Експонат з виставки «Українське тіло», яку звинуватили у пропагуванні порнографії, Київ, 12 лютого 2012 року
Фото:

Анастасія Москвичова/Радіо Свобода

Впродовж останнього року вандалізм, погрози та гучні скандали стали частиною культурного життя України. Євробачення, Квантовий стрибок Шевченка чи «Парад членів» Хачанова викликали хвилю обговорень в інтернеті, тому ми вирішили пригадати деякі з найгучніших мистецьких подій і чим вони закінчились.

«Українське тіло» та «Своя кімната»

На початку 2012 року експозиція «Українське тіло» у Києво-Могилянській академії від «Центру візуальної культури» була закрита через те, що нібито містила порнографічні зображення. Таке рішення виніс тодішній ректор вишу Сергій Квіт, після чого було створено петицію на підтримку виставки, однак це не допомогло.

У травні того ж року в переддень закриття виставки фотографій «Своя кімната», присвяченій життю ЛГБТ-спільнот, тоді невідомі з виделками розірвали світлини та поранили охоронця. Нападників так і не знайшли.

«Коліївщина: Страшний суд» Володимира Кузнєцова

У липні 2013 року тодішня директора «Мистецького Арсеналу» наказала замалювати роботу Володимира Кузнєцова «Коліївщина: Страшний суд» чорною фарбою. Ця картина не відповідала задуму куратора та начебто ображала релігійні почуття відвідувачів виставки.

Попередньо «Мистецький Арсенал» запросив Кузнєцова доєднатись до виставки «Велике і величне», присвяченій 1025-річчю Хрещення Русі, яку мав відвідати екс-президент України Віктор Янукович, духівництво та вищі посадові особи України та Росії. З 2013 художник вимагає від суду визнати, що «Мистецький Арсенал» піддав цензурі його картину «Коліївщина: Страшний суд», проте остаточного рішення суду немає й донині.

Підпал кінотеатру «Жовтень»

29 жовтня 2014 року у кінотеатрі «Жовтень» відбулась пожежа. Винними у підпалі кінотеатру визнали студента київського вузу та його безробітного друга — віком 20 і 24 років, які кинули у залі кінотеатру димові шашки. Їхньою метою був зрив показу фільму «Літні ночі» про життя трансгендерних людей в межах ЛГБТ програми Sunny Bunny кінофестивалю «Молодість».

Через місяць після пожежі кияни організували акцію «Місяць без “Жовтня”», під час якої прибирали кінотеатр, збирали пожертви та проводили концерт.

У листопаді 2014-го року Подільський суд Києва дав 3 роки домашнього арешту винуватцям підпалу. А у 2015-му році комісія Київської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку підтримала виділення 41 млн гривень на відновлення кінотеатру.

Сьогодні кінотеатр знову працює і проводить сеанси. 

Розгром виставки «Втрачені можливості» Давида Чичкана

У лютому 2017-ого року виставку робіт Давида Чичкана «Втрачені можливості» розгромила група невідомих молодиків в масках. Виставка була присвячена війні та ситуації в Україні після Майдану, проте не усім сподобалось те, що митець прокоментував діяльність право-радикальних рухів на сході України та використання ними неонациської символіки. Ще до відкриття виставки співробітники «Центру візуальної культури» отримували багато погроз, та попри посилену охорону, нападникам вдалось пошкодити більшість робіт художника. Відповідальних за погром не знайшли та не покарали.

Скасована презентація книжки «Майя та її мами» на Форумі видавців

У вересні 2017 року на Форумі видавців мала відбутись дитяча презентація книжки Лариси Денисенко «Майя та її мами», проте організаторам фестивалю довелось скасувати подію через низку скарг і погроз. Книжка розповідала про дівчинку Майю, у якої було дві мами, через що й викликала осуд громадськості. Деякі львів’яни заявляли, що подібна акція є пропаґандою ЛГБТ цінностей та матиме поганий вплив на дітей.

Однак тогорічний Форум Видавців не обійшовся лише одним скасованим заходом, оскільки тоді ж відбувся зрив презентації книжки «Ліва Європа», на яку прийшли право-радикали в результаті чого організаторам довелось викликати поліцію.

Вже у 2018 році Форум видавців отримав звинувачення від письменника, актора та телеведучого Антіна Мухарського (більш відомого під псевдонімом Орест Лютий) та екс-свободівця, Народного депутата України VII скликання, Юрія Михальчишина у тому, що організатори надають перевагу на проведення заходів тільки «лівим» та «лібералам», не даючи право висловитись усім, хто не підтримує такі цінності.

