Печерський районний суд міста Києва знайшов у діях колишнього народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Борислава Розенблата конфлікт інтересів. Ексдепутат заявив, що буде це оскаржувати.

Як повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро, Розенблата визнали винним у вчиненні адмінправопорушення.

«Суд визнав вину Борислава Розенблата у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведеною повністю», — йдеться у повідомленні.

Суд встановив, що ексдепутат, бувши у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні, використав депутатське звернення, щоб «задовольнити приватний інтерес». Цим самим він нібито дискредитував свідка сторони обвинувачення щодо обставин отримання ним хабаря.

Справа стосувалася депутатського звернення Розенблата до НАЗК у лютому 2018 року. Тодішній депутат клопотав про повну перевірку декларацій одного зі співробітників правоохоронного органу.

У НАБУ зазначили, що постанова Печерського районного суду не набрала законної сили й може бути оскаржена в апеляційному суді.

Водночас, у Спеціалізовані антикорупційній прокуратурі повідомили, що суд закрив справу через закінчення строків для накладення адмінстягнення. Таким чином, ексдепутата не зможуть притягнути до відповідальності.

Зі свого боку, ексдепутат у коментарі hromadske підтвердив, що планує це рішення оскаржувати.

«Обов'язково буду це рішення оскаржувати. Вони ухвалили його аж через рік, щоб показати, що вони щось роблять. При тому, що рівно рік тому порушень у моєму запиті не було знайдено», — заявив він.

Ексдепутат від «БПП» надав дві службові записки від департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів.

В одній з них, від 22 лютого 2018 року, йдеться, що до компетенції їх департаменту не належить оцінка діяльності депутата і порушення конфлікту інтересів у його запиті.

Водночас у записці від 22 лютого 2019 року — рівно через рік — департамент вже зацікавився депутатським зверненням Розенблата і попросив надати його оригінал для перевірки. Обидва документи підписані керівницею департаменту Іриною Мостовою.

На думку ексдепутата, прокурори САП таким чином хочуть помститися йому.

«Це помста за рішення суду щодо Ситника (Артема — ред.) та суду з прокурором Кривенком», — додав Розенблат.

У липні 2017-го Розенблат подав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури на дії прокурора Володимира Кривенка.

17 травня 2019-го Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом народного депутата Борислава Розенблата до президента Петра Порошенка та директора НАБУ Артема Ситника. Розенблат звернувся до суду, щоб довести, що у президента немає повноваження призначати директора НАБУ. Серед інших вимог позову – встановити відсутність у Ситника компетенції виконувати обов’язки директора НАБУ та визнати його дії на посаді протиправними. Сам Ситник назвав цей позов абсурдним.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Нагадаємо, 9 лютого Солом'янський районний суд Києва дозволив зняти електронний браслет з народного депутата Борислава Розенблата.

У жовтні 2017 року термін дії заборони на виїзд за кордон для депутата Розенблата закінчився.

Розенблат намагався вилетіти з України. Сам депутат у Facebook зазначив, що попередив НАБУ за три дні про те, що збирається виїхати за кордон.

Тоді співробітники НАБУ затримали Розенблата в аеропорту «Київ», коли він нібито намагався вилетіти з України. Після цього Солом’янський райсуд Києва зобов’язав Розенблата носити електронний браслет до 18 грудня 2017 року.

Пізніше Розенблат подав позов проти України до Європейського суду з прав людини у зв'язку, на його думку, з порушенням його прав у рамках розслідування розпочатої НАБУ справи.

Депутати Максим Поляков і Борислав Розенблат підозрюються в отриманні коштів і лобіюванні інтересів іноземної компанії «Фуджейра», яка видобуває бурштин.

Поділитись: