Державний секретар США Майк Помпео заявив Конгресу (американському парламенту), що Гонконг через дії Китаю вже не має такого ступеня автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі Штатами.

Зобов’язання держсекретаря США засвідчувати статус автономії передбачені Законом про права людини та демократію в Гонконгу, який набув чинності в листопаді 2019 року. Якщо такого підтвердження (яке має бути принаймні раз на рік) держсекретар не надає, США можуть вдаватися до санкцій проти посадовців, відповідальних за порушення прав у Гонконгу.

«Жодна розважлива людина сьогодні не може стверджувати, що Гонконг має високий ступінь автономії від Китаю, якщо врахувати інформацію звідти. … Тепер очевидно, що Китай робить у Гонконгу подобу себе», — заявив Помпео членам Конгресу.

Щоправда, держсекретар не надав конгресменам і сенаторам рекомендацій щодо подальших дій. Але обізнані джерела Reuters говорять, що йдеться, серед іншого, про можливе скасування режиму преференційної торгівлі США з Гонконгом. Це означає, що економічна ситуація на території — зокрема й у контексті іноземних інвестицій — погіршиться, а це, своєю чергою, вдарить і по економіці Китаю.

Раніше президент США Дональд Трамп пообіцяв «потужну» реакцію на спроби китайської влади обмежити права і свободи мешканців Гонконгу. І оголосив, що про конкретні заходи розповість до кінця цього тижня.

Нагадаємо, в Гонконгу з новою силою поновилися протести, приводом до чого став так званий закон про національну безпеку.

Його подробиці наразі невідомі. Вважається, що, відповідно до закону, в Гонконгу заборонять антиурядові заклики, заклики до відокремлення від Китаю і державну зраду. Для виконання закону на території мають створити спеціальні установи, які стежитимуть за його виконанням, а також надати доступ до неї органам материкового Китаю.

Закон представили до обговорення на Всекитайських зборах народних представників — вищому органі Комуністичної партії Китаю, який збирається раз на рік. Очікується, що його ухвалять уже 28 травня. Він набуде чинності в Гонконгу без необхідності його затвердження місцевою владою. Місцеві демонстранти заявляють, що він загрожує демократичності й правам і свободам гонконжців, які гарантуються їм «базовим законом».

«Базовий закон» (аналог Конституції) було ухвалено після передачі Великою Британією гонконзької території Китаю. Він гарантує його мешканцям обмежені свободи, недоступні на території материкової КНР.

США, Європейський Союз, Велика Британія та низка інших країн уже висловили занепокоєння щодо закону, в якому вбачають загрозу нинішній автономії Гонконгу.

Тим часом протести продовжилися й 27 травня. Як повідомляє Reuters, поліція заарештувала понад 360 протестувальників, а для розгону використала перцевий і сльозогінний газ.

Нагадаємо, протести в Гонконгу тривають із березня 2019 року. Приводом стала прийнята поправка до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Кері Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило.

Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права, розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Гонконг — особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Поділитись: