У Казахстані збитки після масових заворушень оцінили в понад $313 млн

Такі цифри назвали у міністерстві індустрії та інфраструктурного розвитку Казахстану, цитує інформагентство «Интерфакс-Казахстан».

У цю суму врахували витрати на ремонт пошкоджених будівель та збитки через псування майна. Зокрема, бізнес зазнав збитків на понад 188 мільйонів доларів, а держструктури — на 125 мільйонів доларів.

Гроші на відновлення будівель та компенсацію збитків планують виділити з надзвичайного резерву уряду. Проте будівлю резиденції глави Казахстану Касим-Жомарта Токаєва в Алмати буде відновлювати управління справами президента.

Загалом під час протестів пошкодили 351 будівлю, з них 45 будинків держорганів та 306 комерційних обʼєктів. Найбільших збитків зазнали міста Алмати та Шимкент.

Що сталося в Казахстані?

Люди вийшли на протести після того, як уряд із 1 січня 2022 року підвищив ціну на зріджений нафтовий газ. Окрім того, люди вимагали відставки уряду. Низку вимог влада виконала, але протест продовжився.

Після цього президент звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (До ОДКБ, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан) (ОДКБ) по допомогу у придушенні протестів і заявив про «терористичну загрозу». Вони 5 січня погодилися ввести свій контингент у країну. А вже 19 січня на тлі припинення заворушень іноземні військові покинули Казахстан.

Точної й достовірної інформації про те, скільки військових та протестувальників загинули або постраждали внаслідок протистояння, наразі немає. Генпрокуратура Казахстану 15 січня заявила про щонайменше 225 загиблих, серед них — 19 поліцейських та військових.

За даними Генпрокуратури та МОЗ Казахстану, загалом під час протестів постраждали 4 578 людей, із них 3 393 — співробітники силових структур. Ще декілька тисяч людей затримали.

Президент Касим-Жомарт Токаєв заявляв, що в протестах брали участь «закордонні бойовики», але їхні тіла з моргів та вулиць забрали «інші терористи відомого походження».