В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і це може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького до віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, текст якого є у розпорядженні «Європейської правди».

«Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму», — йдеться у листі.

Річ у тім, що одним з офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід держави від критеріїв, внаслідок виконання яких і запроваджено безвізовий режим.

Зазначається, що рішення про діяльність антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії.

Як пише видання, вони звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи «є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України».

У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких і збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС та співпраця з Міжнародним валютним фондом.

Про яке рішення йдеться?

Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив рішення за поданням народних депутатів від «Опозиційної платформи — За життя» і «За майбутнє» щодо незаконного збагачення і повноважень антикорупційних органів.

У ньому йдеться про те, що суд визнав неконституційними низку статей закону «Про запобігання корупції», які визначають повноваження НАЗК, а також статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за недостовірне декларування.

Що стосується статті Кримінального кодексу, КС вирішив, що порушення такого штибу «мають бути підставою для інших видів юридичної відповідальності», а кримінальна відповідальність є «надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень».

Що означає рішення КС на практиці?

Одна з найбільш відчутних змін — це закриття електронного реєстру декларацій, за який відповідає НАЗК. Адже одна зі статей закону «Про позбавлення корупції», яку визнали неконституційною, стосується доступу громадян до інформації про майно всіх, хто отримує зарплату коштом податків України, пояснив «Українській правді» глава НАЗК Олександр Новіков.

«Рішення Конституційного суду повертає Україну не у 2013 рік, а в 1991-ий, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності», — вважає він.

Поділитись: