ENRU

«Шпаргалка» для депутата: 5 «найгарячіших» законопроектів осені

E5731b572e01767b6
Президент та уряд чекають від парламенту прийняття цілої низки законів у новому політичному сезоні (на фото зліва направо - голова Верховної ради Андрій Парубій, президент України Петро Порошенко та прем'єр-міністр Володимир Гройсман) Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

В Україні стартував новий політичний сезон. Президент, уряд та ключові політичні гравці чекають від парламенту цілої низки законів. Петро Порошенко розраховує на ухвалення пакету законів щодо судової, медичної та пенсійної реформ. Уряд — на ухвалення ще й освітньої реформи, запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та електронних довірчих послуг.

Також секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов укотре повідомив, що підготував проект закону про деокупацію Донбасу. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура сподіваються на ухвалення закону про Антикорупційний суд.

Більшість анонсованих на осінь реформ не викликають суперечок між президентом, урядом та двома найбільшими фракціями парламенту — БПП та «Народним фронтом». Натомість деякі раніше анонсовані законопроекти можуть стати приводом для серйозних баталій як у сесійній залі, так і під стінами парламенту.

Громадське наводить 5 потенційних «найгарячіших» тем для парламентської дискусії цієї осені.

Земельна реформа

У липні, виступаючи на бізнес-форумі в Лондоні, прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що проект земельної реформи «готовий на 90%». Він пообіцяв, що відповідний законопроект внесуть до парламенту. Однак не сказав, коли саме. Навесні уряд презентував концепцію земельної реформи. Вона передбачає, що землю зможуть купувати виключно громадяни України, не більше 200 гектарів на одну особу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мораторій на продаж землі порушує конституційні права українців», — словацький реформатор

Запровадження ринку землі — одна з вимог, яку Україні для отримання четвертого кредитного траншу поставив Міжнародний валютний фонд. Проти виступає парламентська опозиція, зокрема «Радикальна партія» та «Батьківщина». Юлія Тимошенко навіть почала збір підписів на підтримку референдуму проти продажу землі.

З 2002-го в Україні діє мораторій на її продаж, який Верховна рада щороку продовжує. Щоби зробити це знову, керівництву країни доведеться переконати МВФ у доцільності цього кроку. Або ж вступити в конфронтацію з опозицією. Іще минулого року Тимошенко обіцяла: у відповідь на спробу влади проголосувати земельну реформу вона виведе своїх прихильників на акції протесту.

Окрім опозиції проти майбутнього законопроекту виступають великі агрохолдинги — їхніх лобістів достатньо в парламенті, зокрема й серед фракцій більшості.

Володимир Гройсман запевнив, що проект земельної реформи «готовий на 90%» і пообіцяв, що відповідний законопроект внесуть до парламенту Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Деокупація Донбасу

Минулого тижня секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив про завершення підготовки проекту закону про деокупацію Донбасу. Офіційно він має назву «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України».

Попередній варіант законопроекту без останнього розділу «перехідні положення» Громадське публікувало у липні. Саме тоді Турчинов розраховував на його схвалення парламентом. Однак проект, після розгляду на засіданні РНБО за участі президента, вирішили доопрацювати. Тоді Турчинов пояснив це позицією «стратегічних партнерів України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про деокупацію Донбасу: декларація про наміри

Оновлений текст законопроекту спершу мають схвалити на засіданні РНБО. Проти в парламенті виступають представники фракції «Самопоміч» та віце-спікер Оксана Сироїд, яка ще торік запропонувала свій варіант закону про «тимчасово окуповані території».

Олександр Турчинов повідомив про завершення підготовки проекту закону про деокупацію Донбасу Фото: Володимир Струмковський/УНІАН

Антикорупційні суди

Створення в Україні Антикорупційних судів — іще одна вимога МВФ. Ухвалення відповідного закону вже понад рік вимагають Артем Ситник та Назар Холодницький — керівники НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Їх підтримують громадські активісти та фракція «Самопомочі».  Представник цієї партії Єгор Соболєв, що очолює комітет парламенту з питань запобігання корупції, на початку року зареєстрував відповідний законопроект у Верховній раді.

