У Казахстані 10 січня оголосили днем національного трауру. А нещодавно президент наказав стріляти без попередження

Про це повідомив речник президента Берік Уалі.

Наразі точно невідомо, скільки людей загинули. Станом на 7 січня видання «Vласть» писало про 26 загиблих та 18 поранених людей.

Уповноважена з прав дитини в Казахстані зазначила, що в Алмати 5 січня внаслідок вогнепального поранення загинула 11-річна дитина, яка гуляла на вулиці разом із батьками. А ще один 15-річний хлопець перебуває у лікарні з вогнепальним пораненням.

Крім того, у Міністерстві закордонних справ Ізраїлю повідомили, що під час заворушень у Казахстані загинув 22-річний громадянин Ізраїлю.

Оголосити день жалоби вирішили через день після наказу президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва відкривати вогонь на ураження без попередження в межах «антитерористичної операції», яка проводиться по всій країні. Він назвав «дурістю» вести перемовини.

Чому люди вийшли на протести у Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу, оскільки наразі вони стикаються зі збоями в його подаванні.

Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов із посади глави держави лише формально.

Після цього в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації, а Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та пообіцяв жорстко реагувати.

Введення іноземних військ у Казахстан

На тлі масових протестів у країні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу».

До ОДКБ, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан. Вони погодилися ввести свій контингент у країну.

Генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась заявив, що сили «миротворців» у Казахстані не мають займатися розгонами, але мають право застосовувати зброю в разі нападу «озброєних банд».

Він заявив, що «миротворчі сили» налічуватимуть приблизно 2,5 тисячі людей, але за потреби їх можуть посилити. Пробути в Казахстані вони планують «недовго»: кілька днів або тижнів. А втім, термін присутності «миротворців» залежатиме від ситуації та рішення місцевої влади.