Українські малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» після захоплення росіянами в порту Керчі, 26 листопада 2018 року
Фото:

EPA-EFE/STRINGER

За два місяці після звільнення українських моряків та за пів року від рішення Міжнародного трибуналу з морського права Росія повернула три українські кораблі, захоплені в Керченській протоці. Чому вона зробила це саме зараз і чим загрожувало їй ігнорування міжнародних зобов’язань — у нашому матеріалі.

Незаконне захоплення

«Включить свет на палубе, выйти с поднятыми руками», — це фраза з радіопереговорів українських та російських військових 25 листопада 2018 року, з якої починалось захоплення трьох українських кораблів та 24-х моряків.

Біля Керченської протоки російські військові відкрили вогонь по катерах «Нікополь», «Бердянськ» та буксиру «Яни Капу», потім захопили їх та членів екіпажу у полон. Трьох моряків «Бердянська» поранили. На самому катері залишились пробоїни.

Командир походу Денис Гриценко розповідає, що у російських військових був один план — не дати українським кораблям пройти:

«Коли ми вже прийшли в Керченську протоку, після того як «Берег-25», Керчпортконтроль, визначив нам точки для очікування проходу в Азовському морі, ми стали в цій точці. Я вийшов на Керч, сказав, що це небезпечно, тому що продовжуються навали на мої судна. Вони сказали: «Йдіть на ці точки, ми вас чіпати не будемо». [...] Тоді, на мій погляд, для РФ дана ситуація була незрозумілою, і вони в неофіційній обстановці просили нас вийти за 12-мильну зону і чекати. А через години 3-4 усі перемовини завершилися. [...] Вони, я думаю, вже розуміли, що будуть робити», пригадував Денис Гриценко.

Командир походу катерів «Нікополь», «Бердянськ» та буксиру «Яни Капу» Денис Гриценко (в центрі) під час пресконференції у Києві після звільнення з полону, 12 вересня 2019 року
Фото:

hromadske

Потім моряків, як «організовану злочинну групу», судили у Криму та Москві нібито за незаконний перетин кордону. За пів року від захоплення Міжнародний трибунал з морського права, до якого звернулась українська сторона, провів слухання на тему Керченського конфлікту.

Росія тоді відмовилась брати в них участь, наголошуючи на тому, що трибунал не має юрисдикції для вирішення інциденту, а Україна використовує ситуацію у внутрішньополітичних цілях.

Слухання відбулись 10 травня. Тоді українська делегація зазначила, що Росія порушила основний принцип імунітету військових кораблів, гарантований Конвенцією ООН з морського права. Вона підкреслила, що катери затримали 25 листопада 2018 року в територіальних водах України. Але дії Росії в будь-якому випадку порушували б Конвенцію, навіть якщо б йшлося про територіальні води РФ — силовики іноземних держав та піддані юрисдикції іноземних судів не можуть арештовувати військові кораблі інших країн та їхні екіпажі. Доповідь Військово-морських сил України та додані до неї документи підтверджували, що українські кораблі здійснювали мирний транзит між двома українськими портами.

Крім того, Росія відкривала вогонь по катерах, що є доказом агресії, запевняла українська сторона, демонструючи фото.

Також українська сторона наголошувала на тому, що Росія позбавила Україну кораблів, що використовуються для підтримки національної оборони країни.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Повернути негайно!

25 травня Міжнародний трибунал з морського права задовольнив позов України та зобов'язав Росію негайно звільнити кораблі та 24 членів їхніх екіпажів. У МЗС України очікували, що РФ виконає це рішення у встановлений термін — протягом місяця. Однак цього не сталося. Україна наголошувала, що допоки Росія не виконує рішення Міжнародного трибуналу, вона на морі перебуває поза законом.

«Особливість морського права в тому, що є щоденні правила, якими користуються всі кораблі без винятку, зокрема й Росії. Очевидно, вони не можуть поставити себе поза законом в усіх морських питаннях: свободи навігації, військових і цивільних кораблів», — запевняли в МЗС.

Ігнорування рішення Трибуналу загрожувало Росії розширенням санкцій, погіршенням репутації серед інших країн, могло нести економічну і політичну загрозу, в тому числі для безпеки вантажних перевезень, комерційних та державних російських суден.

«Невиконання наказу Трибуналу могло бути використано в політичних цілях країнами Заходу для посилення санкцій, у тому числі що стосуються «Північного потоку», інших інфраструктурних проєктів та економічної безпеки російських кораблів. Крім того, це серйозно обмежило б право РФ звертатися до суду в разі потреби», — зазначив адвокат українських моряків Микола Полозов.

Порівняти ситуацію можна зі справою «Арктик санрайз» — нідерландського судна, на якому активісти «Грінпіс» у 2013 році проводили акцію протесту біля російської бурової платформи в Печорському морі. Бійці берегової охорони РФ затримали судно та заарештували всіх членів екіпажу та пасажирів. 

Брати участь у слуханнях Міжнародного трибуналу влада РФ тоді також відмовилися, як і виконувати його рішення. Але за деякий час відпустила захоплених активістів і виплатила уряду Нідерландів компенсацію в кілька мільйонів євро.

Втім повертати українські кораблі Росія не квапилась. Час від часу кримські ЗМІ повідомляли про зникнення кораблів із порту Керчі, згодом — про повернення. Російські слідчі наголошували на тому, що судна є речовим доказом у справі, яку вони продовжують розслідувати проти українських військових.

7 вересня відбувся великий обмін полонених, моряки повернулись в Україну, однак без кораблів.

17 вересня в пресслужбі «прикордонного управління ФСБ Росії по Республіці Крим» заявили, що три українські кораблі будуть передані Києву завдяки досягнутим російсько-українським домовленостям.

Адвокат моряків Микола Полозов наголошував на тому, що Росія просто маскує свої дії за домовленностями, хоча насправді зобов’язана виконати рішення Трибуналу:

«Я впевнений, що після передачі кораблів влада РФ направить до суду [Міжнародного трибуналу — ред] звіт про виконання цього пункту наказу», — розповів він hromadske.

Речовий доказ

Раніше командувач Військово-морських сил Ігор Воронченко пояснював, що Росія повідомила недостовірну інформацію Міжнародному трибуналу з морського права про повернення захоплених українських кораблів — після звільнення 7 вересня українських моряків вона заявила, що повернула і кораблі. Командувач запевняв, що Росія не хоче їх повертати, оскільки вони є доказом агресії для суду.

«Ну ви уявляєте, якщо вони нам віддадуть катер «Бердянськ» із простреленою рубкою, що буде?», — казав Воронченко.

Адвокат Микола Полозов додав, що сліди агресії на захоплених суднах могли зникнути:

«Мені відомо, що на кораблях російська сторона проводила якісь ремонтні роботи. Стосувалося це профілактичних робіт для подальшої передачі або усувалися сліди агресії — складно сказати. Думаю, українські фахівці після отримання кораблів зможуть відповісти на ці питання», — сказав адвокат.

Навіть після звільнення моряків та повернення кораблів цей конфлікт між Україною та Росією не вичерпано. Основний спір щодо імунітету трьох військових кораблів і членів екіпажів по суті розглядатиме вже інший судовий орган — Арбітражний трибунал Міжнародного суду ООН в Гаазі. Вже 21-22 листопада відбудуться перші слухання. Процес може тривати кілька років.

Рейдовий буксир «Яни Капу» (кримськотатарською «Нові Ворота»)

Побудований у 1974 році. Входив до складу 171-ї групи дивізіону морських та річкових суден забезпечення СРСР. Базувався на Кримській військово-морській базі (озеро Донузлав). Після розподілу Чорноморського флоту СРСР увійшов до складу ВМС ЗС України під назвою «Красноперекопськ».

У 2015-2016 роках ремонтувався в Одесі. Під час декомунізації отримав назву «Яни Капу». 

Командир: старшина I статті Олег Мельничук.

МБАК «Бердянськ»

Малий броньований артилерійський катер «Бердянськ» побудували в 2012 році на заводі «Кузня на Рибальському». На воду спущений у 2015 році. Входить до 24-го окремого дивізіону річкових катерів. В листопаді 2016 року пройшов державні випробування.

31 грудня 2017 року броньовані катери «Аккерман» та «Бердянськ» взяли участь у спецоперації разом із ракетним катером «Прилуки» та катером морської охорони ДПСУ. Неподалік Одеси вони затримали судно з контрабандою.

Командир: лейтенант Роман Мокряк.

МБАК «Нікополь»

Належить до другої партії МБАКів. Після першої в конструкцію бронекатерів внесли близько сімдесяти змін. Входить до 24-го окремого дивізіону річкових катерів. 5 грудня 2017 року відбулась урочиста церемонія найменування чотирьох новозбудованих катерів, які отримали назви «Вишгород», «Кременчук», «Лубни» та «Нікополь». «Нікополь» включений до корабельного складу ВМС України 1 липня 2018 року.

Командир: старший лейтенант Богдан Небилиця.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile