Генпрокуратура не знайшла підстав кваліфікувати вбивство Шеремета як «теракт»

У Генеральній прокуратурі не встановили ознак терористичного акту у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться в поясненнях, які ГПУ надала у відповідь на заяву глави видання «Українська правда» Олени Притули, передає «Українська правда».

У Генпрокуратурі зазначили, що терористичний акт передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на ухвалення рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади.

Водночас слідство стверджує, що на сьогодні у справі Шеремета не встановлено жодних з перелічених ознак теракту.

Експертиза також встановила потужність вибухівки, яку заклали в машину Шеремета, — вона становила від 350 до 700 грамів в тротиловому еквіваленті. Слідство ГПУ заявляє, що це «відносно незначна кількість для ураження багатьох цілей».

«Спосіб кріплення пристрою, направленість вибухової хвилі та її вражаючих елементів виключно в салон автомобіля (саме сидіння водія) виключають можливість ураження інших осіб», — пояснили в ГПУ.

Крім того, в прокуратурі послалися на Службу безпеки та заявили, що вона також вивчала цю справу та не знайшла підстав кваліфікувати цю справу як теракт.

Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, ГПУ відповіла, що «права і обов‘язки потерпілої особи виникають з моменту подання нею заяви про вчинення злочину або заяви про залучення як потерпілої».

Раніше Олена Притула зверталася до суду зі скаргою, в якій вимагала визнати її потерпілою та перекваліфікувати справу на теракт.

Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми.

Убивство журналіста Павла Шеремета, розслідування якого високопосадовці публічно називали «справою честі», досі залишається нерозкритим. У Генпрокуратурі повідомили, що відпрацьовують 4 версії щодо вбивства Павла Шеремета.

З моменту вбивства слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Безкарність породжує нові злочини»: головна редакторка «Української правди» — про справу Шеремета

Попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайт, наразі у справі про вбивство Шеремета немає жодного офіційного підозрюваного. У МВС заявляють, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета.У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проекту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван вважає, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Попри вимоги журналістів, у день других роковин вбивства Шеремета публічного звіту про хід розслідування правоохоронці не надали.

У Київській міській держадміністрації розробили проект рішення про створення скверу імені Павла Шеремета.