З 2019 року в Україні почав діяти Фонд енергоефективності. Він та програма «теплі кредити» допомагають ОСББ модернізувати свої будинки та знижувати енергоспоживання. Схожі програми діють і для цілих міст. Муніципалітети подають проєкти до міжнародних установ та отримують фінансування на утеплення шкіл, лікарень та дитсадків. Як це працює у Хмельницькому, які виникають проблеми та чи дійсно вдається економити, дізнавалося Громадське. 

Без енергетичних втрат

У хмельницькій школі-ліцеї №15 тільки закінчився навчальний рік. Учні починали його у новому та утепленому приміщенні, яке торік модернізували в рамках міської програми з енергоефективності. Колись сірий та холодний фасад будівлі розфарбували, а всередині — провели ремонт, замінили всі вікна та двері, вмонтували нові витяжки. Проте головне — встановили сучасний індивідуальний пункт опалення, який за допомогою спеціального датчика автоматично регулює температуру.

«Наша школа потрапила у програму з енергоефективності однією з перших, — розповідає директорка Хмельницького ліцею №15 Алла Кіящук. — Ремонт ми почали робити наприкінці минулого навчального року, за літо його завершили. Тому вже першого вересня діти не стримували подиву, яка у нас стала гарна школа. Зима показала, що вона стала ще й теплою».

Нові вікна мають вбудовану систему вентиляції, щоб приміщення можна було провітрювати без втрати тепла. Результати змін, каже директорка, вони побачили вже під час опалювального сезону: у коридорах раніше могло бути 15-17°C, проте вже цієї зими термометр не показував нижче за 19°C у фойє та до 22°C у класах.

«Кожного дня до 11 години ми відправляємо температурні показники до Центру з енергоефективності Хмельницького, — пояснює Алла Кіящук. — Його працівники перевіряють, збільшуються чи зменшуються витрати. Цього року перевитрат у нас немає. Навпаки, ми економимо».

Школа-ліцей №15, Хмельницький, 2 червня 2019 року
Фото:

Громадське

За рік після ремонту школа змогла зменшити витрати на чверть, кажуть експерти Центру з енергоефективності. У 2018 році його створила міська рада Хмельницького, щоб керувати модернізацією усіх комунальних закладів міста.

Щоденно тут збирають інформацію про споживання енергетичних ресурсів з близько 150-ти бюджетних установ. Так вирішують, яку з будівель потрібно ремонтувати та утеплювати найперше. Гроші на це місцева влада залучає від міжнародних організацій, серед яких Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та Північна екологічна фінансова корпорація NEFCO.

«Як муніципалітет ми отримуємо пільгове кредитування, — пояснює керівниця Центру з енергоефективності Хмельницької міської ради Наталя Плеканець. — Зараз успішно закінчуємо проєкт із міжнародною корпорацією NEFCO, від якої ми отримали грант у 200 тисяч євро на термомодернізацію двох шкіл та садочків. Також чотири місяці тому в деяких закладах ми замінили електроопалення на теплові помпи, що зараз дає 20-23% економії електроенергії».

У співпраці з міжнародними кредиторами Центр також збирається побудувати сортувальний сміттєпереробний комплекс. Кошти на ці та інші проекти європейські банки та організації дають на умовах співфінансування з міського бюджету. Наприклад, комплексна термомодернізація 30 бюджетних установ коштує 7,25 мільйона євро. З них лише 750 тисяч євро йде з бюджету Хмельницького, а 6,5 мільйонів позичає на 22 роки Європейський інвестиційний банк. У цій програмі візьмуть участь сім дитячих садків, вісім шкіл, чотири звичайних та одна стоматологічна поліклініки.

Наталя Плеканець розповідає, що витрати на модернізацію, утеплення та ремонт дахів можуть окупитися приблизно за вісім років. Зараз із 145 бюджетних установ модернізували вже чверть, а за шість років зробити енергоефективними хочуть понад 100 закладів.

Центр також працює з мешканцями Хмельницького: в офісі проводять тематичні тренінги, лекції та пропонують взяти участь у програмі з енергоефективності. Бюджет міста може покрити 50% витрат жителів багатоповерхівок на утеплення будинку. Цією можливістю вже скористалися 15 ОСББ Хмельницького.

Школа-ліцей №15, Хмельницький, 2 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Складний дитсадок

Дитячий садок «Пізнайко» у Хмельницькому, за ідеєю архітекторів, мав виглядати, як корабель. Заокруглі стіни, просторі коридори та шестиметрова стеля чимось мали нагадувати морські судна, проте завідувачка Ольга Більська тільки сміється: можливо, образ помітно з висоти пташиного польоту, але не з землі. Через нестандартні рішення будівля садочку — холодна, а опалювати її виявилося дорого. 

Гроші на ремонт у «Пізнайці», як і для ліцею №15, виділила корпорація NEFCO, яка фінансується такими країни, як Швеція, Норвегія та Фінляндія. Спочатку кредитори давали кошти лише на швидкоокупні проекти, проте з досвідом цю позицію змінили: дозволили проводити повноцінні капітальні ремонти.

«Ми вже завершили утеплювати фасад дитячого садку, — розповідає завідувачка садку. — Раніше стіни були на 30% складені зі склоблоків, а тому пропускали багато холоду. Раді, що цю проблему вже усунули».

Дитячий садок «Пізнайко» у Хмельницькому, 2 червня 2019 року
Фото:

Громадське

У садочку замінили внутрішні комунікації, вікна та встановили у басейні нову вентиляційну систему, яка відбиває вологу та підтримує потрібну для дітей температуру. Впродовж літа тут мають завершити утеплення даху. На ньому зараз якраз працюють робочі.

«Ця будівля багатоярусна й неоднорідна, тому разом із компанією-підрядником ми пробували вирахувати, як зробити оптимальне покриття для даху, — пояснює заступник завідувача відділу енергоменеджменту Хмельницької міської ради Дмитро Леськів. — Найперше дах обстежили, усунули недоліки старого покриття, а тепер робітники мають встановити шар утеплювача товщиною у 20 сантиметрів».

Під час ремонту в дитячому садку регулярно виникали проблеми, розповідає Дмитро Леськів. Наприклад, спочатку проектанти вирішили утеплювати цоколь будівлі лише мінеральною ватою, проте виявили, що її низ псується від снігу та дощу. У співпраці з підрядником експерти Центру вирішили, що низ садочку вкриють якісним гідрофобним матеріалом, навіть якщо це буде дорожче. Додаткові кошти знайшли, зекономивши на менш важливих елементах.

«Був випадок, що в одному з закладів не працювала половина батарей, — згадує Леськів.— Виявилося, ціна питання — півтисячі гривень та декілька годин роботи, щоб встановити «крани Маєвського». Батареї одразу запрацювали. І таких невеличких моментів є безліч».

Дитячий садок «Пізнайко» у Хмельницькому, 2 червня 2019 року
Фото:

Громадське

Незалежні експерти

Правильно провести тендери, розробити бізнес-план та організувати енергетичний аудит допомагають компанії-консультанти. І iC consulenten — одна з них. Компанія на міжнародному рівні супроводжує інфраструктурні проекти, наприклад, тунелебудування, а також — велике будівництво, реконструкцію історичних об’єктів. В Україні вони працюють із містами та допомагають їм ефективно співпрацювати з міжнародними кредиторами.

«У 90% випадків в Україні нашими клієнтами є міжнародні фінансові або донорські організації, серед яких Північна екологічна фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк, — розповідає директорка компанії iC consulenten в Україні Олена Рибак. — Ми беремо участь у їхніх тендерах, а далі, залежно від проекту, починаємо працювати з муніципалітетами з підготовки енергетичного аудиту або техніко-економічного обґрунтування».

Окрім Хмельницького, експерти iC consulenten працюють ще з 20 містами України. Серед них — Одеса, Кременчук, Кривий Ріг, Покровськ, Слов’янськ та Краматорськ. Щоб отримати кредитування, муніципалітети самі подають заяви до фінансових установ. Для цього вирішують, які будинки робитимуть енергоефективними, і попередньо розраховують кошторис проєкту.

«Проекти з енергоефективності довготривалі. Якщо ми проводимо енергоаудит влітку, то міста підписують кредитну угоду восени, а до закупівель ми готуємося вже на весну, — пояснює Олена Рибак. — Тоді влітку наступного року тільки починаються роботи на об'єктах. Якщо не виникає проблем із тендерами, то на підготовку мінімально йде один рік».

Міжнародні фінансові установи почали працювати з Україною в рамках енергоефективності багато років тому, але більші програми почали з’являтися близько 2014 року. Олена Рибак каже, що активна робота у цьому напрямі почалася ще трьома роками раніше, проте кілька великих кредитних угод Україна змогла підписати у 2014-2015 роках. Економічна криза тих років затримала роботу з містами: кредити давали лише в євро, а валютні ризики тоді перевищували будь-який позитивний ефект від програми. Тоді Міністерство фінансів погодило з кредиторами можливість пропонувати певні кредитні продукти у гривні. Це збільшило кількість проектів та пришвидшило їхню реалізацію, та вже у 2018 році дозволило більшій кількості міст модернізувати громадські будівлі.

Поділитись: