Рік тому вводили воєнний стан: що це дало та чи можливий він знову

Рік тому президент Петро Порошенко ввів перший в історії України воєнний стан. Тоді Росія захопила три українські кораблі та 24 членів екіпажу неподалік Керченської протоки. Попри страхи, для цивільного населення він промайнув без особливих змін — комендантську годину не вводили, інтернет не відключали, хіба що посилили блокпости на кордоні. Петра Порошенка тоді звинувачували і в недочасності оголошення воєнного стану, і навіть у навмисній провокації задля перенесення президентських виборів. Але термін дії воєнного стану не продовжували, вибори експрезидент програв, а моряки та кораблі повернулись в Україну.

Через рік та при новій владі аналізуємо, чи потрібен був тоді воєнний стан, що він нам дав та чи можливе повторення такого сценарію вже за нового президента.

З чого все почалось

25 листопада російські прикордонники обстріляли два українські військові катери та буксир «Яни Капу», які рухались з Одеси до Маріуполя. Шестеро українських моряків отримали поранення, всіх 24 членів екіпажів захопив у полон спецназ РФ.

Тоді загроза повномасштабного вторгнення російської армії в Україну існувала вже 4 роки. На воєнний стан очікували, зокрема, після боїв за Дебальцеве, Іловайськ та Донецький аеропорт, коли втрати серед українських військових були значно більшими.

Але ввели його вже коли лінія фронту, здавалося б, міцно зафіксувалася, а інтенсивність бойових дій на Донбасі знизилась. Петро Порошенко пояснив рішення тим, що Росія вперше відкрито проявила агресію під власним прапором, не ховаючись за спинами бойовиків «ЛДНР».

У новоствореному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки також вважають, що введення воєнного стану внаслідок агресії у Керченській протоці було вмотивованим:

«Реакція Росії на прохід наших кораблів була безпрецедентною. Вони проходили тим шляхом, що і раніше, тож такий прояв агресії був неочікуваним», — розповіла в коментарі hromadske депутатка від партії «Слуга народу» Ірина Верещук.

«Показали зуби» та виявили внутрішні недоліки

Спочатку воєнний стан планували ввести на 60 діб і по всій території України. Зрештою Петро Порошенко скоротив цей термін до 30 діб, аби не пересувати початок виборчої кампанії. Кількість областей, в яких вводився воєнний стан, також зменшили до 10 — його запровадили лише в тих регіонах, які межують з Російською Федерацією, окупованим Кримом та невизнаним Придністров'ям.

Тогочасний командувач Десантно-штурмових військ, нині — депутат від «Європейської солідарності» генерал-лейтенант Михайло Забродський пояснює:

«На той момент це була демонстрація рішучості і готовності. В тому числі — і до захисту своєї території».

З практичної точки зору, за словами Забродського, 30 днів воєнного стану допомогли виявити внутрішні недоліки, вперше за роки війни спробувати на практиці норми, прописані на папері:

«Це дало можливість виявити вузькі недосконалості, зокрема, питання законодавства, які були не врегульовані на той час. Наприклад, передача влади військовим, створення відповідних державних органів, зокрема — рад оборони. Були неврегульовані також багато питань, пов’язаних із військовими перевезеннями, з передачею майна, орендою власності для використання у військових цілях. Не до кінця було врегульоване питання призову, зокрема резервістів. Це все дало змогу по-іншому поглянути на всі ці моменти і вдосконалити їх».

За 30 днів воєнного стану усунули недоліки, за словами нардепа, приблизно на 80%. Також цей досвід стане корисним в разі введення нового воєнного стану.

Чи допоміг воєнний стан морякам

По завершенні воєнного стану у Генштабі основним досягненням цих 30 днів назвали міжнародну політику. Очікували, що така реакція України на російську агресію стане початком засудження і від інших країн світу.

Через пів року після захоплення кораблів Міжнародний трибунал з морського права задовольнив позов України та зобов'язав Росію негайно звільнити 3 українські судна та 24 членів їхніх екіпажів.

В Росії назвали рішення Трибуналу незаконним і продовжили свої «суди» над моряками. Та вже 7 вересня полонені моряки повернулись в Україну в рамках обміну полонених між Україною та РФ, а в листопаді 2019 Росія повернула і кораблі.

Втім повернення полонених не є досягненням власне воєнного стану:

«Цей воєнний стан тільки поглибив ситуацію. Тоді Путін, імовірно, очікував дзвінка Петра Порошенка із пропозицію домовитись шляхом переговорів, але після такої реакції з боку президента України повернути моряків та кораблі вдалось лише після вироків у міжнародних судах», — прокоментувала Ірина Верещук.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Чи можливий новий воєнний стан за Зеленського

Президент Володимир Зеленський розпочав свій шлях головнокомандувача з дипломатії: замість «показувати зуби» він пропонує домовлятись. Спочатку домовились про обмін, потім про розведення військ задля зустрічі в «нормандському форматі». Втім у комітеті з Національної безпеки запевняють:

«Якщо Росія, продовжуючи агресію, перейде «червоні лінії» на лінії розмежування, то цілком може бути введення нового воєнного стану».

Зараз же Зеленський готується до зустрічі у «нормандському форматі», де планує говорити про конкретні терміни припинення війни.