Водночас проти — генеральний прокурор Юрій Луценко. Він пропонує створювати антикорупційні палати в чинних судах. Політик зі стажем, Луценко відомий умінням отримувати потрібні рішення Верховної ради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Політик у прокуратурі: як Юрій Луценко провів рік в ГПУ

Тож протистояння керівників силових структур та їхніх лобістів серед депутатів у раді цілком імовірні.

Юрій Луценко, відомий умінням отримувати потрібні рішення Ради, прити ідеї створення в Україні Антикорупційних судів, на якії, у свою чергу, наполягають НАБУ і САП Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Держбюджет-2018

Згідно з бюджетним кодексом, до 15 вересня уряд має направити до Верховної ради проект бюджету на наступний рік. Минулого тижня Володимир Гройсман анонсував, що Кабмін зможе дотриматися дедлайну. Закон має пройти три читання. Перше з них має відбутися не пізніше 20 жовтня. Друге — не пізніше 20 листопада. Нарешті третє — до 1 грудня.

Торік уряд та депутати вклалися у відведені законодавством строки для перших двох читань, однак остаточний проект бюджету затвердили лише 21 грудня. Ухвалення бюджету акурат перед Новим роком — давня традиція Верховної ради. Причина прозаїчна — народні обранці та урядовці до останнього торгуються, які поправки до остаточного варіанту проекту включати, а які ні.

У 2017 році депутати запропонували до урядового проекту понад 2 тисячі поправок, однак у фінальному варіанті залишилося декілька сотень. Традиційно, крім включення до проекту додаткових статей фінансування, які лобіюють окремі депутати, проект бюджету — предмет торгу і між парламентськими фракціями.

Тож у день ухвалення документу голосуються ще як мінімум декілька важливих законів. Саме так відбувалось і липневе голосування за внесення змін до закону про бюджет на 2017 рік. Тоді депутати та урядовці не могли поділити 27 мільярдів додаткових надходжень, тож голосування переросло в політичний детектив.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ  «Поправка №25»: Як Гройсман переграв команду президента в парламенті

Уряд після результативного голосування за остаточний проект держбюджету на наступний рік (на архівному фото 21 грудня - прем'єр-міністр Володимир Гройсман, в центрі, міністр фінансів Олександр Данилюк, праворуч) Фото: Анастасія Сироткіна/POOL/УНІАН

Кадрові питання

В останній тиждень серпня представник президента в парламенті Ірина Луценко повідомила, що на вересень у Верховній раді планується розгляд вагомих кадрових питань. За словами Луценко, до кінця місяця президент внесе до парламенту кандидатуру голови Національного банку України.

Валерія Гонтарєва, яка очолювала НБУ з осені 2014-го, у травні написала заяву на звільнення. Однак президент так і не вніс до парламенту подання про її звільнення, що унеможливило призначення нового керманича НБУ. Крім того Луценко розповіла, що обговорювала з Гройсманом «перезагрузку Кабміну» коштом нових міністрів.

У травні заяви про звільнення написали міністр аграрної політики Тарас Кутовий та міністр інформаційної політики Юрій Стець. Але за процедурою звільнити їх з посади має Верховна рада.

Поза тим, на початку серпня Генеральна прокуратура повідомила, що розслідує кримінальне провадження стосовно міністра фінансів Олександра Данилюка. Утім, він заяви на звільнення не написав.

З моменту формування в березні 2016 року Кабміну Володимира Гройсмана, склад уряду не оновлювався. Натомість остання спроба чинного складу парламенту «перезавантажити уряд» у грудні 2015-го призвела до політичної кризи, за підсумками якої посаду залишив Арсеній Яценюк.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram