Французький фотограф Поль Гого — колега Вільяма Рогелона, ключового свідка у справі нацгвардійця Віталія Марківа, — розповів Громадському, що Рогелон дзвонив йому в день обстрілу і не міг пояснити, що відбулося і звідки стріляли.

Гого, як і Рогелону був одним з фрілансерів, які працювали в Слов’янську на початку 2014 року.

«Нас було багато фрілансерів, як я, як і Вільям Рогелон, які вирішили приїхати на Донбас, щоб спробувати почати відправляти наші перші фотографії, наші перші розповіді. І більшість з цих фрілансерів жили в гуртожитку, що знаходився в Донецьку. Вільям був одним з них. Я жив з ним три чи чотири дні в Донецьку. Він прийшов жити з нами, і з самого початку ми зрозуміли, що це був один з перших таких його досвідів» — розповів Гого.

Гого також розповів, що Рогелон поводився дуже самовпевнено, попри те, що, за його ж словами, до України зробив лише один репортаж, із Сирії.

«Він раніше був у Сирії, але він був схожий на багатьох фрілансерів, трохи розгублений, не розумів, що відбувається. Він навіть запитав нас щось, хто поганий, хто хороший, тому ми повинні були пояснити йому, хто був сепаратистом і де була українська армія. І ми повинні були йому пояснити, що відбувається в Слов’янську», — додав він. 

Гого також розповів, що вранці, коли стався обстріл, унаслідок якого загинув італійський фотограф Андреа Роккеллі, Вільям пропонував іншим фрілансерам-журналістам поїхати з ним у Слов’янськ. Того дня, 24 травня 2014 року, колеги попереджали Вільяма, що не варто наближатися до Слов’янська. Журналісти знали, що на той момент то була найгарячіша точка, каже Гого.

«Він (Рогелон — ред) сказав нам, що йому набридло в Донецьку, тому що війна була зосереджена в Слов’янську, і тому він вирішив туди поїхати. Він попросив нас поїхати туди з ним, і ми сказали: «Ні, це занадто небезпечно». Я пам’ятаю, що його останні слова до мене були якимись типу «Я буду телефонувати вам, якщо мені буде потрібна допомога або щось трапиться». А коли Вільям подзвонив мені в той день переляканий зі словами «вони всі мертві, мабуть, я помру». Я спробував заспокоїти його і спитав ― де ти? З ким? Якої вони національності? Що сталося? Він був повністю в паніці, я тільки зрозумів, що він з росіянином та італійцем. Він не казав мені про обстріл з боку військових або сепаратистів, він просто не знав, що сталося. Тому він не знав, де він. Відтак я подзвонив у посольство, італійське і французьке посольство, і сказав їм, що щось відбувається, а потім він прийшов до лікарні, і ми дізналися, що італійський фотограф помер», — розповів Гого.

«За кілька годин я побачив Вільяма на російському пропагандистському телеканалі. Він був у шпиталі, поранений, і говорив, що в нього стріляла українська армія», — додав фотограф.

Нагадаємо, 12 липня суд Італії засудив до 24 років ув'язнення нацгвардійця Віталія Марківа, звинуваченого у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році. При цьому італійський прокурор вимагав засудити Марківа до 17 років ув’язнення. Цей вирок будуть оскаржувати.

В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну. 

Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ і Генпрокуратурі терміново зайнятися питанням повернення нацгвардійця Віталія Марківа.

  • Віталій Марків, який має громадянство України та Італії, перебуває за ґратами з 30 червня 2017 року, коли його заарештували в аеропорту Болоньї.
  • Його звинуватили у вбивстві за попередньою змовою з групою осіб італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова. Вони загинули внаслідок мінометного обстрілу 24 травня 2014 року біля підніжжя гори Карачун під Слов’янськом, на контрольованій тоді бойовиками території.
  • Прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про перебування журналістів українській армії.
  • Захист відкидав ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню.
  • Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту Марківа.
  • Звинувачення проти Марківа базуються на свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона (ключовий свідок у справі), який був разом з Мироновим та Роккеллі біля пагорба Карачун під Слов’янськом і якому єдиному вдалося вижити.
Поділитись: