Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон залишає штаб-квартиру Консервативної партії у Лондоні, 23 липня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/NEIL HALL

У середу, 28 серпня, королева Британії Єлизавета ІІ погодилася призупинити роботу парламенту за зверненням прем’єр-міністра Бориса Джонсона. Опозиція назвала наміри Джонсона «загрозою демократії», а спікер парламенту — «конституційним свавіллям», країною прокотилася хвиля протестів, а британський фунт стерлінгів відреагував на новини просіданням.

Одним із трендів у твіттері стала різка реакція актора Г’ю Ґранта на слова Джонсона про необхідність призупинити роботу парламенту.

«Ти не злегковажиш майбутнім моїх дітей. Ти не вб'єш ті свободи, які у двох світових війнах захищав мій дід... Британію обурюєш ти і твоя зграйка самовдоволених посіпак», — написав Ґрант на своїй твіттер-сторінці.

А ще одразу після оголошення Джонсоном рішення на сайті парламенту Великої Британії було зареєстровано петицію проти призупинення його роботи, яка за день набрала понад мільйон голосів із необхідних 100 тисяч.

Що сталося, чому в британських медіа активно вживають слово «пророгація» і як це вплине на вихід Великої Британії з ЄС?

Яке саме рішення ухвалили?

Призупинити роботу британського парламенту вирішили на засіданні дорадчого органу британської королеви — Таємної Ради. Рішення сформульовано так:

«Цього дня Її Величність на засіданні Ради постановляє, що пророгація Парламенту починається не раніше понеділка 9 вересня і не пізніше четверга 12 вересня до понеділка 14 жовтня 2019 року».

У тексті рішення написано «пророгація». Що це таке?

Пророгація — це завершення поточної сесії парламенту за рішенням британського монарха. Колись цей привілей використовували для тиску на парламент, однак нині пророгація стала радше формальною процедурою.

На відміну від розпуску парламенту, пророгація не передбачає проведення виборів. Після завершення терміну, відведеного на пророгацію, депутати збираються в тому ж складі, що й на попередній сесії.

Тривалість пророгації визначає сам монарх. У цей період парламент не може збиратися й розглядати законопроєкти. А питання, які він не встиг розглянути, на наступну сесію не виносяться.

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступає з вступною промовою в парламенті, Лондон, 25 липня 2019 року
Фото:

UK PARLIAMENTARY RECORDING UNIT

Якими є аргументи Джонсона?

Прем’єр Борис Джонсон, який звернувся до Єлизавети ІІ щодо пророгації парламенту, хоче таким чином представити свій «чудовий порядок денний» законодавчої роботи.

Справа в тім, що кожна сесія парламенту у Великій Британії починається з промови монарха, де той окреслює політику уряду на час цієї сесії. А нинішня сесія парламенту триває з червня 2017 року (і, до речі, є найдовшою за останні 400 років) — тобто ще відколи прем’єркою була Тереза Мей.

Таким чином Джонсон формально обґрунтовує необхідність пророгації тим, що політика британського уряду за цей час змінилася. У цьому його підтримують союзники в парламенті — Демократична юніоністська партія Північної Ірландії.

У чому Джонсона звинувачують опоненти?

Опозиційні політики стверджують, що через пророгацію прем’єр хоче завадити їхнім намаганням запобігти виходу Британії з ЄС без угоди (жорсткому Brexit).

За день до ухвалення рішення про пророгацію представники опозиційних політичних сил у британському парламенті провели зустріч, де домовилися спільно протидіяти жорсткому Brexit через законодавчі ініціативи. 

Як уже зазначалося, в останні роки пророгація тривала менше тижня. Цього ж разу парламент не засідатиме понад місяць — найдовший з 1945 року період. Це майже не залишає опозиційним депутатам часу для ухвалення рішень, аби протидіяти Brexit без угоди.

Слід зауважити, що Джонсон ще під час виборів нового лідера Консервативної партії не виключав, що може пророгувати парламент для втілення жорсткого Brexit.

Учасник акції протесту проти політики прем'єр-міністра Бориса Джонсона у масці біля воріт Даунінґ-стрит 10 у Лондоні, Британія, 28 серпня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/WILL OLIVER

Як відреагували на рішення за кордоном?

Депутат Європейського парламенту Гі Вергофстадт, який координує питання Brexit, написав у своєму твіттері, що рішення Боріса Джонсона «навряд чи допоможе досягти стабільних відносин між Британією та ЄС».

Натомість президент США Дональд Трамп на тлі новин про пророгацію назвав Джонсона тим, «кого шукало Сполучене Королівство», і додав, що він стане «великим».

А ірландське видання Irish Times у редакторській колонці назвало пророгацію парламенту «свавільним кроком для протидії зусиллям парламентарів скасувати вихід без угоди».

До пророгації й раніше ставилися негативно. Чому королева її підтримала?

Формально рішення про призупинення роботи парламенту ухвалила саме Єлизавета ІІ, та британські монархи протягом останніх 88 років ніколи не втручалися в політичний процес у державі.

Думки експертів з англійського права розділилися: одні стверджують, що королева в принципі могла б піти всупереч волі Джонсона, інші — що монархія остаточно відмежувалася від політики.

Рух The Republic, який виступає за скасування монархії у Великій Британії, заявив, що рішення Джонсона звернутися до Єлизавети ІІ «поставило її під удар у питанні Brexit» і «підкреслило недієздатність королеви й ролі монаршої влади».

Королева Британії Єлизавета II під час зустрічі з прем'єр-міністром Борисом Джонсоном в Букінгемському палаці, Лондон, Великобританія, 24 липня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/VICTORIA JONES/POOL

Що відбудеться далі з Brexit?

Як і в попередні місяці, напевне цього прогнозувати не може ніхто. Але парламент не зможе зібратися всупереч пророгації: по-перше, чіткого правового механізму її скасування не існує, а по-друге, найбільші партії в будь-якому разі мають провести свої конференції в другій половині вересня й на початку жовтня і тоді традиційно не збиратимуться (хоча раніше обговорювалася пропозиція продовжити засідання парламенту навіть у ці дні).

Отже, часу на прийняття рішень щодо Brexit у парламенту все менше, а тому ймовірність виходу Британії з ЄС без угоди зростає.

Теоретично парламент ще має механізми протидії Brexit без угоди. У середині серпня група із 75 депутатів подала судовий позов, вимагаючи заборонити Джонсону пророгувати парламент для втілення в життя жорсткого Brexit. Попереднє рішення у справі очікується 7 вересня, коли пророгація ще не набуде чинності. Тут слід нагадати, що в 2016 році саме рішення суду визначило, що останнє слово в започаткуванні процедури виходу з ЄС лежить на британському парламенті.

Інший сценарій: протягом наступного тижня, коли парламент ще засідатиме, він може законодавчо зобов’язати Джонсона попросити відстрочку Brexit в ЄС — або оголосити йому вотум недовіри, сформувати власний уряд і зробити те саме.

Судячи із зустрічі опозиційних парламентарів на початку цього тижня, розглядаються всі наведені варіанти. Який із них вони зрештою оберуть — дізнаємося 3 вересня, коли парламент збереться на засідання після літньої перерви.

Поділитись: