Судді Конституційного суду, які послідовно скасовували закони для боротьби з корупцією, за що отримують багато критики, тепер скаржаться на тиск.

Про це йдеться у заяві зборів суддів КС до президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля та спікера Ради Дмитра Разумкова.

Вони нагадали, що за законом будь-який вплив на суддів КС забороняється.

«Конституційний Суд упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро та деяких політиків. Незаконний вплив чиниться як на окремих суддів Конституційного Суду, так і Суд в цілому з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри», — скаржаться судді.

У заяві вони запевняють, що у своїх рішеннях керуються лише Конституцією, законами України та «діють виключно в інтересах українського народу».

Судді обіцяють, що попри тиск, погрози кримінального переслідування і «звинувачення в упередженості та заангажованості» вони продовжать «захищати верховенство права».

Рішення КС

27 жовтня стало відомо, що Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. «Інтерфакс-Україна» пише, що суд визнав неконституційним цілу низку положень антикорупційного законодавства. Які саме, не уточнюють.

Офіційно рішення не оприлюднене, але на нього вже відреагували в Офісі президента та в НАЗК. В останньому нагадали, що в декількох суддів КС виявили ознаки порушення саме тої статті Кримінального кодексу, яку вони скасували.

Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали визнати неконституційним положення законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

У Зеленського наголосили, що якщо статтю скасують за рішенням КСУ, президент домагатиметься її відновлення.

Тиск на антикорупційні органи

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.

Після рішення КС Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.

27 жовтня вже Окружний адмінсуд Києва, керівництво якого НАБУ підозрює у спробі захопити судову владу в Україні, дав місяць на те, щоб Артема Ситника викреслили з Єдиного державного реєстру як директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду.

Мін'юст відмовився прибирати Ситника з реєстру, бо немає на це повноважень.

ОАСК також має направити декілька ухвал до ДБР, РНБО та Кабміну щодо діяльності бюро. Детальніше про них читайте тут.

Поділитись: