичної освіти не є фінальною, обговорення триватиме до 12 жовтня 2018 року.