Софія Челяк, програмна директорка Форум видавців про постійні конфлікти навколо презентацій говорить: «Вони нас не лякають, але зрозуміло, що на роботу це впливає, бо наше головне завдання – забезпечити безпеку наших відвідувачів і учасників, на адресу яких приходили погрози. Це наш прямий обов'язок. От з книжкою “Майя та її мами” ми скасували дитячу подію, оскільки брати відповідальність за здоров'я і життя дітей ми не могли. Зараз погрози для нас – це відпрацьова схема. Оскільки ми масовий захід, який відбувається за розпорядженнями державних інституцій, то пишемо листи в поліцію, СБУ, посилюємо охорону. Маємо вже активні контакти юристів та правозахисних організацій, які можуть нас консультувати. Ми свідомі того, що такі погрози — більше спроба пропіаритися на базі великого заходу. Звичайно, інколи ми стикаємося з догматами, з ними, якщо чесно, легше врегульовувати конфлікт. Загалом ми не піддаємося таким маніпуляціям і продовжуємо роботу».

Суд через плакат Дани Рваної

Після «Маршу жінок» у Києві 8 березня 2018 року активістці та організаторці цього маршу Олені Шевченко інкримінували статтю 185-1 КУпАП (“Порушення порядку організації і проведення зборів та мітингів, вуличних походів та демонстрацій) з додаванням матеріалів про «наругу над національними символами». Причиною складення протоколу про адміністративне правопорушення став плакат художниці Дани Рваної із зображенням голої жінки, в яку встромили символ Національних дружин. 15 березня суд виніс рішення і виправдав Олену Шевченко, справу було закрито. Незважаючи на це, активістці доводилось покидати будівлю суду через чорний хід, позаяк близько 20 людей з націоналістичною символікою намагались блокувати суд та прорватись всередину.

Плакат художниці Дани Рваної на «Марші жінок» у Києві, 8 березня 2018 року. Авторка плакату на фото праворуч
Фото:

Анастасія Власова/Громадське

Освячення залу після виступу «Хамерман Знищує Віруси» в Івано-Франківську

15 червня 2018 року під час мистецького фестивалю Porto Franko відбувся виступ групи Хамерман Знищує Віруси. Учасники гурту вийшли на сцену з шкарпетками на статевих органах, чим спричинили низку обурень серед жителів Івано-Франківська. Спершу мер міста Руслан Марцінків просив освятити сцену після виступу скандального гурту, однак вже згодом поліція отримала низку заяв від містян та громадських організацій. Відповідно правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 ККУ «хуліганство», правозахисникам вдалось виправдати учасників «Хамерман Знищує Віруси» і справу було закрито.

Відрахування Спартака Хачанова через «Парад членів»

19 грудня 2018 року студент харківської НАОМА представив свою семестрову роботу «Парад членів». Інсталяція з маленьких танків, військових та ракет у фалічній формі спричинила не тільки конфлікт з викладачами академії, а й виключення з навчального закладу. Водночас радикали з С14 чекали на Спартака Хачанова під стінами НАОМА в день його виключення, однак студент сховався на території академії та зателефонував друзям, які викликали поліцію. Згодом митець виїхав у Фінляндію.

Але на цьому скандал навколо «Параду членів» не закінчився оскільки спричинив розкол в українському ПЕН-клубі. Через підтримку організацією Спартака Хачанова, український поет та власник і директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович та письменник і перекладач Максим Стріха вийшли з PEN Ukraine, позаяк, на їхню думку, «Парад членів» не можна називати мистецтвом.

Художник Спартак Хачанов в майстерні, Київ, 25 січня 2019 року
Фото:

Богдан Кутєпов/Громадське

Вандалізм на виставці «Квантовий стрибок Шевченка» в київському метро.

18 лютого було зіпсовано виставку Олександра Грехова «Квантовий стрибок Шевченка». Нападником був Юрій Хорт (Павленко), який заявив, що такі зображення Тараса Шевченка ображають його та є наругою над національними почуттями українців. Наступним містом виставки робіт Грехова мав бути Львів, проте організатори скасували захід через погрози у соцмережах, пізніше виставку довелось скасувати у Вінниці.

Автор виставки Олександр Грехов коментує це так:

«Вся ситуація неприємна, коли на тебе психологічно тиснуть, і натякають ще й на фізичні наслідки, але я більше втомився від цього всього, ніж злякався. Після передачі ілюстрацій музею, проект тепер живе самостійним життям, незалежно від моїх бажань або погроз особисто мені. Не думаю, що через ситуацію якось кардинально зміниться творчість, поки я це не відчуваю».

Зазначимо, що це далеко не повний список акцій та подій, які викликали осуд громадські. Також після 2014-го року в Україні почали скасовувати концерти артистів, які виступали в окупованому Криму чи Росії. Без скандалів не обходяться й київські мурали, марші за права жінок та ЛГБТ-спільнот. Серед безлічі дискусій між інтелектуалами все частіше звучить питання: «Що ми маємо вважати мистецтвом?», однозначної відповіді на яке годі шукати. Проте важливим залишається факт, що займатись мистецтвом в Україні щороку стає дедалі важче й небезпечніше.

Поділитись: